Постанова 4856 № 560/2178/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2178/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 12 вересня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Карабчіїв Агро" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ФГ "Карабчіїв Агро" звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.10.2021 №3258850/44202681 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 02.09.2021; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну №2 від 02.09.2021, складену та подану ФГ "Карабчіїв Агро". В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ним сформовано та подано на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну №2 від 02.09.2021 та 30.09.2021 позивачем отримано квитанцію №44202681 про зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 30.09.2021 відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України у зв`язку з тим, що Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Вказує, що ним було подано до податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №2 від 02.09.2021 на підтвердження реальності господарської операції. Однак, рішенням комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.10.2021 №3258850/44202681 відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 02.09.2021. В якості підстави для відмови зазначено, що позивачем не надано підтверджуючі документи щодо наявних земельних ділянок, посівних площ, валового збору врожаю ячменю (статистичні звіти 4СГ та 37СГ за 2021 рік), відомості щодо наявних трудових ресурсів (штатний розпис) на 2021 рік, первинні документи щодо походження ячменю, добрив, палива, обробітку земель, тощо. Вважає таке рішення протиправним, оскільки позивачем було надано копії всіх первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року адміністративний позов фермерського господарства "Карабчіїв Агро" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3258850/44202681 від 20.10.2021. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену фермерським господарством "Карабчіїв Агро" податкову накладну №2 від 02.09.2021. Стягнуто на користь фермерського господарства "Карабчіїв Агро" судові витрати (судовий збір) в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області. Стягнуто на користь фермерського господарства "Карабчіїв Агро" витрати на правову допомогу в сумі 3550 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Хмельницькій області. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначає, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області приймаючи оскаржуване рішення діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фермерське господарство "Карабчіїв Агро" зареєстроване як юридична особа 12.04.2021, код ЄДРПОУ - 44202681. 26.08.2021 між ФГ "Карабчіїв Агро" (Продавець) та приватним акціонерним товариством "Оболонь" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №090-АЗЛ, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати покупцю ячмінь пивоварний урожаю 2021 року (далі Товар) в кількості 300 т. +-20% (триста тонн). Відповідно до п.2.2 договору, загальна сума договору становить 2310000,00 грн., в тому числі ПДВ 283684,21 грн. Згідно п.4.1 договору, оплата за товар здійснюється покупцем на користь продавця шляхом перерахування 80% коштів на розрахунковий рахунок на протязі п`яти банківських днів з дати передачі товару та підписання видаткової накладної, решту 20% на протязі п`яти банківських днів після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, або в інший спосіб за погодженням Сторін. 02.09.2021 продавцем було виставлено рахунок на оплату покупцю на загальну суму 313775,00 грн., в т.ч. ПДВ 38533,77 грн. На виконання умов договору, відповідно до видаткової накладної від 02.09.2021 №4 продавцем було передано, а покупцем прийнято ячмінь пивоварний 2021 року у кількості 40,75 т, за ціною 313775,00 грн., в т.ч. ПДВ 38533,77 грн. ПрАТ "Оболонь" було сплачено кошти в сумі 251020,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3590 від 07.09.2021. ФГ "Карабчіїв Агро" виписана податкова накладна №2 від 02.09.2021 на суму 313775,00 грн. у т.ч. ПДВ 38533,77 грн. та направлена на реєстрацію до ЄРПН. Згідно з квитанцією №9286695437 від 30.09.2021 зупинено реєстрацію податкової накладної №2 від 30.09.2021. Зазначено, що "Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.12.2021 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1003, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "Р"=0". На вимогу контролюючого органу ФГ "Карабчіїв Агро" 18.10.2021 подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №2 від 02.09.2021, реєстрацію яких зупинено. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення №3258850/44202681 від 20.10.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 02.09.2021. Відповідно до оскаржуваного рішення, у реєстрації податкової накладної було відмовлено у зв`язку із ненаданням платником податку письмових пояснень стосовного підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі "Додаткова інформація" зазначено: відсутні підтверджуючі щодо наявних земельних ділянок, посівних площ, валового збору ячменю (статистичні звіти звіт 4СГ та 37СГ за 2021), відомості щодо наявних трудових ресурсів (штатний розпис на 2021 рік), первинні документи щодо походження насіння ячменю, добрив, палива, обробітку земель тощо. Крім того, надано договори оренди приміщення та техніки відповідно до яких орендодавець ОСОБА_1 уклав договір з ФГ "Карабчіїв Агро" в особі голови ФГ Горячев В.М, відповідно до частини 3 статті 238 ЦКУ не можливо здійснити операцію сам з собою. Не погоджуючись з прийнятим рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням від 04.11.2021 №50989/44202681/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Вважаючи, такі дії відповідачів протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України). Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246). Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Приписами пунктів 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). При цьому, пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено наступні: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Отже, пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Змістовний аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165. Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необгрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обгрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій. Відтак, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних №12 від 02.09.2021 не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Водночас, з наданих позивачем документів встановлено, що правочин між позивачем та його контрагентом був належним чином задокументований, оформлений з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача. Отже, відмовивши у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням копій документів, фіскальний орган у квитанції не зазначав, яких пояснень та документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки платником податків надані відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено. Разом з тим, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної позивача. За вказаних вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними, оскільки об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів їх прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим. Невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Зазначена правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. Також слід зазначити, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18. За таких обставин, в суду першої інстанції були наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішень відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних і задоволення позовних вимог у цій частині. Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні позивача. Що стосується стягнення з апелянта витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3550.00 грн., то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що з урахуванням поданих позивачем документів, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), складності, справи, розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи в суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг, становить 3550.00 грн. Також суд зазначає, що під час апеляційного розгляду від позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій заявник просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1700,00 грн. Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно зі ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таким чином закон встановлює право особи на відшкодування витрат на правничу допомогу та можливість зменшення розміру таких виплат за обґрунтованим клопотанням іншої сторони. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1700,00 грн. у суді апеляційної інстанції надано: 1.Копію рахунку на оплату № 25/07-01 від 25.07.2022 про надання адвокатських послуг по справі № 560/2178/22 вартістю 1700,00 грн.; 2.Копію Акту № 25-07/2022 прийому-передачі від 25.07.2022, згідно з яким Адвокатським бюро «ВАЛЕНТИНА БІЛОГО» надано правову допомогу по договору №25/01 від 25.01.22, загальною вартістю 1700,00 грн.; 3.Копію платіжного доручення № 180 від 25.07.2022 на суму 1700,00 грн. Також суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ №000056 видане адвокату Білому В.В., ордер серії ВХ №1024042 від 02.02.2022; договір про надання правової допомоги від 25.01.2022 №25/01; додаткову угоду №1 від 25.01.2022 до договору №35/01 від 25.01.2022. Суд доходить висновку, що позивачем на підтвердження судових витрат надано достатні та допустимі докази. Разом з тим, як встановлює закон, про що зазначено вище, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує низку обставин, у тому числі обґрунтованість та пропорційних розміру таких витрат до предмета спору. При цьому суд законом наділений правом зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. Судом встановлено, що від Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшло відповідне клопотання. Зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, а також висновки суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 1700,00 грн. е за підготовку відзиву на апеляційну скаргу є співмірними зі складністю адміністративної справи, витраченим часом на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим витрати на правничу допомогу для відшкодування з боку відповідача підлягають відшкодуванню. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2022 року - без змін. Стягнути на користь Фермерського господарства "Карабчіїв Агро" витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.