Постанова 4813 № 523/18582/21

Номер провадження: 22-ц/813/7833/22 Справа № 523/18582/21 Головуючий у першій інстанції Середа І.В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.09.2022 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 523/18582/21 Номер провадження: 22-ц/813/7833/22 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач), - суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., учасники справи: - позивач житловий кооператив «Інтерраф», - відповідачі 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою житлового кооперативу «Інтерраф» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою адвоката Шепеля Віталія Сергійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену у складі судді Середи І.В. 25 липня 2022 року, про повернення зустрічного позову, встановив: 2.

Описова частина 2.1 Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2021 року житловий кооператив «Інтерраф» (далі - ЖК «Інтерраф») звернувся до суду з вищезазначеним позовом до суду, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача: 1) загальну заборгованість у розмірі - 11 825,27 грн., з яких: - 11 125,20 грн. заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території; - 700,07 грн. заборгованість зі сплати витрат за обслуговування ліфта; 2) стягнути з відповідачів судові витрати. ЖК «Інтерраф» обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21.11.2007 року у справі №2-1726/07. ОСОБА_1 є членом кооперативу та на неї відкритий особовий рахунок за адресою - АДРЕСА_2 . ЖК «Інтерраф» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 та забезпечує надання житлово-комунальних послуг мешканцям житлового будинку та утримання будинку інших об`єктів нерухомого майна та прибудинкової території до нього. Пунктами 10.10-10.11 Статуту ЖК «Інтерраф» визначено, що для забезпечення належного утримання будинку і прибудинкової території кооператив щорічно складає і затверджує кошторис у якому передбачаються: поточні (експлуатаційні) витрати; витрати на оплату комунальних і інших послуг; витрати на капітальний ремонт будинку: інші витрати. Платежі та поточні витрати вносяться власниками квартир, жилого чи/і нежилого приміщення в порядку і терміни, затверджені Загальними зборами. Розмір платежів на поточі витрати кожного власника визначаються розміром його частки з спільній власності будинку і загальною сумою витрат на ці цілі і нараховується на загальну площу квартир і, жилого чи/і нежилого приміщення. Згідно п. 10.14 Статуту розмір щомісячних платежів для оплати комунальних (водо-, тепло-, електро-, газопостачання і водовідведення) і інших послуг визначається відповідно до показань приладів обліку і затвердженим у встановленому порядку тарифами, а при відсутності приладів обліку за умовами договору між постачальником послуг і Кооперативом, або за умовами договору між постачальником послуг і власниками жилих чи/і нежилих приміщень. Відповідно до п. 13.9 Статуту рішення Загальних зборів членів кооперативу є обов`язковим для всіх членів та асоційованих членів кооперативу. Протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» №8/17 від 11.10.2017 року встановлено розмір членських внесків на послуги на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі - 3,1 грн. за 1 кв. м. з 01.11.2017 року. Протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» №9/18 від 17.10.2018 року встановлено розмір членських внесків на послуги на надання будинку та прибудинкової території у розмірі - 3,8 грн. за 1 кв. м. з 01.10.2018 року. Протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 1 від 02.01.2019 року затверджено призначення обов`язкових внесків на витрати з управління багатоквартирним будинком з 01.01.2019 року у розмірі - 3,8 грн. за 1 кв. м.. Протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 1/20 від 29.05.2020 року затверджено призначення обов`язкових внесків на витрати з управління багатоквартирним будинком з 01.06.2020 року у розмірі - 4,8 грн. за 1 кв. м.. Протоколом загальних зборів членів ЖК «Інтерраф» № 3/21 від 14.07.2021 року затверджено призначення обов`язкових внесків на витрати з управління багатоквартирним будинком з 01.07.2021 року у розмірі - 5,8 грн. за 1 кв. м.. Також, між ЖК «Інтерраф» та ТОВ «Чорноморліфт» укладено договори на повне технічне обслуговування ліфтів № 2 від 02.01.2018 року, № 22 від 01.04.2018 року, № 22 від 01.03.2019 року. Відповідачі свої зобов`язання в частині сплати членських внесків на утримання будинку та прибудинкової території не виконують належним чином, чим порушують умови Статуту ЖК «Інтерраф» та норми діючого законодавства, у зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на 01.09.2021 рік у розмірі - 11 825,27 грн., з яких: - 11125,20 грн. заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території; - 700,07 заборгованість зі сплати витрат за обслуговування ліфта (а. с. 1 - 5). 2.2 Позиція відповідачів в суді першої інстанції В грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просить: 1) визнати дії ЖК «Інтерраф» по закриттю сміттєпроводу в будинку по АДРЕСА_4 ) зобов`язати ЖК «Інтерраф» відновити роботу люків сміттєпроводу за адресою - АДРЕСА_3 ; 3) здійснити перерахунок за ненадані житлово-комунальні послуги. ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21.11.2007 року у справі №2-1726/07. Житловий будинок АДРЕСА_3 знаходиться на балансі ЖК «Інтерраф», останній не виконує свої обов`язки по наданню послуг мешканцям будинку. (а. с. 77 80). 2.3 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 25 липня 2022 року залишено без задоволення клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .. Колегія суддів вважає, що вказана процесуальна дія є - поверненням зустрічного позову (ст. 194 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предмет зустрічного позову не пов`язаний з вимогами і підставами первісного позову. Оскільки задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову, тому обидва позови не є взаємопов`язаними і спільний їх розгляд не є доцільним (а. с. 94). 2.4 Короткий зміст вимог апеляційної скарги Адвокат Шепель Віталій Сергійович, діючий від імені ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі просить ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2022 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ЖК «Інтерраф» та об`єднати в одне провадження вимоги за зустрічним позовом з первісним позовом. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 2.5 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, з порушенням норм процесуального законодавства. Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 просить здійснити перерахунок за ненадані житлово-комунальні послуги у зв`язку з припиненням роботи сміттєпроводу. Вказані не надані житлово-комунальні послуги є складовою частиною внесків на утримання будинку та прибудинкової території за первісним позовом ЖК «Інтерраф», а тому зустрічний позов взаємопов`язаний з первісним позовом та їх спільний розгляд є доцільним (а. с. 95 96, 107). 2.6. Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.08.2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (а. с. 102 102 зворотна сторона). На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду заяву, якою усунуто зазначені в ухвалі недоліки. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.08.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Шепеля Віталія Сергійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2022 року (а. с. 108 108 зворотна сторона) . Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.09.2022 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду в апеляційній інстанції та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6. 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників. 3.

Мотивувальна частина 3.1 Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Шепелі Віталія Сергійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню. 3.2 Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції 13.10.2021 року до суду найшла позовна заява ЖК «Інтерраф» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ЖК «Інтерраф». 13.12.2021 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ЖК «Інтерраф» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, здійснити перерахунок за ненадані житлово-комунальні послуги. 3.3 Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції. Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо повернення зустрічного позову. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Апелянт оскаржує ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, яка по сутті є поверненням заяви заявникові, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постанові від 03.03.2021 року у справі №753/11293/16-ц. Повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що предмет зустрічного позову не пов`язаний з вимогами і підставами первісного позову. Оскільки задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову, тому обидва позови не є взаємопов`язаними і спільний їх розгляд не є доцільним. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви, з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву . Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. На переконання апеляційного суду для об`єднання в одне провадження первісного та зустрічного позовів законом передбачено обов`язок суду оцінити в сукупності чи є доцільним їх спільний розгляд, виходячи з таких чинників, як взаємопов`язаність позовів, виникнення їх з одних правовідносин, переконатися в тому, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Предметом первісного позову ЖК «Інтерраф» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є - стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та сплата витрат за обслуговування ліфта. Предметом зустрічного позову ОСОБА_2 до ЖК «Інтерраф» є - визнання протиправними дій ЖК «Інтерраф» по закриттю сміттєпроводу в будинку по АДРЕСА_3 , зобов`язання ЖК «Інтерраф» відновити роботу люків сміттєпроводу за адресою - АДРЕСА_3 , зобов`язання ЖК «Інтерраф» здійснити перерахунок за ненадані житлово-комунальні послуги. Із змісту вищевказаних позовних заяв вбачається, що ОСОБА_2 є співвласником квартири в будинку АДРЕСА_3 . ЖК «Інтерраф» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 . Для об`єднання в одне провадження основного та зустрічного позову законом передбачено обов`язок суду оцінити в сукупності чи є доцільним їх спільний розгляд, виходячи з таких чинників, як взаємопов`язаність позовів, виникнення їх з одних правовідносин, переконання в тому, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що предмет зустрічного позову не пов`язаний з вимогами і підставами первісного позову. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що первісний позов та зустрічний позов є взаємопов`язаними, оскільки зустрічний позов не містить обґрунтування вимог про здійснення перерахунку за ненадання житлово-комунальних послуг. Таким чином, предмети спорів в даних позовах є різними, як і обсяг та особливості процесу доказування тих обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про об`єднання первісного і зустрічного позовів, а лише ґрунтуються на неправильному тлумаченні апелянтом норм процесуального права. 3.4 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Шепеля Віталія Сергійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , є недоведеними, а тому її необхідно залишити без задоволення. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є справедливою, законною та обґрунтованою. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги адвоката Шепеля Віталія Сергійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , відсутні. 3.5 Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові), що є рівнозначним відмові у прийнятті зустрічного позову, після її перегляду в апеляційному порядку може бути оскаржена в касаційному порядку. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України). Керуючись ст. ст. 274 367, 368, 369, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справи, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Шепеля Віталія Сергійовича, діючого від імені ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 25 липня 2022 року про повернення зустрічної позовної заяви залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня його прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе