Постанова Хмельницький апеляційний суд № 679/1421/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2022 року м. Хмельницький Справа № 679/1421/21 Провадження № 22-ц/4820/1472/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 січня 2022 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина. ОСОБА_1 зазначила, що вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають троє дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судовим наказом Нетішинського міського суду Хмельницької області присуджено з ОСОБА_2 аліменти на трьох дітей у розмірі Ѕ частки заробітку (доходу) щомісячно. Після досягнення сином ОСОБА_3 повноліття він продовжує навчання у Галицькому коледжі ім. В`ячеслава Чорновола та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, однак, відповідач не надає коштів на утримання сина. За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки заробітної плати щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до виповнення синові 23-річного віку або до закінчення ним навчання. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 січня 2022 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 аліменти на період його навчання в розмірі 1/10 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 листопада 2021 року і до закінчення навчання 1 липня 2023 року, але не довше ніж до досягнення ним 23 років. В решті позову відмовлено. Стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 908 грн. Суд виходив з того, що ОСОБА_3 навчається та потребує матеріальної допомоги, яку відповідач спроможний надавати в указаному розмірі. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з нього аліменти на період навчання повнолітнього сина у розмірі 1/25 частки заробітку (доходу) щомісячно посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд визнав встановленими, та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 продовжує сплачувати аліменти на двох дітей, створив нову сім`ю та утримує дітей дружини, внаслідок чого за своїм матеріальним становищем він не спроможний сплачувати аліменти на повнолітнього сина у заявленому ОСОБА_1 розмірі. Позивачкою не надано суду жодного доказу про те, що вона несе будь-які витрати на навчання сина, зокрема, на придбання одягу та підручників, оплату навчання і проживання. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі та мають троє дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - які проживають з позивачкою. 8 жовтня 2020 року Нетішинський міський суд Хмельницької області видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі Ѕ частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 6 жовтня 2020 року та до повноліття дітей. ОСОБА_3 є студентом Галицького коледжу ім. В`ячеслава Чорновола (денна форма навчання). Термін завершення ним навчання 1 липня 2023 року. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 . Застосовані норми права Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. За змістом ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. В силу ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Із положень ч. 1 ст. 182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Статтею 191 СК України, норми якої в силу статті 201 СК України застосовуються до спірних правовідносин, визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Чинне законодавство пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати їм матеріальну допомогу. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. За загальним правилом батьки несуть рівний обов`язок із утримання своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання. Спосіб виконання батьками цього обов`язку залежить від домовленості між ними. Водночас у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дочка, син, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дочку, сина можуть бути присуджені за вибором позивача як в частці від заробітку (доходу) іншого з батьків і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, які будуть стягуватися як аліменти на дочку, сина, визначається судом. При визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний врахувати ряд обставин, а саме матеріальний та сімейний стан платника аліментів і повнолітніх дочки, сина. Зібрані докази вказують на те, що ОСОБА_3 досяг 18 років, продовжує навчання, не працює, проживає з матір`ю ОСОБА_1 і перебуває на її повному утриманні. ОСОБА_1 є працевлаштованою особою та має стабільний заробіток, на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. ОСОБА_2 є здоровою та працездатною особою, працює та має сталий дохід, продовжує сплачувати аліменти на двох неповнолітніх дітей. Оцінивши в сукупності зібрані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що у зв`язку з продовженням навчання ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, а відповідач спроможний утримувати сина. Суд першої інстанції врахував майновий і сімейний стан сторін, можливість одержання ОСОБА_3 матеріальної допомоги від своєї матері ОСОБА_1 , і дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на повнолітнього сина у розмірі 1/10 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно. Посилання ОСОБА_2 на необґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм процесуального права, є безпідставними. При цьому висновки суду першої інстанції не суперечать правовій позиції щодо підстав виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, висловленій Верховним Судом України в постанові від 24 лютого 2016 року (справа №6-1296цс15) і Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постановах від 21 березня 2018 року (справа №478/2108/16-ц) і від 29 січня 2018 року (справа №622/373/16-ц). 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 січня 2022 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Стасюк Р.М. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 50