Ухвала КЦС ВС № 712/224/20

Ухвала Іменем України 22 вересня 2022 року м. Київ справа № 712/224/20 провадження № 61-7453ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про накладення арешту та звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, ВСТАНОВИВ: У травні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про накладення арешту і звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та просила накласти арешт на грошові кошти, що перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, що належать ОСОБА_1 , який має заборгованість перед боржником ОСОБА_3 , на суму 21 427,37 грн; звернути стягнення на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , який має заборгованість перед боржником ОСОБА_3 , на суму 21 427,37 грн, на користь стягувача у ВП № 64787352 ОСОБА_2 . Заяву мотивував тим, що у Соснівському ВДВС у місті Черкаси відкрито ВП № 64787352 від 11 березня 2021 з примусового виконання виконавчого листа № 712/224/20, що виданий 24 лютого 2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пені в розмірі 21 427,37 грн. Станом на 23 травня 2022 року заборгованість не погашена. Вироком від 27 травня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у кримінальному провадженні у справі № 712/1305/21 стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 400 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 10 000,00 грн правової допомоги. Зазначений вирок суду у справі № 712/1305/21 набрав законної сили 30 червня 2021 року. Виконавче провадження на виконання цього вироку наразі відсутнє. Заявник вважає, що вона має право на звернення до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, та належать ОСОБА_1 , який має заборгованість перед боржником ОСОБА_3 , що підтверджена вироком Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/1305/21 на підставі положень статті 440 ЦПК України. Ухвалою від 31 травня 2022 року Соснівський районний суд міста Черкаси відмовив у задоволенні заяви, оскільки заявником не доведено існування коштів, які належать ОСОБА_1 та мають бути сплачені боржнику ОСОБА_3 , а також існування виконавчого провадження про їх стягнення. Постановою від 28 червня 2022 року Черкаський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково, ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 31 травня 2022 року скасував, заяву ОСОБА_2 про накладення арешту та звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, задовольнив частково. Звернув стягнення на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , який має заборгованість перед боржником ОСОБА_3 у сумі 21 427,37 грн на користь стягувача у виконавчому провадженні № 64787352 ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості, згідно з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2020 у справі № 712/224/20. У решті вимог заяви відмовив. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати судове рішення та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною четвертої статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суди встановили, що на виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває ВП № 64787352 від 11 березня 2021 року з примусового виконання виконавчого листа № 712/224/20, що виданий 24 лютого 2021 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пені в розмірі 21 427,37 грн. Станом на 23 травня 2022 року зазначена заборгованість не сплачена. Вироком від 27 травня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у кримінальному провадженні у справі № 712/1305/21 стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 400 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 10 000,00 грн правової допомоги. Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/1305/21 набрав законної сили 30 червня 2021 року. Відповідно до результатів пошуку виконавчих проваджень в Автоматизованій системі виконавчих проваджень від 22 травня 2022 року за пошуковими критеріями з даними боржника ОСОБА_1 та стягувача ОСОБА_3 виконавче провадження за виконавчим документом про стягнення 400 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та правової допомоги в сумі 10 000,00 грн не розпочиналось, не здійснювалось та не закінчувалось, тобто за результатами пошуку записів не знайдено. Сума заборгованості боржника ОСОБА_3 перед стягувачем ОСОБА_2 у виконавчому провадженні у розмірі 21 427,37 грн знаходиться в межах загальної суми заборгованості особи ОСОБА_1 перед боржником ОСОБА_3 400 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 10 000,00 грн правової допомоги. Строк пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів в сумі 400 000,00 грн з громадянина ОСОБА_1 на користь боржника ОСОБА_3 на підставі вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 травня 2021 року не закінчився. Згідно з частиною першою статті 440 ЦПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили. Частина друга цієї ж статті передбачає, що суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили. Відповідно до частини п`ятої статті 440 ЦПК України за заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили. Арешт накладається у межах загальної суми стягнення в порядку, встановленому цим Кодексом для накладення арешту при вжитті заходів забезпечення позову. Частина шоста статті 440 ЦПК України передбачає, що одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти. Згідно з частинами сьомою та восьмою статті 440 ЦПК України про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок про те, що стягувач вправі порушувати перед судом питання про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, у разі, якщо її, зокрема, підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили. Вироком від 27 травня 2021 рокуСоснівський районний суд м. Черкаси у справі № 712/1305/21 стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 (боржника у виконавчому провадження, в якому стягувачем є заявник у цій справі) 400 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та 10 000,00 грн правової допомоги. Цей вирок суду набрав законної сили 30 червня 2021 року. Належні та допустимі докази про те, що вирок в частині стягнення шкоди виконано добровільно чи в примусовому порядку відсутні. А тому настали обставини, визначені частиною першою статті 440 ЦПК України, для звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, а саме наявність судового рішення, що констатує існування заборгованості іншої особи перед боржником. При цьому суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що заявник не має доводити, що в особи, яка має заборгованість перед боржником, наявні певні кошти, за рахунок яких така заборгованість може бути сплачена, оскільки частина перша статті 440 ЦПК України не передбачає доведення цього факту, як передумови для вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам. Фактичне встановлення існування таких коштів має відбуватися вже у ході здійснення виконавчого провадження щодо звернення стягнення на них, для чого і потрібне вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, яке порушується заявником у цій справі. Предметом дослідження суду у цьому випадку є саме факт наявності заборгованості та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду. Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені в постановах Верховного Суду: від 17 квітня 2020 року у справі № 910/5300/17, 23 липня 2018 року у справі № 925/1048/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 902/1260/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 927/313/18, від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18. У справі ЄСПЛ «Полтораченко проти України», рішення від 18 січня 2005 року, зауважено, що кошти, присуджені особі за рішенням національного суду, становлять її майно, відтак вирок суду, яким стягнуто кошти на користь боржника заявника в даній справі є його майном, на яке за певних умов може бути звернуто стягнення. Відмовляючи у задоволенні заяви в частині накладення арешту на грошові кошти третьої особи, яка має заборгованість перед боржником, суд апеляційної інстанції виходив з такого. Згідно з частиною п`ятою статті 440 ЦПК України за заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а згідно частини шостої цієї ж статті одночасно суд вирішує питання, зокрема, про зустрічне забезпечення. Частина перша статті 154 ЦПК України передбачає, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Частина четверта та п`ята статті 154 ЦПК України передбачає, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Із системного аналізу змісту частин п`ятої та шостої статті 440 ЦПК України вбачається, що накладаючи арешт на грошові кошти третьої особи, яка має заборгованість перед боржником, суд імперативно має застосовувати зустрічне забезпечення, яке згідно з частиною першою та четвертою статті 154 ЦПК України полягає у внесенні заявником на депозитний рахунок суду грошових коштів, надання гарантії банку чи вчинення інших дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків, пов`язаних із накладенням арешту. Проте у цій справі заявник не внесла відповідні кошти на депозитний рахунок суду та не довела існування можливості вжити зустрічне забезпечення в іншій формі, відповідній зазначеним вимогам процесуального законодавства. Крім того, враховуючи інтерес заявника у погашенні боржником пені за аліментами, вживати з ініціативи суду заходів зустрічного забезпечення буде суперечити інтересам заявника на отримання задоволення своїх вимог по погашенню заборгованості, є недоцільним. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України. Зі змісту касаційної скарги, судового рішення, що оскаржене,та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Керуючись частиною першою статті 389, частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_2 , за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Соснівського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про накладення арешту та звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк І. М. Фаловська