Постанова 4852 № 280/12614/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 280/12614/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 280/12614/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила: - визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення позивачу розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014, 2015, 2016 роки; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019, 2020 роки, починаючи з 08.10.2021; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, обрахованої із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019, 2020 роки. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 280/12614/21 позов задоволений. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , отримує з 15.11.2010 пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (працівник освіти), відповідно до протоколу від 13.12.2010 № 1064. (а.с. 10-11, 43) 08.10.2021 позивач звернулась до відповідача з заявою встановленого зразка в якій просила перерахувати їй пенсію в зв`язку з переходом на іншій вид пенсії. (а.с. 15) Станом на 11.10.2021 позивач маа страховий стаж в розмірі 41 рік 8 місяців та 15 днів, що підтверджується витягом з Перерахунку її пенсії. (а.с. 16) Позивача з 08.10.2021 переведено з пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 26.10.2021 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою (вх.№15075/П-0800/21 в якій просила (а.с. 17): - здійснити перерахунок та виплату їй пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки. - призначити та виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, обрахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 04.11.2021 за № 15759-15075/П-02/8-0800/21 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви. Не погодившись з діями ГУ ПФУ в Запорізькій області позивач звернувся з даним позовом до суду. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, відповідач при обчисленні пенсії позивача повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року її звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 40 та ч.1 ст. 45 Закону №1058-ІV. Крім того, пенсія, це перш за все виплата, яку повинна отримати застрахована особа. Позивач скориставшись у 2010 році своїм правом на призначення пенсії за вислугу років не реалізувала його у повній мірі, а саме не отримувала пенсію, яка повинна виплачуватися кожного місяця, доказів іншого відповідачем суду не надано. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі врегульовано положеннями Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною 2 ст. 40 Закон № 1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Положеннями ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Сукупний аналіз наведених норм свідчить про те, що нормами ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, яка призначена саме за цим Законом, на інший вид пенсії який передбачений Закону № 1058-ІV. Але під час розгляду цієї справи встановлено, та підтверджено, що у 2010 році позивачу призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і після призначення пенсії позивач продовжувала працювати, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вона звернулася вперше у 08.10.2021 після досягнення віку, необхідного для призначення такої пенсії . Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Згідно з п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. Отже, при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення цього виду пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 (ЕДРСРУ №77654163). Враховуючи вищезазначене колегія суддів зазначає, що призначення позивачу з жовтня 2021 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не можна розцінювати як переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на іншій у тій же системі, що свідчить про те, що з 08.10.2021 позивачу у справі призначено іншу пенсію пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і при визначені розміру пенсії має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо неправомірності дій відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014, 2015, 2016 роки при розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком та обґрунтовано з метою повного захисту та відновлення порушеного права позивача зобов`язав ГУ ПФУ в Запорізькій області призначити та виплачувати з 08.10.2021 ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки. Стосовно нарахування та виплатити грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, колегією суддів враховується таке. Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі Порядок № 1191), грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується законодавцем з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (для жінок 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах, вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії. Отже, синтаксичний аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Порядку № 1191 свідчить, що отримання особою до виходу на пенсію за віком будь-якого виду пенсії в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, є перешкодою для призначення спірної грошової допомоги. При цьому законодавство не ставить право особи на допомогу в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до досягнення пенсійного віку. За змістом вказаної норми отримання зазначеної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію. Відповідно до матеріалів справи позивачу призначалась пенсія до моменту виникнення права на призначення пенсії за віком, проте не виплачувалась. Зазначені доводи відповідачем не спростовані, докази протилежного не надані ні до відзиву ні до апеляційної скарги. Отже позивач має право на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначені висновки колегією суддів здійснені з урахуванням застосування норм матеріального права в аналогічних спорах Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2018 року (справа № 310/3774/17) та від 27 листопада 2018 року (справа № 328/1619/17). У зв`язку з цим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про обчислення позивачу розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014, 2015, 2016 роки та не виплата грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти пенсій, відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправними, як правильного висновку дійшов і суд першої інстанції. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 280/12614/21 залишити без змін.. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко