Постанова 4856 № 240/22931/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/22931/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 13 вересня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , за участю: секретаря судового засідання: Стаднік Л. В., представника позивача- Вернидуба Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради до Державної екологічної інспекції Поліського округу про визнання протиправним та скасування припису, В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року Комунальне підприємство "Житомирводоканал" Житомирської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просило визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції Поліського округу № 59/2.4 від 17 серпня 2021 року. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що оскаржуваним приписом зобов`язано підприємство розробити і впровадити протиаварійні заходи, розробити план ліквідації наслідків можливих аварій на ГКНС та КНС, який погодити із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворенню водних ресурсів, та здійснити очищення (розчищення) дна річки від місця скиду та в напрямку річки від накопичених відходів (рідкі побутові відходи у вигляді залишків поліетилену та інше). Даний припис позивач вважає протиправним, оскільки на КП "Житомирводоканал" наявний офіційний затверджений План ліквідації аварійних ситуацій на КНС, доведений до відома всіх працівників і запроваджений до виконання. Стосовно погодження Плану ліквідації аварійних ситуацій на КНС підприємство зверталося до Сектору у Житомирській області Державного агентства водних ресурсів України, однак останній повідомив про те, що дане питання не відноситься до його компетенції. Також позивач не погоджується з необхідністю очищення дна річки внаслідок аварійного скиду стічних вод в річку Тетерів, оскільки це сталося внаслідок раптового випадання великої кількості опадів під час технічного переоснащення ГКНС підрядною організацією "ESOTECH", вина КП "Житомирводоканал" при цьому не встановлена. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що посадовими особами Державної екологічної інспекції Поліського округу було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт від 13 серпня 2021 року №

482. На підставі вказаного акта 17 серпня 2021 року відповідачем видано припис № 59/2.4, яким зобов`язано КП "Житомирводоканал": - розробити та впровадити протиаварійні заходи, у тому числі плани ліквідації наслідків можливих аварій на ГКНС, КНС та перелік споруд і територій, які підлягають особливому захисту від забруднення. Розробити порядок дій у разі виникнення аварійних ситуацій, перелік необхідних технічних засобів, способів збирання та видаляння забруднюючих речовин, а також режим водокористування у разі аварійного забруднення водного об`єкта (Постанова КМУ від 25 березня 1999 року №456); - розробити план ліквідації наслідків можливих аварій на ГКНС та КНС, який погодити із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів (Постанова КМУ від 25 березня 1999 року №456); - здійснити очищення (розчищення) дна річки від місця скиду та в напрямку річки від накопичених відходів (рідкі побутові відходи у вигляді залишків поліетилену та інше) (статті 44, 82, 89 Водного кодексу України). У подальшому, в період із 13 по 17 вересня 2021 року Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) з підстав перевірки виконання КП «Житомирводоканал» Житомирської міської ради припису від 17 серпня 2021 року № 59/2.4, в ході якого виявлено, що позивачем: - не розроблено план ліквідації наслідків можливих аварій на ГКНС та КНС, який погодити із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворенню водних ресурсів; - не здійснено очищення (розчищення) дна річки від місця скиду та в напрямку річки від накопичених відходів (рідкі побутові відходи у вигляді залишків поліетилену та інше). Вважаючи такі твердження контролюючого органу неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII (далі-Закон № 1264-XII) державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Відповідно до п.п. а), е) ч.1 ст.20-2 Закону № 1264-XII, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства в тому числі, під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 ( надалі - Положення № 275). Відповідно до п.7 Положення №275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Державна екологічна інспекція Поліського округу (Житомирська та Рівненська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується, про що зазначено у Положенні про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженому наказом Державної екологічної інспекції від 01.06.2021 №

252. З огляду на викладене, повноваження Державної екологічної інспекції Поліського округу щодо проведення перевірок суб`єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства та право звернення до суду з позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств у разі порушення ними норм природоохоронного законодавства прямо передбачена нормами законодавства. Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України від 06.06.1995 № 213/95-ВР, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Статтею 71 Водного кодексу України передбачено, що у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об`єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством. Частиною шостою, сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. При цьому відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Відповідно до п.8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Відповідно до пункту 1 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених Постановою КМУ від 25 березня 1999 року № 465 (далі - Правила), ці Правила спрямовані на попередження та усунення забруднення поверхневих водних об`єктів (далі - водні об`єкти), відтворення водних ресурсів і забезпечення безпечних умов водокористування. Правила обов`язкові для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод (далі - водокористувачі). Відповідно до пункту 10 Правил, водокористувачі повинні забезпечувати дотримання відповідного санітарного стану на території, де розташовані їх об`єкти, і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття, продуктів ерозії грунтів, сировини та відходів виробництва. Згідно з пунктом 14 Правил, для об`єктів і споруд, які є аварійно небезпечними (нафто- та продуктопроводи, нафто- та продуктосховища, накопичувачі стічних вод, каналізаційні колектори та очисні споруди, судна та інші плавучі засоби, нафтові свердловини, бурові платформи), повинні бути розроблені і впроваджені протиаварійні заходи, у тому числі плани ліквідації наслідків можливих аварій, перелік споруд і територій, які підлягають особливому захисту від забруднення (водозбори, пляжі тощо), порядок дій у разі виникнення аварійних ситуацій, перелік необхідних технічних засобів, способів збирання та видаляння забруднюючих речовин, а також режим водокористування у разі аварійного забруднення водного об`єкта. Плани ліквідації наслідків можливих аварій погоджуються із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів є Державне агентство водних ресурсів України (Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 393). Отже, водокористувачі повинні розробляти і впроваджувати протиаварійні заходи, а також розробляти плани ліквідації наслідків можливих аварій на ГКНС та КНС з погодженням їх із Державним агентством водних ресурсів України. Із матеріалів справи вбачається, що на Комунальному підприємстві "Житомирводоканал" Житомирської міської ради розроблений План ліквідації аварійних ситуацій на КНС, який у 2017 році затверджений головним інженером Єрьоміним С.А., узгоджений з начальником відділу охорони праці, інженером з цивільного захисту, начальником цеху КНС. Відомості про його погодження із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів відсутні. З метою погодження вказаного плану позивач звертався до Сектору у Житомирській області Держводагенства. Останній у своєму листі № 202/ЖТ/21-21 від 30 серпня 2021 року повідомив, що погодження Плану ліквідації аварійних ситуацій на КНС не належить до його компетенції. Колегія суддів зазначає, що позивач План ліквідації наслідків можливих аварій на КНС повинен погодити саме із Державним агентством водних ресурсів України, а не з Сектором у Житомирській області Держводагенства. У матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення позивача саме до Державного агентства водних ресурсів України щодо погодження такого плану. З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що є правомірною вимога Державної екологічної інспекції Поліського округу розробити план ліквідації наслідків можливих аварій на ГКНС та КНС, який погодити із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з вимогами Постанови КМУ від 25 березня 1999 року №

456. Стосовно очищення (розчищення) дна річки від місця скиду та в напрямку річки від накопичених відходів, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані: 1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; 2) використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; 3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; 4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; 5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; 6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; 7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; 8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; 9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; 10) безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію; 11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства; 12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень; 13) здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством; 14) виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством. Як зазначає позивач, головна каналізаційна насосна станція (ГКНС) в м.Житомир була введена в експлуатацію в другій половині 1970 років. Внаслідок тривалої безперервної експлуатації стан діючого технологічного обладнання насосної станції став незадовільним та потребував термінового технічного переоснащення. В рамках реалізації проекту «Розвиток міської інфраструктури 2» Центром з питань міжнародної співпраці і розвитку (СМКС, Словенія) Комунальному підприємству «Житомирводоканал» було надано гранд на технічне переоснащення Головної каналізаційної насосної станції. Виконавцем робіт відповідно до укладеного договору виступає компанія «ЕСОТЕСН». Актом прийому-передачі будівельного майданчика за адресою: м.Житомир, вул.Івана Гонти, 16-а, об`єкт ГКНС був переданий 27 жовтня 2020 року підряднику «ЕСОТЕСН», який з моменту передачі несе повну відповідальність за об`єкт. В ході проведення робіт з технічного переоснащення ГКНС підрядна організація «ЕСОТЕСН» виконала на його думку достатній запобіжний захід щодо недопущення потрапляння стоків від діючого резервуару до резервуару, який перебував під реконструкцією. Після вжиття цих заходів працівники компанії «ЕСОТЕСН» розпочали демонтаж однієї з двох груп насосних агрегатів, що розташовані в машинному залі ГКНС, а також частини всмоктувального та напірного трубопроводі і саме 06 серпня 2021 року демонтували засувку, яка від`єднувала машинний зал та реконструйований резервуар, внаслідок чого утворився отвір між реконструйованою частиною резервуару та машинним залом ГКНС. 06 серпня 2021 року о 20:00 годині внаслідок раптового випадання великої кількості опадів (дощу) утворився значний приплив стічних вод до ГКНС, потужностей робочого насосного обладнання, яке залишилось недемонтованим на ГКНС після демонтажу працівниками «ЕСОТЕСН» не вистачило для перекачування всіх стоків на очисні споруди каналізації. Це стало причиною переливу стічних вод від резервуару приміщення решіток до резервуару, який перебував під реконструкцією, що в свою чергу за короткий проміжок часу спричинило затоплення діючого насосного обладнання машинного залу. Тому о 22:00 з ГКНС розпочався аварійний скид неочищених стічних вод в річку Тетерів. На думку позивача, аварійний скид неочищених стічних вод стався через непрофесійні дії працівників підрядної компанії «ЕСОТЕСН», а також через випадання 06 серпня 2021 року значної раптової кількості опадів. Вина КП "Житомирводоканал" в забрудненні річки Тетерів не доведена. Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта та зазначає, що КП "Житомирводоканал" не заперечує факт забруднення річки Тетерів через аварійний скид неочищених стічних вод. Суд вважає, що саме позивач як водокористувач повинен здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством. Будь-яких доказів по вчиненню усунення наслідків аварії шляхом очищення (розчищення) дна річки позивач не надав, що свідчить про нехтування ним своїми обов`язками водокористувача. Посилання апелянта на те, що припис є не конкретним, судом до уваги не приймається, оскільки позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідача за роз"ясненням тих чи інших пунктів припису, які йому є не зрозумілими. З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що припис Державної екологічної інспекції Поліського округу № 59/2.4 від 17 серпня 2021 року є правомірним і скасуванню не підлягає. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 14 вересня 2022 року. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.