Постанова Київський апеляційний суд № 758/3167/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 вересня 2022 року справа № 758/3167/20 провадження № 22-ц/824/5169/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В., при секретарі: Вєтчиновій О.О. учасники справи: позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - Козацької Тетяни Сергіївни на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ларіонової Н.М., у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, В С Т А Н О В И В : В березні 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду із вищевказаним позовом. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року позов залишено без розгляду. В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що до суду направлено заяву про розгляд справи без участі позивача, та проти ухвалення у справі заочного рішення останній не заперечує. Апелянтом зазначено, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається яким чином неявка представника позивача у судове засідання перешкоджала вирішенню даного спору. Крім того, вказує, що ціна позову не перевищує 227000,00 грн та є малозначною. В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи позову заяву без розгляду суд першої інстанції виходив із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та вказував, що позивач, явка якого була визнана обов`язковою, повторно не з`явився в судове засідання та його нез`явлення перешкоджало розгляду справи. Однак погодитись із таким висновком суду не можна. Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача. Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. В матеріалах справи наявна заява від представника позивача про розгляд справи без участі позивача, яка зареєстрована судом 29.04.2020 р. Так, 17.02.2021 р. протокольною ухвалою за клопотанням представника відповідача, з урахуванням обставин справи та з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи була визнана обов`язковою явка позивача в судове засідання з відкладенням судового розгляду на 30.06.2021 р. На судові засідання, призначені 30.06.2021 року та 27.10.2021 року, позивач, повідомлений належним чином (а.с. 104-105, 109-112) не з`явився. Норми процесуального законодавства не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15). Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви суд першої інстанції виходив із того, що явка позивача визнана обов`язковою, однак останній повторно не з`явився в судове засідання та його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Разом із тим, судом першої інстанції не зазначено як нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи та в чому полягає необхідність його явки в судове засідання. Судом не вказано про неможливість розгляду даної справи за наявними матеріалами справи чи про необхідність надання пояснень представником позивача щодо конкретних питань, які стосуються спірних правовідносин. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України - Козацької Тетяни Сергіївни задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді