Ухвала КЦС ВС № 202/4360/21

Ухвала 28 вересня 2022 року м. Київ справа № 202/4360/21 провадження № 61-9412ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з усіма господарськими будівлями: літня кухня, сарай, навіс, вбиральня, інші споруди (на плані № 1, 2, 3) в порядку набувальної давності. Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 16 червня 2022 року в задоволенні позову відмовив. Дніпровський апеляційний суд постановою від 24 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2022 року - без змін. ОСОБА_1 23 вересня 2022 року подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року у вищевказаній справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Окрім цього, відповідно до статей 25 та 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційна скарга повинна бути подана саме до Верховного Суду, водночас в касаційній скарзі зазначено, що вона подана до Верховного Суду України, тобто неправильно зазначено найменування суду, до якого подається скарга. Також, як видно з тексту касаційної скарги заявник оскаржує рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року. Однак, у прохальній її частині заявник просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 березня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Ураховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій правильно зазначити найменування суду, до якого подається скарга, а також згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, уточнити прохальну частину касаційної скарги, в якій зазначити які саме судові рішення ним оскаржуються та дату їх постановлення, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев