Постанова 4803 № 209/3258/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5018/22 Справа № 209/3258/20 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П. суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р., сторони: позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року, яке ухвалено суддею Шендерик К.Л. у місті Дніпродзержинську, відомості щодо дати складення повного тексту рішення суду матеріали справи не містять у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: В листопаді 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що у жовтні 2017 року позивач запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/. 10.11.2017 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що остання разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач, підписавши Анкету-заяву, підтвердив що він ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 26000 грн.. У свою чергу, відповідач, всупереч чинному законодавству та умовам договору, не виконав належним чином покладені на нього обов`язки перед Банком та порушив умови кредитного договору, має прострочену заборгованість. Станом на 17.07.2020 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 50917,97 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача та стягнути судові витрати по справі в розмірі 2102 грн.. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Універсал Банк заборгованість за тілом кредиту в сумі 39517,97 грн. та судовий збір в сумі 1631.38 грн. В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог позивача посилаючись на те, що підписавши Анкету-заяву відповідачпідтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, та отримав їх примірники в мобільному додатку. Відповідач висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису. Відтак, сторонами погоджені усі істотні умови договору. Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, нараховані відсотки, дати здійснення платежів, період, за який нарахована заборгованість. Тому, у суду були відсутні підстави для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до загального розміру заборгованості за тілом кредиту включені відсотки за кредитом. Однак анкета-заява від 10.11.2017 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованості підлягають зарахуванню саме на погашення тіла кредиту. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Як вбачається із матеріалів справи, у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2017 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» (а.с.12). Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови (пункт 2). Згідно з пунктом 3 Анкети-заяви, відповідач беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Підписанням Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або Банком з використанням електронного цифрового підпису (пункт 6). Згідно з пунктом 11 заяви, усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. До Анкети-заяви Банком було долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с.13-24). З наданого Банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.11.2017 року, станом на 17.07.2020 року, в розмірі 50917.97грн., що складається з тіла кредиту (а.с.8-11). Матеріалами справи встановлено, що кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у тому числі Анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 .. У підписаній Анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Після підписання Анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у Банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору кредитного договору щодо надання кредитних коштів, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Із матеріалів справи вбачається, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно і повністю, надававши кредитні ресурси в повному обсязі. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що також підтверджує факт укладення кредитного договору. За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний Банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку, відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 30.12.1998 року № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 18.06.2003 року № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що надані АТ «Універсал Банк», по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст. 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до наданої виписки з рахунку відповідача, в період з 10.11.2017 року по 17.07.2020 року активно користувався кредитними коштами, наданими йому ПАТ «Універсал Банк», у теперішній час Акціонерне товариство АТ «Універсал Банк», в межах встановленого кредитного ліміту за договором б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом здійснення платежів та погашення заборгованості за карткою. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 17.07.2020 року, відповідач, з урахуванням часткового виконання зобов`язань за кредитним договором, має заборгованість за тілом кредиту 50917.97 грн. Так, з розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах. Аналізом наданого представником позивача розрахунку заборгованості встановлено, що отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» відповідачем не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. При цьому, суд першої інстанції правильно встановив, що як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку відповідача, за період з 10.11.2017 року по 17.07.2020 року Банком були нараховані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 11400 грн., які, відповідно до наданого позивачем розрахунку, включені до загального розміру заборгованості за тілом кредиту, внаслідок чого банком збільшено заборгованість за тілом кредиту, що не передбачено умовами Анкети- заяви.( а.с. 8-11, 154-170) Як вбачається із матеріалів справи, до Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 10.11.2017 року, позивачем долучено Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», розрахунок заборгованості, виписку з особового рахунку, відомості про рух коштів по картці. Однак, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», надані позивачем, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо: 1) такі Умови не містять підпису позичальника; 2) не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи анкету-заяву. Так, надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» не містять підтверджень, що саме їх, в наданій суду редакції, розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зазначене суд приходить до висновку щодо відсутності підстав вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. До того ж необхідно зауважити, що міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09.04.1985 № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг та Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», оскільки Умови - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих Умов тим більше, співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вищезазначене повністю узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03.07.201 року. Однак, доведеність факту отримання відповідачем кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, активне користування нею (зняття готівки, поповнення мобильного телефона, придбання товарів, оплата послуг, погашення кредиту) в сукупності є свідченням наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 39517.97 грн. заборгованості за кредитним договором, оскільки, як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, виписки з рахунку відповідача та відповідно до розрахунку, проведеного судом першої інстанції, який перевірений колегією суддів та з яким колегія суддів погоджується, за період з 10.11.2017 року по 17.07.2020 року відповідач по справі активно користувався кредитними коштами, здійснював покупки, знімав готівку,та оплачував інші послуги виданою йому позивачем карткою. При цьому, позивачем, всупереч досягнутих між сторонами умов, включено у розмір заборгованості за тілом кредиту і зараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 11400 грн. Тому суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості за тілом кредиту. На підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.11.2017 року, яка становить 39517.97 грн., розрахунок якої проведений судом першої інстанції, перевірений колегією суддів та який підтверджений належними та допустимими доказами по справі. Доводи апеляційної скарги про те, що підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, та отримав їх примірники в мобільному додатку. Відповідач висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису. Відтак, сторонами погоджені усі істотні умови договору. Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, нараховані відсотки, дати здійснення платежів, період, за який нарахована заборгованість. Тому, у суду були відсутні підстави для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи, до Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 10.11.2017 року, позивачем долучено Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», розрахунок заборгованості, виписку з особового рахунку, відомості про рух коштів по картці. Однак, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», надані позивачем, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо: 1) такі Умови не містять підпису позичальника; 2) не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи анкету-заяву. Так, надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» не містять підтверджень, що саме їх, в наданій суду редакції, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, як прийняте з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити бпез задоволення Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 07 вересня 2022 року. Головуючий: суддя А.П.Барильська Судді: Н.М.Деркач Т.Р.Куценко