Постанова Тернопільський апеляційний суд № 609/384/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 609/384/22Головуючий у 1-й інстанції Харлан М.В. Провадження № 33/817/451/22 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2022 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Згідно даної постанови, ОСОБА_1 16 квітня 2022 року, о 22:40 год., на а/д Р-26 «Остріг-Кременець» 34 (км) керував автомобілем MITSUBISHI L-200 н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Визначення стану сп`яніння проводилося на місці із застосуванням газоаналізатора «Alcotest 6820 Drager». Результат показу тесту №398 - 0,65 проміле. Від додаткового огляду на стан сп`яніння в КНП «Шумської міської лікарні» відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, а оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказані вимоги мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні достатні, об`єктивні та беззаперечні докази того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння і був зупинений працівниками поліції. Також йому не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, а в матеріалах справи відсутнє направлення для проходження огляду в медичному закладі. Крім того, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проведено із порушеннями, без свідків, а відеозапис із місця події не є належним доказом, адже він датований 16 червня, а не 16 квітня. Стверджує, що незрозуміло, кого суд притягує до відповідальності у постанові ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 . Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку. Як вбачається з постанови суду першої інстанції, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП розглянута без його участі, копію постанови він одержав тільки 02.08.2022 року. З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ч.2 ст.266 КУпАП (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1231-IX від 16.02.2021 року) передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом і детально викладені у постанові. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6820. Зазначено, що остання повірка даного приладу була 04.06.2021 року. Факт перебування в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме результатами тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор Drager Alcotest , згідно з якими рівень алкоголю в крові становив 0,65 %о. Матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння. Працівниками поліції також складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння. Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску. На вказаному відеозаписі зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, вбачається, що останній беззаперечно погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. З результатом, визначеним технічним приладом газоаналізатора «Alcotest DRAGER 6810» - 0,65 ‰ (проміле) ОСОБА_1 був ознайомлений та не висловлював своєї незгоди з таким результатом, а також відмовився проходити такий огляд в медичному закладі. При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №162599 від 16 квітня 2022 року ОСОБА_1 також надав письмові пояснення, що вживав алкоголь, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння і не бажає проходити огляд в лікарні, тому не підлягають до задоволення його доводи про відсутність в справі направлення для проходження огляду в медичному закладі, оскільки від такого він відмовився у зв`язку із тим, що був згідний з результатом огляду на місці зупинки. З оглянутого відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції вбачається, що в ході спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 , останній підтвердив факт керування ним транспортним засобом та вживання перед тим алкоголю. Таким чином, твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що він не керував транспортним засобом та не був зупинений при цьому працівниками поліції є неспроможними, оскільки спростовується вищевикладеним. Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.9 а ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А : Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2022 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КупАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя