Постанова Волинський апеляційний суд № 155/752/22
від 19.09.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 155/752/22 Провадження №33/802/509/22 Головуючий у 1 інстанції:Сметана В. М. Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 вересня 2022 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 30 серпня 2022 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн. 20 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 13 серпня 2022 року, о 15 годині 25 хвилин в селі Скобелка по вулиці Садовій, керував автомобілем марки ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в Горохівській багатопрофільній лікарні м. Горохів. Дії ОСОБА_1 , працівниками поліції кваліфіковано як порушення вимог п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом не надано належної оцінки його доводам. Вказує, що лікарем Горохівської багатопрофільної лікарні у висновку не зазначив назви вимірювального технічного приладу та моделі. Зазначає, що в протоколі не зазначено анкетних даних особи, яка його склала, а також відсутній запис про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який подану апеляційну скаргу підтримував та просив скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Так, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 059512 від 13 серпня 2022 року (а.с.1), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу ти швидкість, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння 0.41% проміле (а.с.2, 3), відеозаписом з бодікамери працівника поліції, на якому зафіксовано огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі за допомогою приладу «Драгер» (а.с.9), а також іншими матеріалами справи. Пункт 1. 3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п. 1. 9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, п. 2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП. Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, працівник поліції мав право запропонувати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами. З відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається, що працівником патрульної поліції, який здійснював оформлення адміністративного правопорушення, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager», на місці зупинки, однак ОСОБА_1 відмовився та наполіг на проходженні такого огляду в медичному закладі (а.с.9). За результатами тестування в медичному закладі, проба виявилася позитивною та становила 0.41‰ (а.с.2, 3, 9). З приводу доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у день складання протоколу він алкогольних напоїв не вживав, на момент керування транспортним засобом почував себе добре, то вони є безпідставними, оскільки вказана обставина не спростовує висновку лікаря про його перебування в стані алкогольного сп`яніння, тобто того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, доводи ОСОБА_1 в апеляційні скарзі про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності, а тому не беруться апеляційним судом до уваги. Також не заслуговують доводи апеляційної скарги про те, що в медичному висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу ти швидкість, відсутня назва приладу, за допомогою якого проводився огляд, оскільки це не передбачено бланком вказаного висновку. Крім того, згідно копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №54 від 13.08.2022, медичний огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою технічного приладу «Драгер». Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що у протоколі не зазначені технічні прилади та засоби, на які проводився відеозапис події, оскільки відсутність такої вказівки жодним чином не спростовує сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину. Що ж стосується тверджень апелянта про відсутність акту огляду його на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, то такі твердження суперечать матеріалам справи, а тому є безпідставними. Так, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а тому такий огляд був проведений в закладі охорони здоров`я. За результатами такого огляду лікарем було складено відповідний висновок, який знаходиться у матеріалах справи (а.с.3). Посилання ОСОБА_1 на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення поліцейського на огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я не заслуговує на увагу, оскільки з акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння №54 від 13.08.2022 убачається, що ОСОБА_1 був направлений на огляд поліцейським Мунтян І.І. та вказано назву, серію і номер документа, що посвідчує особу, яка доставила обстежуваного на огляд. Та й положення статті 266 КУпАП не передбачають долучення направлення до матеріалів справи. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 30 серпня 2022 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов