Постанова Одеський апеляційний суд № 523/4681/22

Номер провадження: 33/813/941/22 Номер справи місцевого суду: 523/4681/22 Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.09.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., Ходикіна А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановив: Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 гривень 20 коп. З вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 29.03.2022 року о 12:17 год., в м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 307/1, керуючи автомобілем марки «Nissan Tiida», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не переконалася, у безпечності, і не створенні перешкод іншим учасникам дорожнього руху, створила аварійну обстановку автомобілю марки «Volvo XC70» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухаючись в попутному напрямку скоїв зіткнення, з автомобілем марки «Nissan Tiida», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 10.1, 2.3б Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1) суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин у справі, оскільки судове засідання відбулося без участі обох учасників ДТП, оскільки зі схеми ДТП вбачається, що відбулося зіткнення передньої частини автомобіля «Volvo XC70» з задньою частиною автомобіля «Nissan Tiida», в той час, як автомобіль «Nissan Tiida» після зміни напрямку руху вже зайняв відповідне положення у смузі; 2) ОСОБА_1 не порушувала Правила дорожнього руху та не створювала аварійних ситуацій, натомість вона здійснила маневр «перестроювання в іншу смугу для руху» після чого відчула потужний удар в задню частину її автомобіля; 3) суд першої інстанції не прийняв до уваги правову позицію судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.11.2014 року у справі №5-18кс14, згідно якої водієві не може бути поставлено за провину те, що він не зміг уникнути зіткнення з іншим транспортним засобом, водій якого грубо порушив правила дорожнього руху. В даному випадку зіткнення відбулося в наслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автомобілю «Volvo XC70», який недотримався безпечної дистанції та безпечної швидкості руху; 4) судом першої інстанції було проігноровано клопотання ОСОБА_1 про відкладення слухання справи: 5) судом першої інстанції було проігноровано невідповідність фабули протоколу про адміністративне правопорушення обставам полії та статті КУпАП, яка інкримінується, а саме: в протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 було створено аварійну ситуацію, однак адміністративне стягнення та правова кваліфікація відбувається в межах ст. 124 КУпАП. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , який наполягав у відмові у задоволенні апеляційної скарги та залишенні постанови Суворовського районного суду без змін. Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №264287 від 29.03.2022 року з якого вбачається, що 29.03.2022 року о 12:17 год. в м. Одеса по вул. Миколаївська дорога, 307/1 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Nissan Tiida» державний номерний знак НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не переконався що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, створив аварійну обстановку водію транспортного засобу «Volvo XC70» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, скоїв наїзд (зіткнення) із вищевказаним транспортним засобом. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.1, 2.3 б Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. До протоколу додано схема місця ДТП, пояснення водіїв, рапорт; -схему місця ДТП, на якій відображено положення транспортних засобів на час приїзду співробітників поліції; -пояснення водія ОСОБА_2 з яких вбачається, що він їхав у транспортному засобі «Volvo XC70» реєстраційний номер НОМЕР_2 зі швидкістю 50 км/год. по вул. Миколаївська дорога в сторону міста, у другій полосі руху. Водій транспортного засобу «Nissan Tiida» державний номерний знак НОМЕР_1 різко загальмував щоб зробити розворот. Водій ОСОБА_2 загальмував, однак відбулося зіткнення. Водій «Nissan Tiida», різко перестроївся у полосу руху де їхав ОСОБА_2 після чого різко загальмував, що призвело до зіткнення; -пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що вона керувала автомобілем «Nissan Tiida» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Миколаївська дорога, у лівому ряду, перестроювалася в праву полосу реверсного руху о 12:17 год. зі швидкістю 30-40 км/год. Відчула удар у задню частину своєї машини транспортним засобом «Volvo XC70» реєстраційний номер НОМЕР_2 ; -рапорт поліцейського взводу 2 роти 8 батальйону 1 полку УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Бочарова К. з якого вбачається, що 29.03.2022 року о 12:30 хв. екіпажем Океан-402 було отримано виклик «ДТП без потерпілих» по вул. Миколаївська дорога, біля буд. 307/1. Прибувши на місце події було виявлено ДТП між транспортним засобом «Nissan Tiida» державний номерний знак НОМЕР_1 та «Volvo XC70» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Водії вказаних транспортних засобів плуталися у показах, чітко пояснити, як трапилося ДТП не змогли. Було прийнято рішення подивитися запис відеонагляду з АЗС «Amic». Адміністратор даної АЗС відмовилася надавати оригінал відео у даній момент, але погодилася показати момент ДТП на робочому комп`ютері. При перегляді моменту ДТП чітко видно, що транспортний засіб «Nissan Tiida», державний номерний знак НОМЕР_1 створив аварійну ситуацію (перестроївся у смугу в якій рухався транспортний засіб «Volvo XC70») внаслідок чого сталося ДТП. Згідно ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху України, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху України і виявленими пошкодженнями. У п. 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. П. 2.3.б бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 10.1 ПДР України встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Оцінюючи вище наведені докази в їх сукупності при перегляді справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції вважає, що зібраними у справі доказами доведено порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками ДТП. При цьому апеляційний суд виходить із наступного. Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху. З приписів розділу 1 Правил дорожнього руху України (пункти 1.3-1.5, 1.9) вбачається, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. При цьому згідно із вимогами пункту 10.1 ПДР водію автомобіля «Nissan Tiida» належало б переконатися в безпеці маневру перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху - що в правій смузі проїзної частини попутного напрямку руху відсутні транспортні засоби, які наближалися до точки перетинання траєкторії руху з її транспортним засобом, та відмовитися від виконання маневру при виявленні наближення автомобіля «Volvo XC70». В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в судовому засіданні ОСОБА_2 надав відеозапис події, яка відбулася 29.03.2022 року. Даний відеозапис було оглянуто в судовому засіданні. З даного відеозапису вбачається, що транспортні засоби «Nissan Tiida» державний номерний знак НОМЕР_1 та «Volvo XC70» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухалися по вул. Миколаївська дорога в м. Одесі. Вказана ділянка дороги має дві смуги для руху в одному напрямку та реверсну полосу, що визначається дорожньою розміткою. Обидва автомобілі рухалися в одному напрямку. Водій транспортного засобу «Nissan Tiida» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 не впевнившись у безпечності свого маневру почав перестроюватися із правої смуги руху транспортного засобу у ліву смугу попутного напрямку, прямо перед транспортним засобом «Volvo XC70» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , після чого різко загальмувала. Водій транспортного засобу «Volvo XC70», не встиг загальмувати, та в`їхав у задню частину транспортного засобу «Nissan Tiida». Згідно відеозапису та схеми ДТП місце зіткнення транспортних засобів відбулося по вул. Миколаївська дорога, напроти будинку № 307/1, в крайній правій смузі для руху. Наведене дає підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, та дії останньої знаходяться у причино-наслідковому зв`язку зі здійсненою ДТП, оскільки маючи намір перестроювання у ліву смугу для руху транспорту, ОСОБА_1 повинна була переконатися, що її дії не створять небезпеку чи перешкоду для руху іншим транспортним засобам. З огляду на вказане, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи про адміністративне правопорушення шляхом повного та всебічного дослідження доказів, надавши цим доказам об`єктивну оцінку. Суд апеляційної інстанції критично відноситься до посилань ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин у справі, оскільки судове засідання відбулося без участі обох учасників ДТП з огляду на те, що в суді апеляційної інстанції були перевірені доводи апеляційної скарги, їм була надана належна правова оцінка. Крім того для повного з`ясування обставин справи, в судовому засіданні був допитаний інший учасник ДТП - ОСОБА_2 , який надав особисті пояснення та надав відеозапис події, який було приєднано до матеріалів справи. Посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на те, що вона не порушувала Правила дорожнього руху та не створювала аварійних ситуацій, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Крім того, ОСОБА_1 не заявляла клопотань про призначення у справі автотехнічної експертизи, яка саме займається проведенням цілого ряду комплексних заходів, головною метою яких є виявлення обставин ДТП і винуватця. Суд апеляційної інстанції вважає, що працівниками поліції, які оформили матеріали ДТП, а суд першої інстанції, розглянувши справу, дійшли вірного висновку про те, що ОСОБА_1 порушила вимоги ПДР та її дії кваліфіковані правильно за ст. 124 КУпАП, як вчинення порушення учасником дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів. За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції розцінюються апеляційним судом критично та сприймаються, як спроба апелянта уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Отже, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Зважаючи на вказане, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано повну та об`єктивну оцінку. Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 7, 251, 268, 280, 293, 294 КУпАП, суддя, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 156 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова