Постанова 4806 № 308/5069/22

Справа № 308/5069/22 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07.09.2022 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участі представника Закарпатської митниці ­­­­­­ Селеш О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в.о. начальника Закарпатської митниці С. Пасюка на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2022 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2022 року провадження в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 482 МК України - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України. Вилучені, згідно протоколу про порушення митних правил №0441/30500/22 від 24 березня 2022 року грошові кошти в розмірі 92 400 (дев`яносто дві тисячі чотириста) гривень, 96 900 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот) євро, 71 200 (сімдесят одна тисяча двісті) доларів США та злитки з металу жовтого кольору, з серійними номерами: 604510 1 шт, 946974 1 шт, АА054876 1 шт, по 100 грам кожний, повернуто ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі на ці дії. Відповідно до постанови та протоколу про порушення митних правил, - 24.03.2022 року о 08 год. 25 хв. на напрямку 309 прикордонного знаку, на відстані 30 метрів від державного кордону, у межах контрольованого прикордонного району, ділянка відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 27 прикордонного загону (територія Великобичківської селищної громади Рахівського району) було затримано двох громадян України: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , при спробі незаконного, поза пунктами пропуску, перетинання державного кордону з України в Румунію. Під час здійснення огляду особистих речей вищезазначених осіб, було виявлено грошові кошти та цінності,а саме: 92 400 (дев`яносто дві тисячі чотириста) гривень, 96 900 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот) євро, 71 200 (сімдесят одна тисяча двісті) доларів США та 3 (три) злитки з металу жовтого кольору загальною вагою 300 (триста) грам. У своєму поясненні громадянин України ОСОБА_1 пояснив, що він із сім`єю втікаючи від обстрілів з м. Харкова приїхали до м/п «Солотвино», де дружина і дочка перетнули кордон з Румунією. Потім гр. ОСОБА_1 із сином залишились на Україні в пошуках житла. Під час пошуку житла вони рухались по дорозі смт. Великий Бичків, потім захотівши в туалет спутилисьдо берега р.Тиса, де проходить державний кордон України та були затримані прикордонним нарядом. Також пояснив, що вищевказана валюта та валютні цінності належать йому особисто, будь-яких підтверджуючих документів не має. Злитки були придбані ним за ціною 5000 дол. США кожний. Громадянин ОСОБА_4 , який є сином гр. ОСОБА_1 в своєму поясненні повідомив, що відношення до виявлених коштів та злитків не має. Станом на 24.03.2022р. згідно курсу НБУ 96 900євро становить 3114172,20 грн., 71 200дол. США - 2082948,88грн. Вартість трьох злитків жовтого кольору станом на 24.03.2022р згідно курсу НБУ становить 438823,50грн. Зазначені дії ОСОБА_1 , митним органом кваліфіковані за ч. 1 ст. 482 Митного кодексу України, тобто дії спрямовані на переміщення через митний кордон України, поза митним контролем грошові кошти та злитки металу жовтого кольору, тобто поза місцем розташування митного органу. Не погоджуючись з даною постановою в.о. начальника Закарпатської митниці С. Пасюк подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил та їх конфіскацію. При цьому зазначає, що ОСОБА_1 переміщував поза митним контролем товар, який обмежений до переміщення через митний кордон України та в силу вимог ч.3 ст.197 МК України, п.п.4, 12 ч.1 ст.1, ст.8 Закону України «Про валюту та валютні операції», п.п. 5, 6 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» та п.п.2, 8 «Положення про митні декларації», підлягає обов`язковому декларуванню. Вважає, що такий факт правопорушення повністю доведено протоколом про порушення митних правил та іншими матеріалами справи. Вказує, що для суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України, не має значення мотив і мета його вчинення, а також чи настали від цього шкідливі наслідки. Таке правопорушення є з формальним складом. Зазначає, що умисел ОСОБА_1 вчинити вказане правопорушення полягав у переміщенні товарів через митний кордон України в обхід встановлених митним законодавством обмежень, а саме - обов`язкове письмове декларування та надання дозвільних документів (документів про зняття готівки з власних рахунків у банках, квитанцій про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою), яких ОСОБА_1 не мав. А судом першої інстанції хибно, як одну з підстав закриття провадження у справі, взято до уваги факт не завдання державі жодних збитків внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 . До Закарпатського апеляційного суду надійшли заперечення захисника Олаг О.М. Вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд дійшов до наступного висновку. Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Частиною 1 ст.482 МК України встановлено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу. Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України, необхідно перш за все встановити чи перетинав він Державний кордон України або чи намагався він перетнути Державний кордон України поза митним контролем. Слід зазначити, що разом з протоколом про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 було складено й протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №007944 від 24.03.2022р. за ч.2 ст.204-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинені групою осіб. Проте, за результатом розгляду такого протоколу, Закарпатським апеляційним судом у справі № 305/470/22 встановлено, що ОСОБА_1 не перетинав та не намагався перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон України у вищевказаний у протоколі час та зроблено висновок про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а тому постановою від 29.06.2022 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Статтею 10 МК України передбачено, що межа території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України. З аналізу положень ст.ст.10, 195, 482 МК України, ст.ст.9,12, 204-1 КУпАП вбачається, що правопорушення, передбачені ч.І ст.482 МК України та ст.204-1 КУпАП є суміжними. В такому разі обставини, встановлені постановою Закарпатського апеляційного суду в справі №305/470/22 від 29.06.2022 року необхідно враховувати при розгляді судом даної справи. При цьому, такі, встановлені судом у постанові, що набула законної сили, обставини вже не підлягають доказуванню в даній справі. Таким чином, матеріали справи містять належні та достатні докази (судове рішення) того, що ОСОБА_1 не перетинав та не чинив спроб перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон України. Оскільки, ОСОБА_1 не перетинав та не намагався перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон України, тим самим він і не вчинив жодних дій спрямованих на переміщення товару через митний кордон України так як відсутня сама подія переміщення товару чи то спроби його переміщення через державний кордон України поза пунктом пропуску. Митним органом не надано суду належного та допустимого доказу того, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів (валютних цінностей та злитків з металу) через митний кордон поза місцем розташування митного органу, а тим самим правопорушення, передбачене ч.І ст.482 МК України. Посилання митного органу на необхідність громадянина ОСОБА_1 , в даному випадку, виконати митні правила та формальності відповідно до п.28 ст.4 Митного кодексу України є безпідставними так як ОСОБА_1 як не перетинав так і не мав наміру перетинати державний кордон України, а тому на нього не можуть розповсюджуватися правила, визначені п.28 ст.4 Митного кодексу України. З цих самих підстав хибним є й посилання апелянта на ніби то порушення громадянином ОСОБА_1 вимог ч.3 ст.197 МК України, п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про валюту та валютні операції», п.п. 5,6 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», затвердженого Постановою Правління НБУ 02.01.2019 №3 та п.п.2,8 «Положення про митні декларації», затвердженого Постановою КМ України 21.05.2012 №450 оскільки, як вже зазначено вище ні іноземна валюта ні дорогоцінні метали громадянином ОСОБА_1 через митний кордон України ні в пунктах пропуску та поза його межами не переміщувалися, а тому декларуванню не підлягали. При цьому, в рамках даної справи він і не повинен був доводити законність їхнього походження. В апеляційній скарзі апелянт помилково вказує, що суд першої інстанції хибно, як одну з підстав закриття провадження у справі, взяв до уваги факт не завдання державі жодних збитків внаслідок вказаних дій ОСОБА_1 . З даного приводу слід зазначити, що внаслідок дій громадянина ОСОБА_1 держава в даному випадку не зазнала жодних збитків. Проте, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції не з цих підстав і зміст постанови не містить взагалі такого аргументу. Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП України). У даній справі митним органом не підтверджено належними та допустимими доказами об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України, а саме які дії чи бездіяльність ОСОБА_1 утворюють склад порушення митних правил, передбачений ч.1 ст.482 МК України, як і не доведено ознак суб`єктивної сторони такого правопорушення, а саме умислу у ОСОБА_1 на вчинення порушення митних правил. При цьому чинне законодавство вказує, що відсутність хоча б однієї ознаки складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність. Суд першої інстанції надав правильну оцінку вказаним обставинам та дійшов вірного висновку щодо закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.482 МК України, а також необхідності повернення товару останньому або уповноваженій ним особі на ці дії. Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2022 рокузалишити без змін. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу в.о. начальника Закарпатської митниці С. Пасюка, залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага