Ухвала КАС ВС № 320/7765/21

УХВАЛА 21 вересня 2022 року м. Київ справа №320/7765/21 адміністративне провадження № К/990/24498/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі № 320/7765/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, в якому просили: - визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №704-4-VIII від 30.06.2021 "Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки" в частині реєстрації у Державному реєстрі речових прав речового права (право комунальної власності) в особі Пристоличної сільської ради на земельні ділянки: площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011; площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012; - визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №788-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "; - визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №789-4-VIII від 30.06.2021 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2 "; - зобов`язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області передати ОСОБА_1 земельну ділянку у власність площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області; - зобов`язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області передати ОСОБА_2 земельну ділянку у власність площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 адміністративний позов задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 - в частині позовних вимог про зобов`язання Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області передати ОСОБА_1 земельну ділянку у власність площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області; зобов`язання Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської передати ОСОБА_2 земельну ділянку у власність площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області - скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення: - зобов`язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0011, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області; - зобов`язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про передачу у власність земельної ділянки площею 0,50 га, кадастровий номер 3220888000:03:003:0012, для ведення особистого селянського господарства в с. Проліски Бориспільського району Київської області. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 залишене без змін. Не погодившись з рішенням суд апеляційної інстанції, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, позивачі звернулися із касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині зобов`язання вчинити певні дії, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним. Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, яка була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. На обґрунтування підстав касаційного оскарження позивач посилається на положення частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, обґрунтовані посилання на наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Що стосується посилань скаржника на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме: неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, слід також зазначити, що оцінка наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є вторинною від наявності права на касаційне оскарження судових рішень у справах саме незначної складності. Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі № 320/7765/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя С.Г. Стеценко Суддя Т.Г. Стрелець