Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/17402/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17402/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №1322 від 09.07.2020 «Про накладення штрафів на ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що перевірка позивача проводилась за наявності законодавчих підстав та в акті перевірки зафіксовано порушення ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, що є підставою для застосування відповідної санкції, а тому спірна постанова складена у відповідності до норм законодавства України. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що підприємство дотримується Ліцензійних умов, обсяг проданої електричної енергії забезпечений реальними обсягами генерації в межах встановленої потужності ТЕЦ, ціни відповідають середньозваженій ціні РДН, Правила РДН/ВДР дотримувались. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). В силу п.3 ч.1 ст.311 КАС України, беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» є юридичною особою, до видів діяльності якої за КВЕД належить, зокрема, 35.11 «Виробництво електроенергії», що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с.10-20). Постановою НКРЕКП від 04.05.2019 №718 ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії (а.с.22). На підставі звернень ДП «Оператор Ринку» відповідачем проведено позапланові перевірки позивача щодо дотримання ним вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, а також з постачання електричної енергії споживачу, за результатами яких складено акти від 11.06.2020 №170 та №171 відповідно. В акті перевірки від 11.06.2020 №170 щодо дотримання позивачем вимог законодавства та ліцензійних умов з виробництва електричної енергії (а.с.24-76) зафіксовано порушення ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія»: 1) порушення вимог пп.20 п.2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку та пп.17 п.2.2 Ліцензійних умов з виробництва електрично енергії щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових активів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії; Правил поведінки на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), які є додатком 7 до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, а саме: - пп.2 п.2.4 глави 2 щодо обов`язку учасників РДН/ВДР не займатися діяльністю, що може призвести до маніпулювання ринком; - пп.4.4 п.4 глави 4 щодо заборони учасника РДН/ВДР здійснювати маніпулювання ринком. Перевіркою встановлено, що з 30.01.2020 по 04.02.2020 ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» здійснювало продаж електричної енергії на організованих сегментах ринку в обсягах, що перевищували фактичне виробництво електричної енергії; 2) порушення вимог пп.30 п.2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку; Правил поведінки на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), які є додатком 7 до Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, а саме: - пп.2 п.2.4 глави 2 щодо обов`язку учасників РДН/ВДР не займатися діяльністю, що може призвести до маніпулювання ринком; - пп.4.4 п.4 глави 4 щодо заборони учасникам РДН/ВДР здійснювати маніпулювання ринком. Перевіркою встановлено, що з 30.01.2020 по 04.02.2020 ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» наявні факти продажу електричної енергії на Ринку на добу наперед за цінами, які менші за середньозважену ціну РДН. Згідно з актом від 11.06.2020 №171 за результатами проведення виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу (а.с.48-55), в якому зафіксовано відсутність порушень вимог законодавства. Позивачем були надані пояснення та обґрунтування вих.№ДВ/06-247 від 15.06.2020 щодо проведеної перевірки та виявлених порушень до акту позапланової перевірки №170 від 11.06.2020 (а.с.56-62). Відповідні пояснення позивача були розглянуті на засіданні НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання, результати якого відображено в протоколі від 09.07.2020 (а.с.64-72), в якому зафіксовано, що за результатами перевірки виробники електричної енергії надали вичерпні пояснення щодо виробничих та торгових графіків, усі питання врегульовані та запропоновано результати перевірок долучити до справ без застосування штрафних санкцій. За результатами перевірки постачальників електричної енергії та проведеного аналізу щодо їх обсягів замовлення, обсягів реалізації та прогнозованих обсягів постачання виявлено неналежне прогнозування обсягів постачання, у результаті чого вони потрапляють у балансуючу групу. Ураховуючи озвучене та порушення п.4.9.2 Правил щодо зобов`язання належним чином прогнозувати свою діяльність і не допускати неналежних небалансів, запропоновано накласти на постачальників електричної енергії (зазначених у порядку денному питання 18.1 - 18.35) штрафні санкції у розмірі 85 тис.грн, застерегти про недопущення в подальшому озвучених порушень та детально забезпечувати прогнозування своєп дiяльностi. Відповідачем було прийнято постанови про накладення на ряд постачальників електричної енергії штрафів за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), та одночасно на ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії. Постановою НКРЕКП від 09.01.2020 №1322 накладено на позивача штраф у розмірі 85000,00 грн за порушення пп.17 п.2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії (а.с.21). Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено під час розгляду справи у суді наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого пп.17 п.2.2 Ліцензійних умов, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540), який визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення, Законом України «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.1 Закону №1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону №1540 регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом. Особливості здійснення державного контролю на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг визначені у ст.19 Закону №1540, частинами 1-4 якої передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом; 7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм. Відповідно до ч.5 ст.19 Закону №1540 за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора. Частиною 7 ст.19 Закону №1540 встановлено, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах. Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів. У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки. Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством. 27.12.2017 НКРЕКП прийнято постанову №1467 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, пп.17 п.2.2 глави 2 яких встановлено обов`язок дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог: здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. Колегія суддів звертає увагу, що позивача притягнуто до відповідальності у формі штрафу в розмірі 85000,00 грн саме за порушення пп.17 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії. В той же час, в акті перевірки від 11.06.2020 №170 відповідачем зазначено, що ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» уклало договори для купівлі-продажу електричної енергії на організованих сегментах ринку, а саме: двосторонні договори з ТОВ «Електро-Ресурс» від 30.09.2019 №30/09 та з ТОВ «Енерго-Веста» від 31.01.2020 №31/01; з ДП «Оператор ринку» від 27.06.2019 №11/01 про участь у ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, від 04.07.2019 №11/01ВДР про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку, від 04.07.20019 №11/01РДН про купівлю-продаж електричної енергії на «добу на перед» (а.с.28). Також в акті зазначено, що у період, який перевірявся Товариство не проводило діяльності за ліцензією з постачання електричної енергії споживачу та не має договорів на постачання електричної енергії з кінцевими споживачами. Ліцензіат здійснював продаж власної виробленої електричної енергії на ринку двосторонніх договорів РДН/ВДР, та не здійснював закупівель електричної енергії на організованих сегментах ринку. Діяльністю з перепродажу електричної енергії (трейдерською діяльністю) ліцензіат не здійснював (а.с.28-29). Відповідно до пп.30 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії встановлено обов`язок дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог, зокрема, при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії ліцензіат не повинен вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку. Так, в акті встановлено, що в період з 30.01.2020 по 04.02.2020 позивач здійснював продаж електричної енергії на організованих сегментах ринку в обсягах що перевищували фактичне виробництво електричної енергії, що свідчить про порушення вимог пп.30 п.2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку. У своїй апеляційній скарзі відповідач також стверджує, що різниця між відпущеною в мережу та проданою Ліцензіатом електричною енергією, становить від -229,6 МВт. год до -399,44 МВт. год, що складає -20,13 % та -28,00% обсягу товарної продукції Ліцензіата, відповідно. В той же час, обґрунтувань висновку про порушення позивачем пп.17 п.2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії в акті перевірки не наведено. При цьому, позивачем надано до НКРЕКП пояснення щодо виявлених перевіркою порушень, зазначивши, що в розрізі доби загальний обсяг продаж не перевищував можливий обсяг відпуску з урахуванням фактично працюючого обладнання, а обсяги електричної енергії, які заявлялись Ліцензіатом як виробником для продажу на РДН/ВДР, були забезпечені реальними обсягами генерації в межах встановленої потужності ТЕЦ. При цьому, осяг небалансу, який виник з 30.01.2020 по 04.02.2020 пов`язаний з непрогнозованими технічними причинами, а застосовані позивачем ціни на електричну енергію на РДН повністю відповідають погодинній середньозваженій ціні РДН (а.с.56-62). Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що вказаним поясненням позивача була надана оцінка на відкритому слуханні НКРЕКП 09.07.2020, в результаті чого відповідач дійшов висновку, що за результатами перевірки виробники електричної енергії (до яких належить ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія») надали вичерпні пояснення щодо виробничих та торгових графіків, усі питання врегульовані та запропоновано результати перевірок долучити до справ без застосування штрафних санкцій. Натомість вирішено застосувати штрафні санкції до постачальників енергії, які допустили порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (а.с.70). Суд звертає увагу, що за результатами перевірки позивача в частині дотримання ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу НКРЕКП не було встановлено жодних порушень, що відображено в акті від 11.06.2020 №171 (а.с.48-55). Згідно ч. 11 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором. Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення. Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Постановою НКРЕКП №1322 від 09.07.2020 на позивача накладено штраф у розмірі 85000,00 грн за порушення пп.17 п.2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, за відсутності належного опису та обґрунтування вказаного порушення. Також, спірна постанова про накладення на позивача штрафу прийнята всупереч викладеним у протоколі №40 від 09.07.2020 засідання НКЕРКП висновкам та мотивам в частині не застосування до виробників електричної енергії штрафних санкцій з урахування надання ними (в тому числі позивачем) вичерпних пояснень та врегулюванням усіх питань. Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. В той же час, постанову НКРЕКП №1322 від 09.07.2020 про накладення на позивача штрафу у розмірі 85000,00 грн не можна вважати такою, що прийнята обґрунтована, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для її прийняття, добросовісно і розсудливо та з урахуванням необхідного балансу. Застосування до позивача, як до виробника електричної енергії, штрафу прямо суперечить висновкам відповідача, що викладені в протоколі засідання НКРЕКП №40 від 09.07.2020. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність прийняття відповідачем постанови №1322 від 09.07.2020, така постанова не може бути визнана правомірною та підлягає скасуванню. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови виготовлено 26 вересня 2022 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма