Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/18214/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/18214/22 Провадження № 33/4820/591/22 Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретарів судового засідання: Бачук К.О., Якимець М.О., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої адвоката Демчишина М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Демчишина М.В. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2022 року, в с т а н о в и в : Цією постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , закрито за відсутністю події та в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 28 липня 2022 року о 23-й год, перебуваючи поблизу будинку №15 на вулиці Вайсера у місті Хмельницькому висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 та намагався розбити скло квартири камінням, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Демчишин М.В. просив скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2022 року та постановити нову постанову, якою матеріали справи передати органу досудового розслідування. Уважав, що вказане рішення суду першої інстанції прийнято без належного з`ясування усіх фактичних обставин справи. Звертав увагу на те, що кваліфікація дій ОСОБА_2 не є правильною та законною. Крім того, посилався на те, що ОСОБА_2 систематично вчиняє насильство як фізичне, так і психологічного характеру. Зазначав, що дії ОСОБА_2 28 липня 2022 року слід кваліфікувати як домашнє насильство стосовно потерпілої ОСОБА_1 , а з врахуванням систематичності вчинення кривдником протиправних дій вони містять ознаки не адміністративного, а кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши потерпілу ОСОБА_1 та її представника адвоката Демчишина М.В. на підтримання доводів апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався. Відповідальність за ст.173 КУпАП наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Відповідно до вимог ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. У відповідності з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється, свого роду, обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення. Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідає встановленим вимогам та складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП. Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Водночас обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях саме ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки неможливо встановити, що правопорушення було вчинено саме ним. Відповідно до наданого відеозапису події, неможливо встановити, що саме ОСОБА_2 жбурляє в балкон потерпілої ОСОБА_1 предмет. Виходячи з вказаного відеозапису, неможливо ідентифікувати вказану особу. Також досліджено письмові пояснення ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 , які є за змістом протилежними. Так, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 26 серпня 2022 року вказувала, що до неї під дім прийшов ОСОБА_2 та почав нецензурно висловлюватися на її адресу, а також кидав каміння у вікно, тим самим хотів його розбити. ОСОБА_2 же у свою чергу у письмових поясненнях від 26 серпня 2022 року вказував, що у вказаний час та місці (вул. Вайсера, 15, м. Хмельницький) не перебував, оскільки у вказаний проміжок часу (коли було вчинене правопорушення) він перебував за місцем свого проживання, що може підтвердити його мати, та жодних хуліганських дій відносно ОСОБА_1 не вчиняв. Інших доказів до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано. При цьому суд позбавлений можливості з`ясувати обставини, які не зазначені в протоколі. Таким чином, предмет судового розгляду обмежений відомостями, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Отже, надані до суду документи не можуть бути достатньою підставою для висновку про наявність в діях саме ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.173 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, вчинила дрібне хуліганство, яке за диспозицією цієї статті тлумачиться як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Будь-яких інших доказів, крім вищевказаних, на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 28 липня 2022 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку слід керуватися вимогами ст.62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи. Окрім того, у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. З огляду на викладене, з точки зору достатності доказів, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_2 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому всі сумніви і припущення стосовно наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення повинні бути визнані на його користь. Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. При винесенні оскаржуваної постанови суддя місцевого суду надав оцінку та аналіз наявним у справі доказам, допитав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілу, з`ясував усі обставини справи в їх сукупності, як наслідок, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу. Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі не наведено переконливих відомостей, які спростовують висновки суду першої інстанції щодо невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Також не є обґрунтованим посилання щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.173 КУпАП. Як убачається зі змісту ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Суд не має право самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися у суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи у такий спосіб, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2022 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито за відсутністю події та в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Демчишина М.В. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С.