Постанова 4824 № 357/3155/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 357/3155/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/5566/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Кузьмич Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський», третя особа: комунальне підприємство Кагарлицької районної ради «Реєстраційне агентство» державний реєстратор Войтенко Леся Валентинівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди, за апеляційною скаргою сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Орєхова О.І.,- встановив: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом. Позивач просила: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права від 22.05.2017 року № 20607703 та припинити право оренди сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» (ЄДРПОУ 03755383) на земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:005:0004; зобов`язати сільськогосподарський виробничий кооператив «Розаліївський» (ЄДРПОУ 03755383) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером 3220485800:01:005:0004. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220485800:01:005:0004, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. У січні 2021 року позивач дізналася, що 22 травня 2017 року проведено державну реєстрацію права оренди її земельної ділянки за СВК «Розаліївський». В адміністрації СВК «Розаліївський» їй пояснили, що 01 лютого 2017 року між нею та СВК «Розаліївський» було укладено договір оренди на земельну ділянку площею 3.400 га з кадастровим номером 3220485800:01:005:0004 строком на 7 років. Позивач зазначає, що вона не укладала договір оренди землі з СВК «Розаліївський», та нікого на це не уповноважувала. Належна позивачу земельна ділянка знаходиться у користуванні відповідача без правових підстав. Перебування у фактичному користуванні відповідача спірної земельної ділянки та державна реєстрація права оренди порушує права та законні інтереси позивача. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2021 року позов задоволено. Зобов`язано сільськогосподарський виробничий кооператив «Розаліївський» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 32204485800:01:005:0004. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права від 22.05.2017 року № 20607703 та припинено право оренди сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський». Стягнуто з відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 20 000 гривень, витрати за проведення експертизи в розмірі 2 250,24 гривень та судовий збір в розмірі 2 504,06 гривень, загалом 24 754,30 гривень. В апеляційній скарзі сільськогосподарський виробничий кооператив «Розаліївський» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване. У судовому засіданні представник сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» вимоги апеляційної скарги підтримав. Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином. Представником ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та представника. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі від 01 лютого 2017 року ОСОБА_1 не підписувала та, відповідно, з істотними умовами договору не погоджувалась, отже договір не є укладеним, а тому вимоги усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки шляхом зобов`язання відповідача повернути їй земельну ділянку є обґрунтованим та ефективним способом захисту права. Скасовуючи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права від 22.05.2017 року № 20607703 та припиняючи право оренди сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський», суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі від 01 лютого 2017 року є неукладеним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права. Здійснюючи розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем понесені витрати за проведення експертизи в розмірі 2 250,24 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, які є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. При цьому судом першої інстанції зазначено, що під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,400 га за кадастровим номером 3220485800:01:005:004, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 789625 від 07 червня 2006 року. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 22 травня 2017 року проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) номер запису 20607703 за СВК «Розаліївський» на земельну ділянка площею 3,400 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3220485800:01:005:0004, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Строк дії іншого речового права: 7 років. Підстава: договір оренди землі від 01 лютого 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський». Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначила, що вона не укладала договір оренди від 01 лютого 2017 року, та нікого на це не уповноважувала. Отже, належна позивачу земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без правових підстав. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Матеріали справи містять договір оренди землі від 01 лютого 2017 року, згідно якого орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар сільськогогосподарський виробничий кооператив «Розаліївський» приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення орендарем сільськогосподарського виробництва. Згідно п. 1.2. договору, земельна ділянка знаходиться на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Земельна ділянка належить орендодавцю на праві приватної власності на підставі державного акту серії ЯБ № 789625 від № 427 (п. 1.3. договору). Земельній ділянці присвоєний кадастровий номер № 32204485800:01:005:0004 (п. 1.4. договору). Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з частинами 2, 3 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Частиною другою, пунктами «г», «д» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Висновком експерта від 09 серпня 2021 року № СЕ-19/111-21/29529-ПЧ встановлено, що підпис у графі «громадянка Король НП» колонки «Орендодавець» пункту 15-го договору оренди землі від 01 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «Розаліївський» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220485800:01:005:0004, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ч. 1 ст. 110 ЦПК України). Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди землі від 01 лютого 2017 року є неукладеним, оскільки ОСОБА_1 договір не підписувала, що підтверджується висновком експерта. Зазначений висновок є належним, допустимим, переконливим, який був проведений під час слухання справи в суді, а експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Клопотання представника відповідача про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи є безпідставним та задоволенню не підлягає, оскільки висновок експерта від 09 серпня 2021 року є обґрунтованим, не суперечить іншим матеріалам справи та не викликає сумніви в його правильності. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог. Доводи апеляційної скарги про те, що визнання договору неукладеним лише з підстав, що він не був підписаний позивачем є неправомірним, колегія суддів відхиляє, оскільки підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, враховуючи, що матеріали справи містять належні, достатні та допустимі докази на підтвердження того, що позивач не підписувала договір оренди, отже договір відповідно до положень чинного законодавства є неукладеним, тобто таким, що не відбувся. Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач отримувала орендну плату, колегія суддів оцінює критично, оскільки позивачем спростовано факт укладення ним договору оренди земельної ділянки. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просив стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 10 000 грн. На підтвердження витрат на правничу допомогу представником ОСОБА_1 надано: розрахунок витрат на правничу допомогу на підставі договору № 45/Ц від 26 січня 2021 року; акт про надання правничої допомоги від 25 лютого 2022 року; рахунок-фактура № 2-45/Ц від 21 лютого 2022 року; копію квитанції. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Колегія суддів бере до уваги, що представником ОСОБА_1 під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції фактично надано наступні послуги: подано відзив на апеляційну скаргу; подано клопотання про прискорення розгляду справи та клопотання про розгляд справи за відсутності представника. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, колегія суддів вважає, що зазначені представником ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, колегія суддів вважає, що з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн 00 коп. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 21 грудня 2021 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2021 року залишити без змін. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Розаліївський» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2022 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В. Кулікова С.Г. Музичко