Ухвала КЦС ВС № 182/4334/18

Ухвала 21 вересня 2022 року місто Київ справа № 182/4334/18 провадження № 61-8517ск22 Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (далі - ТОВ «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД») 29 серпня 2022 року із застосуванням поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 1 978 832, 83 грн, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Заявник подав касаційну скаргу без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення з нею. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). І. За правилами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасно звернутися з такою скаргою. Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову 23 листопада 2021 року, повний текст складено 23 листопада 2021 року, касаційну скаргу ТОВ «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» подало 29 серпня 2022 року, отже таке звернення відбулося з пропуском строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій. У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки копію повного тексту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції він не отримував, а починаючи з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України» на території України було поширено воєнний стан, який згодом було продовжено, що обмежило його можливості для подання касаційної скарги. Тому заявник вважає, що такий строк ним пропущений з поважних причин. Заявник до касаційної скарги не надав докази на підтвердження того, що суд апеляційної інстанції не вручав представникові заявника копію оскаржуваного рішення та ним не було отримано копію оскаржуваного рішення раніше у інший спосіб. Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасного направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у виді довідки суду першої або апеляційної інстанції про брак в матеріалах справи доказів своєчасного направлення апеляційним судом оскаржуваного рішення засобами поштового зв`язку або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду. Відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції. Верховний Суд визнав, що наведені ТОВ «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» причини пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій не можна визнати поважними, оскільки заявник не надав докази на підтвердження ненаправлення йому копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а також не навів інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, починаючи з 23 листопада 2021 року й до 29 серпня 2022 року. Верховний Суд констатує, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Оскільки заявник не навів жодних інших причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, а наведені ним у касаційній скарзі причини пропуску такого строку Верховним Судом не визнаються поважними, тому ТОВ «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» повинно подати до Суду належно обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій з наведення інших поважних причин такого пропуску, а також доказами на їх підтвердження. ІІ. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. За змістом позову ТОВ «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» у червня 2018 року звернулося до суду із позовом про стягнення на його користь суми безпідставно набутого майна (грошових коштів) у розмірі 2 399 332, 83 грн. Враховуючи вимоги касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є рішення судів в частині вирішення вимоги про стягнення суми безпідставно набутого майна (грошових коштів) у розмірі 1 978 832, 83 грн, у задоволенні якої судами відмовлено. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, за подання позову щодо вимог майнового характеру підлягав сплаті судовий збір у розмірі 35 990, 00 грн (2 399 332, 83 х 1, 5 %), відповідно за подання касаційної скарги підлягав би сплаті судовий збір - 71 980 грн. Оскільки предметом касаційного оскарження є рішення судів стосовно вимог про стягнення лише 1 978 832, 83 грн, що становить 82 % від загальної ціни позову, то сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання касаційної скарги, становить 59 023, 60 грн (71 980, 00 грн х 82 %). У касаційній скарзі заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року. Клопотання ТОВ «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» обґрунтовувало тим, що його визнано банкрутом та наразі воно перебуває на стадії ліквідації, а тому позбавлене можливості виконувати свої грошові зобов`язання, зокрема здійснити сплату судового збору. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, § 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, § 111). Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б підтверджували вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору. Обов`язок зі сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених процесуальним законом, належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Суд виходить з існування нагальної потреби у забезпеченні відповідального та добросовісного виконання учасниками розгляду справи своїх процесуальних обов`язків та реалізації наданих процесуальним законом повноважень. Тож, враховуючи предмет та ціну позову, Верховний Суд визнає обов`язок заявника сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі у розмірі 59 023, 60 грн, тому відмовляє у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. ІІІ. За правилом частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Від імені заявника касаційну скаргу подано ліквідатором, проте не надано документ, що посвідчує його повноваження як повноваженого представника. Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Суд роз`яснює, якщо заявник не усуне недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута цій особі (частина друга статті 393, частина третя статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна, залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними та будуть повернуті заявникам. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний