Постанова Одеський апеляційний суд № 495/2472/22

Номер провадження: 33/813/949/22 Номер справи місцевого суду: 495/2472/22 Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.09.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого судді - Князюк О.В., за участю секретаря судового засідання Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2022 року в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,- ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА Постаново Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір, що становить 496,20 гривень. Не погодившись з вищевказаним рішенням суду 05.08.2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу відповідно до вимог якої, просить суд скасувати постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Апелянт зазначає, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає. На думку ОСОБА_1 постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм, як процесуального адміністративного закону так і з неправильним застосуванням норм матеріального адміністративного права, при цьому судом було неповно та однобічно з`ясовано фактичні обставини справи, не досліджено та не надано оцінки наявним фактичним обставинам, внаслідок чого безпідставно притягнуто апелянта до адміністративної відповідальності. Апелянт вказує, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з огляду на порушення поліцейськими, встановленої законодавством, процедури огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що він не відмовлявся від проходження огляду га стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та від проходження огляду на стан сп`яніння лікарем закладу охорони здоров`я. З огляду на що, вказує, що матеріали справи не містять належним та достатніх доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчиняв дії спрямовані на ухилення від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Судове засідання 12.09.2022 року було проведено в режимі відеоконференції за допомогою програмно-апаратного комплексу фіксування судового засідання «EASYCON». В судове засідання зв`явився представник ОСОБА_1 адвокат Царенко О.О.. апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу, впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідно до п. 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР передбачена ст. 130 КУпАП. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також, бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначених вимоги "Про Правила дорожнього руху"України передбачена статтею130 КУпАП. Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 N 1395 (далі - Інструкція N 1395); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; Наказом МВС України, МОЗ України N 1452/735від 09.11.2015 (далі - Інструкція N 1452/735). Відповідно до пункту 2 розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №320970 від 09.04.2022 року, ОСОБА_1 , 09.04.2022 року о 20.55 год. в м. Білгород-Дністровський по вул. Кишинівська, 321, керував автомобілем марки «Fiat Uno», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер та огляду у медичному закладі відмовився, про що свідчить відеозапис. Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення також вбачається, що ОСОБА_1 визнав свою вину, та власноручно зазначив у протоколі, що «в нетрезвом состоянии управлял автомобилем по необходимости». Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті. Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами. Положеннями пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Під час дослідження адміністративного матеріалу встановлено, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що свідчить протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №320970 від 09.04.2022 року. Винуватість ОСОБА_1 окрім протоколу про адміністративне правопорушення також підтверджується відеозаписом з бодікамери, на якому зафіксований факт явних ознаків алкогольного сп`яніння, крім того, визнання вживання алкоголю ОСОБА_1 . Під час спілкування з УПП, ОСОБА_1 підтвердив, що знаходився в стані алкогольного сп`яніння, зазначив, що перед тим, як сісти за кермо транспортного засобу випивав спиртні напої, а саме горілку. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення а також проведення огляду на стан сп`яніння з порушення норм законодавства, оскільки матеріали справи містять відеозапис вказаних дій. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно ст. 251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення У протоколі викладені відомості, які підтверджуються і іншими дослідженими судом та наявними в матеріалах справи доказами. Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, суддею апеляційного суду не встановлено. Крім того, доводи апеляційної скарги судом розцінюється як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та такими, що не впливають на правильність ухваленого судом рішення та склад адміністративного правопорушення. За таких обставин, доводи апеляційної скарги, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. Обставини правопорушення й вина порушника в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КпАП України підтверджуються зібраними по справі доказами, згідно ст. 251 КпАП України. При перевірці висновків в постанові суду першої інстанції, у відповідності до приписів ст. 294 КУпАП, апеляційним судом не встановлено обставин, які б підтверджували доводи апеляційної скарги та спростовували зазначені висновки. Доводи апеляційної скарги не містять жодної конкретної обставини або доказу щодо незаконності судового рішення, в них зазначені лише формальні посилання на нібито неправильні висновки суду, тобто ці доводи є голослівними та надуманими. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 13.09.2022 року. Суддя О.В. Князюк