Ухвала КГС ВС № 910/14629/21

УХВАЛА 26 вересня 2022 року м. Київ Справа № 910/14629/21 Провадження № 4161/2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В.Г. - головуючого (судді-доповідача ), Банаська О.О., Картере В.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у складі колегії суддів: Чорногуза М.Г., Куксова В.В., Агрикової О.В. та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у складі судді Пукшин Л.Г. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" до Центрального спортивного клубу Збройних сил України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будвендор" про скасування рішення, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК КБР" (далі - ТОВ "БК КБР") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Центрального спортивного клубу Збройних сил України про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене протоколом засідання тендерного комітету відповідача від 30.06.2021 № 30/06-1 в частині відхилення тендерної пропозиції позивача, визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвендор" переможцем процедури закупівлі за № UA-2021-06-02-011861-b та опублікування в електронній системі публічних закупівель повідомлення про намір укласти договір з третьою особою; зобов`язання відповідача прийняти рішення про визначення позивача переможцем процедури закупівлі, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу (Prozorro.gov.ua) за № UA-2021-06-02-011861-b та укласти з позивачем договір про закупівлю UA-2021-06-02-011861-b на умовах тендерної пропозиції позивача, в якій міститься текст відповідного договору, протягом 1 (одного) календарного дня з моменту набрання судовим рішенням законної сили. 08.12.2021 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, у задоволенні позову відмовлено. Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у цій справі складено 23.02.2022. 26.08.2022 засобами поштового зв`язку ТОВ "БК КБР" надіслало на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, а справу № 910/14629/21 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Також заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у цій справі. 14.09.2022 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ "БК КБР" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/14629/21 залишено без руху у зв`язку з визнанням причин пропуску строку на касаційне оскарження неповажними на підставі доданих скаржником доказів та надано строк на усунення недоліків шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. 21.09.2022 на виконання вищезазначеної ухвали до Верховного Суду подано заяву ТОВ "БК КБР" про поновлення строку на касаційне оскарження. Проте вказана заява задоволенню не підлягає з огляду на таке. У заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження скаржником наведено обставини, які, на його думку, унеможливили вчасно подати касаційну скаргу. Зокрема, пропуск строку на касаційне оскарження обґрунтовувався військовою агресією проти України, введенням у державі воєнного стану, протягом березня 2022 року Київ був місцем бойових дій та у березні 2022 року мало місце обмеження доступу до приміщень Північного апеляційного господарського суду - тому скаржник не міг ознайомитися з матеріалами справи, існувало обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того, скаржником зазначено про неможливість сплати судового збору через накладення арештів на його рахунки в банківських установах. Однак викладені у заяві підстави не свідчать про неможливість подання касаційної скарги в строк, встановлений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України. Слід зауважити, що юридична особа має більше можливостей для здійснення свого представництва у суді, аніж фізична особа, яка перебуває у зоні бойових дій, та відповідно об`єктивно обмежена у захисті своїх прав та інтересів. Судова колегія відзначає, що внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб`єктивний характер, юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі касаційних скарг та оформлення їх змісту. Також слід зауважити, що посилання скаржника на неможливість сплати судового збору жодним чином не впливає на строк звернення з касаційною скаргою до суду. Необхідно взяти до уваги, що сам скаржник стверджує про певні перепони для подачі вчасно касаційної скарги існували протягом березня 2022 року, а надані скаржником докази не свідчать про неможливість сплати судового збору у період до 09 червня 2022 року, а також з 06 по 21 липня 2022 року. При цьому викладені скаржником та описані вище причини пропуску строку на касаційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали вчасно звернутися до суду касаційної інстанції зі скаргою. Отже, наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнаються неповажними. Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зі змісту статті 288 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (від 03.04.2008 № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. З огляду на те, що скаржник у своїй заяві щодо поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження інших поважних підстав не навів, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/14629/21 за касаційною скаргою ТОВ "БК КБР" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021. Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КБР" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 і рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/14629/21.

2. Оригінал касаційної скарги з додатками повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "БК КБР". Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. Пєсков Судді О. Банасько В. Картере