Постанова 4812 № 487/3692/21

26.09.22 22-ц/812/815/22 Єдиний унікальний номер судової справи: 487/3692/21 Провадження № 22ц/812/815/22 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В. Постанова іменем України 26 вересня 2022 року м. Миколаїв Справа № 487/3692/21 Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Самчишиної Н.В., суддів: Колосовського С.Ю., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Стрілець К.О., за участю: позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Цуркан Р.С., в приміщенні того ж суду, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, встановив: 31 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 3000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31 травня 2021 року, посилаючись на те, що півтора року вона проживала без реєстрації шлюбу з відповідачем, вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначала позивач, син проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач з квітня 2021 року не бере участі у виховання та утриманні дитини, а вона одна не може забезпечити належний рівень життя сину. Батько дитини, який є здоровим та працездатним, може сплачувати аліменти у розмірі 3 000 грн., оскільки працює в супермаркеті «Гіппо» на посаді продавець консультант та має постійний дохід у розмірі 7 000 грн. Посилаючись на викладене, позивач просила про задоволення позову. Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позов частково, погодився сплачувати аліменти в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку, з урахуванням розміру його заробітної плати у 6 000 грн. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи з 31 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 908 грн. Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Частково задовольняючи позов та визначаючи розмір аліментів у 2000 грн., суд першої інстанції враховував, вік дитини, матеріальний та сімейний стан відповідача, матеріальний стан позивачки, та вважав, за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини, у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно, починаючи з дати подання позову, тобто з 31 травня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, оскільки аліменти саме у зазначеному розмірі сприятимуть забезпеченню гармонійного розвитку дитини, а отже належному забезпеченню її інтересів. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно оцінив обставини справи, не взяв до уваги те, що вона не має змоги працювати, оскільки доглядає за дитиною, а відповідач працює, інших утриманців не має, не є інвалідом та не має проблем зі здоров`ям, тому може надавати матеріальну допомогу на утримання сина у зазначеному нею розмірі, а також те, що прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років з 1 липня 2022 року становить 2 201 грн., просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення її вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 статті 182 СК України). Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина 2 статті 182 СК України). Відповідно до частини 2 статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. З матеріалів справи вбачається, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з матір`ю та перебуває на її утриманні (а.с. 8). Сторони не можуть дійти згоди щодо розміру аліментів на утримання сина. Відповідно до довідки про доходи №126 від 29 жовтня 2021 року ОСОБА_2 працює на посаді продавця продовольчих товарів у ТОВ «Свантовіт» та з квітня 2021 року по 30 вересня 2021 року його заробітна плата становила 35 965 грн. 16 коп., щомісячна нарахована заробітна плата у середньому становить до 6 000 грн. (а.с.25). Відповідач є працездатною особою, інших утриманців не має. Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років з 01 липня 2022 року 2 201 грн. Аналізуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що визначаючи розмір аліментів на утримання малолітньої дитини, суд першої інстанції з огляду на наведенні вище положення СК України, на підставі доказів, поданих сторонами, правильно виходив із з потреб дитини, матеріального становища сторін, можливостей відповідача, який працює, отримує постійний дохід, та дійшов обґрунтованого висновку, що розмір аліментів на дитину в сумі 2000 грн. щомісячно не буде занадто обтяжливим для відповідача, співвідноситься із визначеним законодавством розміром прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не є меншим ніж мінімальний розмір аліментів, визначений частиною другою статті 182 СК України. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що абз. 3 частини 2 статті 182 СК України передбачає можливість присудження судом аліментів у розмірі мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Проте, доказів, які б підтверджували можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі зазначеному позивачем у позові матеріали справи не містять. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Сімейним кодексом України, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (стаття 192 СК України). До того ж, позивачка має право заявити вимоги до відповідача про стягнення коштів на її утримання відповідно до положень статей 84, 91 СК України. Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення позовних вимог та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає в апеляційній скарзі заявник. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до положень статті 375 ЦПК України скасуванню не підлягає. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2022 року залишити без мін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадку та з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: С.Ю. Колосовський Т.В. Серебрякова Повний текст судового рішення складений 26 вересня 2022 року.