LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС127/21884/21

від 29.09.2022 · Кримінальна

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2022 року м. Київ справа № 127/21884/21 провадження № 51 - 2943 ск 22 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_3, суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року, встановив: За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2022 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 26.06.2021 по 26.08.2021. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 серпня 2022 року вирок місцевого суду змінено. В резолютивній частині вироку вказано, що початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 на виконання вироку суду. В решті вирок місцевого суду залишено без змін. У касаційній скарзі захисникОСОБА_2 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, захисник у касаційній скарзі не навів обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу. При цьому, ОСОБА_2 не навів доводів на обґрунтування явної несправедливості призначеного покарання його підзахисному, з огляду на тяжкість вчиненого злочину, обставинами його скоєння та даними про особу засудженого внаслідок суворості, з урахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50, 65 КК у їх взаємозв`язку. Крім того, касаційна скарга захисника не містить доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених у ухвалі цього суду на спростування доводів його апеляційної скарги. До того ж, позиція захисника є незрозумілою та непослідовною, оскільки як убачається з касаційної скарги, ОСОБА_2 у своїй скарзі, вказуючи у вступній та мотивувальній її частині на оскарження вироку місцевого та ухвали апеляційного судів, однак просить скасувати лише ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд, чим допустив суперечності. Стосовно клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 , то це питання відповідно до положень ч. 1 ст. 430 КПК підлягає вирішенню лише після відкриття касаційного провадження. Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»