Ухвала КАС ВС № 520/6271/2020

УХВАЛА 14 вересня 2022 року м. Київ справа № 520/6271/2020 адміністративне провадження № К/990/23898/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граф Ф» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, про скасування податкових повідомлень-рішень,, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Граф Ф» звернулось з позовом до суду, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001963201 від 17.04.2020 Головного управління ДПС у Харківській області; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001943201 від 17.04.2020 Головного управління ДПС у Харківській області; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001953201 від 17.04.2020 Головного управління ДПС у Харківській області. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021, позов задоволено. 02.09.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 520/6271/2020. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі. Натомість, обґрунтування даних підстав зводиться до викладення обставин справи, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, містяться посилання на постанови Верховного Суду з зазначенням, що судом першої та апеляційноїі інстанції рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Посилання скаржника на судові рішення Верховного Суду в обгрунтування пункту першого частини четвертої статті 328 КАС України є неналежним, оскільки ухвалені у справах з іншими фактичними обставинами. Водночас, скаржником в касаційній скарзі не зазначено в чому полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та як дані норми повинні були застосовуватись при ухваленні рішень. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 520/6271/2020. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі № 520/6271/2020 повернути скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддяВ.П. Юрченко