LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС917/1604/21

від 27.09.2022 · Господарська

УХВАЛА 27 вересня 2022 року м. Київ cправа № 917/1604/21 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року у справі № 917/1604/21 за заявою ОСОБА_1 , про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Безпальчої О.О. залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 року у справі №917/1604/21, залишено без змін. 07.09.2022 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року у справі №917/1604/21, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції; справу направити до Господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду. Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року ні скаржниця ні її представник не отримували. В зв`язку з військовою агресією росії проти України було запроваджено воєнний стан. З початку військової агресії скаржник по теперішній час перебуває в місті Києві та з питань безпеки не має можливості особисто відвідати суд для отримання оскаржуваного судового рішення. З метою отримання копії оскаржуваного судового рішення, скаржниця телефонувала до Господарського суду Полтавської області з проханням надіслати копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року не за місцем реєстрації, а на адресу в м. Києві, однак їй було повідомлено, що матеріали справи не повернуто з Східного апеляційного господарського суду. Крім того, тривалий час доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень був закритий, з повним текстом оскаржуваного судового рішення скаржниця ознайомилася лише 05.09.2022 року. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на настуне. Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року повний текст якої складено 21.02.2022 року (оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.02.2022 року) тобто останнім днем подання касаційної скарги є 14.03.2022 року. Однак, касаційну скаргу надіслано до Верховного Суду 07.09.2022 року, що свідчить про пропуск процесуального строку. Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, якщо визнає причини пропуску поважними. Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Однією з причин не можливості отримати оскаржуване судове рішення за місцем свого проживання, скаржниця вказує на перебування з початку військової агресії росії проти держави України і по теперішній час в місті Києві, однак не надає суду відповідні докази, що мали б свідчити про тимчасове переміщення особи. Саме лише посилання скаржника на введення на території України воєнного стану не є безумовним доказом наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження. Не перебування скаржника за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права судом. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 та від 15.03.2018, винесених по справах №911/1163/17 та №910/32340/15. Крім того, Суд звертає увагу і на ту обставину, що в касаційній скарзі зазначається адреса скаржниці: АДРЕСА_1, відповідно куди має здійснюватися відправка поштової кореспонденції. Стосовно ознайомлення скаржниці з повним текстом оскаржуваного судового рішення лише 05.09.2022 року з причин закритого доступу до Єдиний державний реєстр судових рішень. Суд звертає увагу скаржниці на той факт, що Єдиний державний реєстр судових рішень зупинив свою роботу 24.02.2022 та відновив її 20.06.2022 в тестовому режимі. Частиною першою статті 43 ГПК України, серед іншого, визначено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Суд вважає, що сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, більш того якщо провадження у справі, у т.ч. апеляційне чи касаційне, відкрито за їх заявою/скаргою. Так, згідно долученої до касаційної скарги відповіді на електронний лист, скаржниця зверталася до Східного апеляційного господарського суду для надання інформації ще 27.07.2022 року. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-6). З огляду на зазначене у сукупності судова колегія зазначає, що скаржник був обізнаний про наявність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та повинен був здійснювати відповідні процесуальні дії у визначений строк, в тому числі через свого представника. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 16.02.2022 року під час оголошення вступної та резолютивної її частин був присутній представник апелянта - Овчаренко І.А., ордер серії ХВ №000032 від 05.01.2022 року, свідоцтво №878 від 30.03.1999 року. З огляду на викладене, Суд вважає, що підстави наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року у справі № 917/1604/21,слід визнати неповажними. Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України,Верховний Суд, - У Х В А Л И В: 1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 року у справі № 917/1604/21 - залишити без руху. 2.Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія поштового конверту з трек-номером суду в якому надійшло оскаржуване судове рішення, чи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, чи довідку органу зв`язку тощо) або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне скарження. 3.Роз`яснити скаржнику у справі №917/1604/21, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя Огороднік К.М. Судді Пєсков В.Г. Ткаченко Н.Г.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»