Ухвала КАС ВС № 300/1637/20

УХВАЛА 28 вересня 2022 року м. Київ справа №300/1637/20 адміністративні провадження №К/9901/32992/21, №К/9901/34205/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., у порядку підготовки до касаційного розгляду справи № 300/1637/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Івано-Франківської обласної прокуратури, керівника Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: Ухвалами від 18 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами Івано-Франківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у цій справі. Крім того, ухвалами від 18 жовтня 2021 року Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотань Івано-Франківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі №300/1637/20. За правилами частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з`ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. У касаційних скаргах відповідачів містяться клопотання про розгляд справи за участю їхніх представників. Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Ekbatani проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто. Зокрема, як зазначив ЄСПЛ, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Як убачається з матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд. Окрім того, практика ЄСПЛ з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Верховний Суд створив учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи № 300/1637/20 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників. Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19). Проаналізувавши матеріали касаційних скарг та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суддя-доповідач дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Таким чином суддею-доповідачем згідно зі статтею 340 КАС України проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду та вирішено розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Керуючись статтями 340, 345 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотань Івано-Франківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за участю їхніх представників. Підготовчі дії по справі закінчити. Справу № 300/1637/20 призначити до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 29 вересня 2022 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких (Московська), 8, корпус

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... В.М. Соколов, Суддя Верховного Суду