Постанова 4855 № 580/8744/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/8744/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гаращенко В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 вересня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради про визнання дій протиправними, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в кімнаті АДРЕСА_1 з одночасним зняттям із реєстрації місця проживання - кімнати АДРЕСА_2 ; - зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в кімнаті АДРЕСА_1 з одночасним зняттям із реєстрації місця проживання - кімнати АДРЕСА_2 . Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач не додав правовстановлюючих документів щодо права власності на житло (інших частин житлового приміщення) та надав згоду лише одного співвласника. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що одноосібним власником кімнати АДРЕСА_1 є дружина позивача ОСОБА_2 , тому надано додаткових правовстановлюючих документів та згода інших співвласників житлового приміщення будинку (гуртожитку) АДРЕСА_1 для реєстрації місця проживання позивача не потрібно. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.08.2009 уклали шлюб та після його реєстрації ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с.8). Згідно з договором купівлі-продажу частини блок-секції від 21.01.2020 ОСОБА_2 придбала 1/10 частину блок-секції АДРЕСА_1 , а саме кімнату АДРЕСА_1 (а.с.11-12). 25.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявами про реєстрацію місця проживання у кімнаті АДРЕСА_1 з одночасним зняттям його із реєстрації місця проживання - кімнати АДРЕСА_2 (а.с.9-10). За наслідками розгляду вказаних заяв позивачу відмовлено у реєстрації місця проживання у кімнаті АДРЕСА_1 , оскільки позивачем разом із поданими заявами та документами не було додано правовстановлюючих документів щодо права власності на житло (інших частин житлового приміщення) та надав лише згоду одного співвласника житлового приміщення (а.с.9 зворот). Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що дружина позивача ОСОБА_2 є одноосібним власником кімнати АДРЕСА_1 , яка надала згоду на реєстрацію місця проживання позивача у цій кімнаті, тому відповідачем протиправно відмовлено у такій реєстрації. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Згідно зі ст.3 цього Закону реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Відповідно до ст.6 наведеного Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів. В силу ст.9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови. Правила здійснення реєстрації місця проживання, форми необхідних для цього документів, порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст.10 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»). Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 затверджено Правила реєстрації місця проживання, відповідно до п.3, 4 яких, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання. Відповідно до п.8, 9 наведених Правил документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги». Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком

1. Згідно з п.18 зазначених Правил для реєстрації місця проживання особа або її представник подає: 1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; 2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); 4) документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби); 5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); 6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання). Судом встановлено, що разом із заявою про реєстрацію місця проживання позивачем було подано паспорт громадянина України, квитанцію про сплату адміністративного збору, копію договору купівлі-продажу від 21.01.2020 №593 та в заяві зазначено про згоду ОСОБА_2 на реєстрацію місця проживання позивача (а.с.9). Так, за договором купівлі-продажу частини блок-секції від 21.01.2020 ОСОБА_2 придбала 1/10 частину блок-секції АДРЕСА_1 , а саме кімнату АДРЕСА_1 (а.с.11-12). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №197093575 від 21.01.2020 ОСОБА_2 є власником 1/10 частки (співвласником) об`єкта нерухомого майна - блок-секції АДРЕСА_1, об`єкта житлової нерухомості, загальною площею 225,1 м2, житловою площею 115,4 м2. Вид спільної власності - спільна часткова. В додаткових відомостях зазначено: кімната АДРЕСА_1 загальна площа - 21,8 м2, житлова площа - 11,8м2(а.с.13). Апелянт зазначає, що місце проживання реєструється відповідно до адреси, вказаної у правовстановлюючих документах, які особа подає при звернення за адміністративною послугою, в даному випадку адреса вказується згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Відповідно до наведеної в заяві про реєстрацію місця проживання від 25.08.2021 інформації, до неї додавалась саме копія договору купівлі-продажу від 21.01.2020 №593, а не витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. В той же час, з договору купівлі-продажу від 21.01.2020 №593 вбачається, що ОСОБА_2 є одноосібним власником кімнати АДРЕСА_1, яка становить 1/10 частину блок-секції АДРЕСА_1 . Суд звертає увагу, що відповідно до ст.379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. З наведеного у ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначення вбачається, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Таким чином, в даному випадку кімната АДРЕСА_1 є іншим жилим приміщенням, призначеним та придатним для проживання в ній, тобто є житлом, яке може бути окремим місцем проживання, та в якому може бути проведено реєстрацію місця проживання фізичної особи окремо від загальної блок-секції АДРЕСА_1 . Колегія суддів вважає, що наявність у власності ОСОБА_2 1/10 частини блок-секції АДРЕСА_1 не спростовує того факту, що вона являється одноосібним власником окремого жилого приміщення - кімнати АДРЕСА_1 блок-секції АДРЕСА_1 . Тобто, при здійсненні реєстрації місця проживання позивача у окремій кімнаті АДРЕСА_1 блок-секції АДРЕСА_1 відсутні підстави для подання правовстановлюючих документів на інші 9/10 частин блок-секції АДРЕСА_1 , а також отримання згоди співласників такого приміщення. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги, що позивачем було подано всі необхідні документи для здійснення реєстрації його місця проживання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню Текст постанови складено 19 вересня 2022 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма