Постанова 4855 № 580/9843/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/9843/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.В.Руденко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: - визнати протиправними дії Виконавчого комітету Канівської міської ради щодо відмови у видачі позивачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою позивача від 17.05.2021, та поверненні пакету документів; - зобов`язати відповідача видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 17.05.2021 року та 26.05.2021 року звернулась до відповідача із заявою щодо видачі будівельного паспорта, однак відповідач відмовив у його видачі з тих підстав, що у Плані зонування території м. Канів на вказаній земельній ділянці встановлені місцеві обмеження: підтоплення, прибережна захисна смуга водних об`єктів, зона регулювання забудови. Зазначає, що при відмові у видачі будівельного паспорта відповідач порушив вимоги статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 2.4, 2.5 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103. Рішенням Черкаськьго окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що інформація у Плані зонування про розмір прибережно-захисної смуги на її земельній ділянці є помилковою та порушує її право на будівництво будинку і підлягає виправленню відповідно до процедури визначеної частиною 8 ДБН Б.1.1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території». Окрім цього, апелянт зазначає, що судом першої інстанції із порушенням норм процесуального права прийнято відзив відповідача, оскільки представником відповідача були порушені строки подачі відзиву на позовну заяву, які встановлені в ухвалі про відкриття провадження у справі. Також апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неналежно і упереджено досліджено та оцінено докази і матеріали надані позивачем, висновки суду не відповідають матеріалам справи та чинному законодавству України, що в сукупності призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення, яке порушує його права та законні інтереси. Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 14 вересня 2022 року. Від представника Виконавчого комітету Канівської міської ради 15.08.2022 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що відмова позивачу у наданні будівельного паспорта здійснена у зв`язку з тим, що наміри забудови не відповідають Плану зонування території (зонінгу) м. Канева. Від ОСОБА_1 до суду 29.08.2022 року надійшла відповідь на відзив, в якій апелянт не погоджується із доводами відповідача, зазначає, що відповідач не надає пояснень у відзиві, чому саме у 2017 році розмір прибережно-захисної смуги кардинально змінився і лише щодо належної їй земельної ділянки. Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.04.2021 НВ-9900194282021 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.10.2011 Канівський міськрайонний відділ Черкаської регіональної філії Центру ДЗК, 11.06.2012 здійснив державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:01:008:0435, площею 0,06 га, розташованої по АДРЕСА_1 . Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Вид використання земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, не зареєстровані. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.04.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Стеблиною С.В. та зареєстрованого в реєстрі за №547 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7110300000:01:008:0435 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд належало ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №194535 від 11.06.2012, виданого Канівською міською радою. Управлінням містобудування та архітектури Канівської міської ради 08.08.2013 року замовнику ОСОБА_2 був виданий будівельний паспорт № 54 на будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 . Рішенням Канівської міської ради від 31.08.2017 року №8-42 був затверджений план зонування території (зонінгу) м. Канева». 13.04.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Черкаської області Стеблиною С.В. та зареєстрований в реєстрі за №547, згідно умов якого останній продав, а позивач купила та прийняла земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., кадастровий номер 7110300000:01:008:0435. Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Експлікація земельних угідь: рілля 0,0600 га. Позивачка 17.05.2021 року звернулась до відповідача із заявою щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:01:008:0435. Відповідач листами №01-н/2021 від 24.05.2021 та №02-н/2021 від 03.06.2021 повідомив позивача, що відповідно до містобудівної документації земельна ділянка з кадастровим номером 7110300000:01:008:0435 по АДРЕСА_1 має наступні планувальні обмеження: підтоплення, прибережна захисна смуга водних об`єктів, зона регулювання забудови. Зважаючи на викладене, відповідач повернув позивачу пакет документів у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме: Плану зонування території (зонінгу) м. Канева. Актом комісії по розгляду звернення ОСОБА_1 від 08.07.2021 року щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 встановлено, що вся площа земельної ділянки з кадастровим номером 7110300000:01:008:0435 входить в прибережно-захисну смугу водних об`єктів, що унеможливлює надання дозволу на нове будівництво житлового будинку. Не погоджуючись з відмовою у видачі будівельного паспорта, позивачка звернулася до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Так, згідно вимог статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VІ від 17.02.2011забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Надання будівельного паспорта здійснюється спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Згідно п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 року, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову. Пунктом 2.4 вказаного Порядку передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема, з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання. За змістом ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Статтею 17 Закону визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися із врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Канівської міської ради №8-42 від 31.08.2017 затверджений План зонування території (зонінгу) м. Канева». Також до Генерального плану міста Канів Черкаської області внесені зміни, які були затвердженні рішенням Канівської міської ради від 31.08.2017 року №8-41 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Канева Черкаської області». Відповідно до статті 61 Земельного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Враховуючи що Планом зонування території (зонінгу) міста Канева передбачено, що земельна ділянка кадастровий номер 7110300000:01:008:0435, що належить позивачці на праві власності знаходиться в межах прибережно-захисної смуги водного об`єкту, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи у наданні будівельного паспорта, діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України. Щодо твердження скаржника стосовно того, що Планом зонування міста Канів земельна ділянка не могла знаходитись у межах прибережно-захисної смуги, оскільки на момент його затвердження перебувала у приватній власності без будь-яких обмежень чи застережень, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачем рішення №8-42 від 31.08.2017, яким затверджено План зонування території (зонінгу) міста Канева у справі, що розглядається, не оскаржено. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що виданий попередньому власнику будівельний паспорт та зареєстроване повідомлення про початок будівництва втрачають чинність з дня набуття новим власником права власності на земельну ділянку. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанції по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.О.Аліменко Суддя О.М.Оксененко