Постанова 4855 № 640/37447/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/37447/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Єгорової Н.М., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 116390 від 06.10.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; - зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішення не містить належної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що підставою внесення позивача до переліку ризикових платників слугувала наявна податкова інформація, зокрема, яка викладена у висновку експерта ДНДЕКЦ від 12.08.2021 №CE-19-21/23655-EK, який поданий скаржником до суду апеляційної інстанції. Згідно висновку, відповідно до досліджених даних банківських виписок та даних ЄРПН заниження податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2019 по 27.10.2020 посадовими особами ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» склало 148,1 млн.грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - Порядок № 1165) не передбачено обов`язкове зазначення конкретної операції, контрагентів чи номеру накладної при застосуванні п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Дана інформація являється службовою та не підлягає обов`язковому розголошенню. Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Представником ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» подано до суду відзив, в якому представник просить апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що посилання Комісії ГУ ДПС у м. Києві на положення пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність оскаржуваного рішення критеріям правомірності, які пред`являють до рішень суб`єктів владних повноважень. Окрім цього, представник зазначає, що матеріали кримінального провадження №4202011000000148 від 17.07.2020 року, на які посилається відповідач, не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Від представника відповідача 05.09.2022 року до суду надійшли заперечення на відзив, в яких представник зазначає, що саме податкова інформація слугувала підставою внесення позивача до переліку ризикових платників, а також посилається на практику Верховного Суду, зокрема на постанови у справах №240/3665/19 від 20.11.2019 року, №480/4006/19 від 17.07.2020 року, а також №280/1098/19 від 01.07.2020 року. Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 06 жовтня 2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 116390 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким з посиланням на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» внесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Вказане рішення вмотивовано тим, що наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 18 лютого 2022 року та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, колегія суддів наголошує, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 і Порядок №1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачають різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі по тексту також - Порядок №1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, Порядком №1165 визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку). Відповідно до змісту пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що контролюючим органом ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку у зв`язку із отриманою в ході аналізу баз даних ДПС України податковою інформацією. При цьому згідно із зазначеною у вказаному рішенні розшифровкою, підставою стала наступна податкова інформація: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування». Однак, в оскаржуваному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Щодо доводів апелянта про не надання судом першої інстанції оцінки доказів, які були подані відповідачем, зокрема листа Державного бюро розслідувань від 28.09.2021 № 11-03-13161/21, в якому зазначено, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020110000000148 від 17.07.2020 року, а також висновку експерта ДНДЕКЦ від 12.08.2021 року №CE-19-21/23655-ЕК, яким встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.01.2019 по27.10.2020 посадовими особами ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» - 148,1 млн. грн., колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування, наявність відомостей щодо кримінальних проваджень, не можуть вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься копія постанови про закриття кримінального провадження від 29.03.2022 року у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб суб`єктів господарювання складу кримінального правопорушення. Тож, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не доведення відповідачем правомірності оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню. Матеріалами справи підтверджено, що фактично оскаржуване рішення відповідач прийняв у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, тому рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165 та є підставою для скасування. Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19 в даному випадку є безпідставним, оскільки предметом спору у цій справі було рішення контролюючого органу, оформлене протоколом про внесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку визначених Порядком №

117. Порядок № 117 та Порядок № 1165 передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На час прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення № 116390 від 06.10.2021 року про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, Порядок № 117 втратив чинність у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». В той же час, як було вказано вище, Порядок № 1165, на відміну від положень Порядку № 117, закріплює право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості. Крім іншого, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було. Відтак, з врахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення №116390 від 06.10.2021 року прийнято Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню. Щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне. Так, як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Проте, як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що оскаржуване рішення контролюючого органу не має жодного впливу на права та інтереси ТОВ «Якісний системний сервіс 2020». Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на протиправність оскаржуваного рішення про віднесення до ризикових платників податків, належним і повним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві виключити ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості. Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення позивачем норм Податкового кодексу, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року. У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та, насамперед, стосуються намагання апелянта вдатись до переоцінки обставин, яким вже було надано правову оцінку та обґрунтування відповідача по яким, були правомірно відхилені судом. Крім того, апелянтом не наведено у чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні спору. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя Н.М.Єгорова Суддя О.М.Оксененко