Постанова 4816 № 583/372/22
від 27.09.2022 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 вересня 2022 року м.Суми Справа №583/372/22 Номер провадження 22-ц/816/599/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І. за участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 лютого 2022 року у складі судді Сидоренка Р.В., постановлену у м. Охтирка Сумської області, у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Куц Олена Віталіївна, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Охтирський відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо закінчення виконавчого провадження без арешту коштів боржника, В С Т А Н О В И В: У січні 2022 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Цуркана В.І., звернувся до суду із скаргою, в якій просив: визнати неправомірними дії державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Куц О.В. про прийняття рішення та винесення відповідної постанови від 24 січня 2022 року про закінчення виконавчого провадження №68012580 по примусовому виконанню ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2021 року №583/4307/21 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, належне на праві власності ОСОБА_2 , без прийняття рішення та не вчинення дії по арешту коштів боржника у будь-яких банківських та фінансових підприємствах, установах та організаціях; визнати незаконною постанову державного виконавця від 24 січня 2022 року. Свої вимоги мотивував тим, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2021 року накладено арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_2 , в межах суми боргу за договором позики в розмірі 58869 грн 09 коп. Державним виконавцем Куц О.В. 29 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаної ухвали суду. У зв`язку з не вирішенням питання про накладення арешту на кошти ОСОБА_2 , ним було подано скаргу на дії державного виконавця, після отримання якої 24 січня 2022 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Посилаючись на те, що державним виконавцем було вирішено питання про накладення арешту на всі активи боржника, в тому числі грошові кошти, розміщені в банківських та інших фінансових установах, вважає, що рішення про закінчення виконавчого провадження прийнято передчасно. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 лютого 2022 року у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити в повному обсязі та вирішити питання розподілу судових витрат. У доводах апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ухвалою про забезпечення позову накладено арешт на все без виключення майно боржника ОСОБА_2 , в тому числі і грошові кошти, розміщені на банківських рахунках, а тому постанова про закінчення виконавчого провадження винесена державним виконавцем передчасно. Вказував на правові висновки Верховного Суду щодо скасування постанов про закриття виконавчого провадження до вирішення питання накладення арешту на всі активи боржника, викладені в постановах від 27 березня 2019 року у справі №750/9782/16-а, від 07 серпня 2019 року у справі №378/1033/17, від 04 вересня 2019 року у справі №286/1810/17, від 07 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18. Відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк подано не було. Сторони в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені, від представника апелянта надійшло клопотання про слухання справи в його відсутність, апеляційну скаргу підтримує. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2021 року виконано в повному обсязі, оскільки в її резолютивній частині відсутнє зобов`язання щодо накладення арешту на грошові кошти, а тому державний виконавець мала передбачені законом підстави для закінчення виконавчого провадження. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши обставини справи, з правильним застосуванням норм процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 грудня 2021 року накладено арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_2 в межах суми боргу за договором позики в розмірі 58869 грн 09 коп. (а.с. 9-10). Постановою старшого державного виконавця Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Куц О.В. від 29 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження №68012580 з примусового виконання вказаної ухвали суду (а.с. 41 на звороті). Того ж дня, старшим державним виконавцем Куц О.В. винесена постанова про арешт майна боржника, якою на все нерухоме та рухоме майно ОСОБА_2 в межах суми звернення стягнення, накладено арешт (а.с. 37, на звороті). Також, відомості про заборону відчуження рухомого та нерухомого майна боржника внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень (а.с. 35, 36 на звороті). Постановою старшого державного виконавця Куц О.В. від 24 січня 2022 року закрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали суду №583/4307/21, виданий 17 грудня 2021 року, з підстав передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 15-16). Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права, свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. За правилами ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 9 частини 1 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. За змістом цієї норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18, від 05 вересня 2019 року у справі № 911/527/19 та від 14 лютого 2020 року у справі № 916/2278/19. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 вересня 2020 року у справі 921/634/19, накладення арешту в межах ціни позову на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, є одним із визначених законом способів забезпечення позову. Тобто, пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України визначає два окремі засоби забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно та накладення арешту на грошові кошти, які за змістом цієї норми можуть застосовуватись одночасно або незалежно один від одного. Беручи до уваги, що арешт, накладений судом для забезпечення позову лише на майно належне на праві власності ОСОБА_2 , а тому він не розповсюджує свою дію на відповідні грошові кошти, розміщені в банківських чи інших фінансових установах, оскільки для їх арешту суд має вжити окремий захід забезпечення позову, передбачений цією нормою. Таким чином, з огляду на викладене, усупереч доводам апеляційної скарги, в рамках цього виконавчого провадження відсутні правові підстави для накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , отже, рішення про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем прийнято з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 27 березня 2019 року у справі №750/9782/16-а, від 07 серпня 2019 року у справі №378/1033/17, від 04 вересня 2019 року у справі №286/1810/17, від 07 жовтня 2020 року у справі №461/6978/19, від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами у справі, яка переглядається, не є подібними правовідносинам у вказаних справах. Згідно ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, оцінені надані докази, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367; 374ч. 1 п. 1; 375; 381; 382; 389 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - О. І. Собина Судді: О. Ю. Кононенко В. І. Криворотенко