Постанова Київський апеляційний суд № 760/4733/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 760/4733/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3699/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Калініченка О.Б.,- встановив: У лютому 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із названим позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів, відкритті карткового рахунку та ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Обґрунтовуючи пред`явлений позов, банк зазначив, що 26 липня 2018 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав заяву № б/н. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок, та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту та отримано преміальну картку «Platinum». Банк вказав, що відповідач належним чином не виконав умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 15 лютого 2021 року становить 112 145 грн 21 коп., з яких: - 99 423 грн 28 коп. - заборгованість за тілом кредита; в т.ч. 75 499 грн 84 коп. - заборгованість за поточним тілом кредита; 23 923 грн 44 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредита; - 4 573 грн 32 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 8 148 грн 61 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; - 0 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; - 0 грн 00 коп. - нарахована пеня; - 0 грн 00 коп. - нараховано комісії. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України). Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором. Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підтвердження позовних вимог банком надано: розрахунок заборгованості за договором № б/н від 26 липня 2018 року станом на 15 лютого 2021 року; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки; довідку про видачу кредитних карток; анкету-заяву від 26 липня 2018 року; паспорт споживчого кредиту; витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток; витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Так, у наведеній анкеті-заяві від 26 липня 2018 року, підписаній сторонами, містяться лише анкетні дані ОСОБА_1 . При цьому відсутні: тип картки, умови договору про встановлення кредитного ліміту, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. У анкеті-заяві від 26 липня 2018 року розмір процентної ставки не зазначений. Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту про тип кредитного продукту «Картка Platinum», «Картка МС WorldElite», «КарткаVisa Infinite», «Картка МС WorldBlackEdition», який підписаний відповідачем. Утім доказів на підтвердження видачі ОСОБА_1 саме кредитної картки «Platinum» позивачем не надано. Відомостей про те, яку картку бажав отримати відповідач, та відповідно яку картку банк видав відповідачу матеріали справи не містять. В справі відсутні докази на підтвердження відкриття карткового рахунку та видачу кредитних коштів на підставі анкети-заяви від 26 липня 2018 року. Також матеріали справи не містять виписки по рахунку. Наведені Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови кредитування розуміввідповідач, був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, через відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Отже, колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог банку про стягнення заборгованості. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом при вирішенні спору були порушені норми матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 14 грудня 2021 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2022 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В. Кулікова С.Г. Музичко