Ухвала КЦС ВС № 496/3779/19

Ухвала 28 вересня 2022 року м. Київ справа № 496/3779/19 провадження № 61-8285ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами недійсним та скасування державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 01 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Скасовано державну реєстрацію на підставі цього договору, вчинену державним нотаріусом Біляївської районної нотаріальної контори Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д. М., у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі Іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Постановою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. від 28 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року визнано неподаною та повернуто заявникові. До Верховного Суду у серпні 2022 року ОСОБА_1 повторно подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2022 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме, заявнику необхідно надати докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження та зазначити обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У вересні 2022 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02 вересня 2022 року, у яких заявник порушила питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, надала уточнену редакцію касаційної скарги. Вивчивши надані матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, з огляду на таке. Повторно заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заявник вказала, що копію оскаржуваної постанови від 15 лютого 2022 року вона отримала від ОСОБА_2 03 червня 2022 року. Разом з тим, ця причина пропуску строку є аналогічною тій, яку ОСОБА_1 зазначала у первісному клопотанні і якій суд надав правову оцінку, визнавши її неповажною. В ухвалі від 02 вересня 2022 року Верховний Суд запропонував надати докази, що апеляційний суд порушив вимоги статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення судового рішення. Повторно звертаючись до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, заявник таких доказів не надала. Отже, сам по собі факт отримання заявником оскаржуваної постанови після спливу 5 місяців з дня її виготовлення та оприлюднення, за відсутності даних про недотримання апеляційним судом вимог процесуального закону щодо порядку видачі і направлення копії оскаржуваного судового рішення не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не свідчить про об`єктивні перешкоди подати касаційну скаргу у передбачений законом строк. Посилання заявника на те, що запровадження воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків суд оцінює критично, оскільки факт збройної агресії проти України та введення воєнного стану може не бути безумовно поважною підставою для поновлення строку абсолютно в усіх випадках. Для визнання поважною даної підстави суд бере до уваги територіальне місцезнаходження суду, порядок функціонування суду, хід бойових дій, наявність конкретної фактичної можливості своєчасно звернутися до суду. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Також не виконано вимоги ухвали щодо підстав касаційного оскарження. Заявник в уточненій редакції касаційної скарги не зазначив конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України). Узагальнене посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без зазначення та обґрунтування випадків, визначених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України). Враховуючи передбачений статтею 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного процесу, за наданої редакції касаційної скарги суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно, на власний розсуд, виокремити певну підставу касаційного оскарження судового рішення та вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України та статті 185 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Оскільки у встановлений судом строк, станом на 28 вересня 2022 року недоліки касаційної скарги не усунуто, зокрема заявником не наведено інших підстав для поновлення пропущеного строку звернення з касаційною скаргою, надано уточнену редакцію касаційної скарги без зазначення конкретних підстав касаційного оскарження, наявність яких є обов`язковою вимогою до змісту касаційної скарги, відповідно до статті 185 ЦПК України касаційна скарга підлягає поверненню заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами недійсним та скасування державної реєстрації, вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. А. Воробйова