Ухвала КЦС ВС № 357/2296/20

Ухвала 12 вересня 2022 року місто Київ справа № 357/2296/20 провадження № 61-8506ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про повернення коштів за депозитним вкладом, ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») кошти у розмірі 28 895,41 дол. США за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028566200; 16 808,25 євро за депозитним договором від 09 січня 2013 року № SAMDN25000732037052; 1 286 860,73 грн пені відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за порушення строків повернення депозиту в доларах США за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028566200; 980 831,11 грн пені відповідно до частини п`ятої статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за порушення строків повернення відсотків за депозитом в євро за договором від 09 січня 2013 року № SAMDN25000732037052; 656 435,27 грн пені відповідно до частини п`ятої статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за порушення строків повернення процентів за користування вкладом в доларах США за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028566200; 471 012,26 грн пені відповідно до частини п`ятої статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за порушення строків повернення процентів за користування вкладом в євро за договором від 09 січня 2013 року № SAMDN25000732037052. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028566200 в розмірі 16 207,11 дол. США та суму нарахованих відсотків в розмірі 9 879,67 дол. США. В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, врахував такі обставини, що після неодноразово продовження строку депозитного договору від 06 грудня 2013 року, позивач 26 грудня 2019 року скористався своїм правом та подав заяву про дострокове розірвання договору з 13 січня 2020 року, яка отримана відповідачем 08 січня 2020 року, отже позивач дотримався умов договору щодо завчасного повідомлення про намір розірвати договір, відповідно наявні підстави для стягнення вклад та відсотків. Постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року змінено рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Апеляційний суд погодився із висновок місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог в частині депозитного договору від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028566200. Проте не погодився із мотивами суду першої інстанції, щодо нікчемності договору про переведення боргу від 17 листопада 2014 року, укладеного між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», оскільки, врахувавши встановлені обставини, а саме відсутність доказів на підтвердження того, що вкладник надав згоду на переведення боргу, наявні підстави вважати, що зазначений правочин не породив юридичних наслідків, за ним не відбулось переведення боргу перед ОСОБА_1 з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на третю особу за депозитним договором від 06 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070028566200. 30 серпня 2022 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених, у постановах Великої Палати Верховного Суд від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц щодо перевірки належності відповідача та обґрунтованості позову до нього; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17 щодо пропорційності стягнення судового збору у разі часткового задоволення позову; пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України - не дослідження доказів, які підтверджують відсутність зобов`язань банку перед позивачем за депозитним договором від 06 грудня 2013 року, зокрема судового рішення у справі № 910/1721/20. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно частини сьомої статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 та пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року постанови Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року. Клопотання мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення набрали законної сили, тому можуть бути звернуті позивачем до примусового виконання, що може призвести до прямих та необґрунтованих збитків банку. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Отже, клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим та містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. Проте, заявник не обґрунтовує наведені ним ризики письмовими доказами, тому відсутні підстави для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. Керуючись статтями 3, 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про повернення коштів за депозитним вкладом, за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року. Витребувати з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/2296/20. Відмовити Акціонерному товариству комерційного банку «ПРИВАТБАНК» у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик А. С. Олійник В. В. Яремко