Ухвала КЦС ВС № 522/12257/21

Ухвала 30 вересня 2022 року м. Київ справа № 522/12257/21 провадження № 61-9274ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором N б/н від 27 вересня 2018 року у загальному розмірі 117 325, 10 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 100 787, 68 грн (у тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту - 70 456, 16 грн; заборгованість за простроченим тілом кредиту - 30 331, 52 грн); заборгованість за нарахованими відсотками - 4 636, 34 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 11 901, 08 грн. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 19 426, 94 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 20 вересня 2022 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, дотримання розумних строків розгляду справи, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим або іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Ціна позову у цій справі становить 117 325, 10 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн х 100 = 248 100, 00 грн). АТ КБ «ПриватБанк» не погоджується із частковим задоволенням його позову. Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. Заявник у касаційній скарзі вказує, що ним порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа для банку має виняткове значення, тому є підстави для відкриття касаційного провадження. Верховний Суд, враховуючи ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, статус банку, висновки судів першої та апеляційної інстанції про необґрунтованість частини позовних вимог, зроблені за результатами оцінки доказів, а також доводи касаційної скарги, які значною мірою стосуються неправильної оцінки судами доказів у справі, що згідно зі статтею 400 ЦПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції, з такими доводами АТ КБ «Приватбанк» не погоджується і вважає їх безпідставними. Екстроординарна стадія судового розгляду справи судом касаційної інстанції не може використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи, переоцінки доказів, встановлення нових обставин. Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка її подала. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович