Постанова 4854 № 420/19838/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19838/21 Категорія: 11103000 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 20.12.2021 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (у теперішній час Головне управління ДПС в Одеській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) (далі ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправним та скасувати: - податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області №0004463305 від 30 січня 2020 року яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору (зі штрафними санкціями) на суму 17 938, грн. 94 коп.; - податкове повідомлення-рішення №0004433305 від 30 січня 2020 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на дохід (зі штрафними санкціями) на суму 250 267 грн. 30 коп.; - податкову вимогу №20439-53 від 12 березня 2020 року в якій зазначено, що податковий борг позивача становить 542 695,88 грн., з них борг з податку на дохід зі штрафними санкціями та пенею у розмірі 500 963,13 грн. та військовий збір зі штрафними санкціями та пенею у розмірі 41 732,15 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідачем за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань отриманих ним доходів від АТ "ДЕЛЬТА БАНК" за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року складено акт від 16 грудня 2019 року згідно висновків якого податковий орган встановив порушення позивачем приписів п.49.1.8.4, п.49.18 ст. 49, пп.176.1 "в" ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК України у зв`язку з ненаданням декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік. Позивач вважає, що оподаткування прощеного (анульованого) боргу здійснено в умовах відсутності додаткового блага в розумінні податкового законодавства, відсутності фактичного отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, оскільки позивачем визначено до оподаткування суму 957 352, 53 грн., яка передбачена згідно з додатковим договором №2 від 08 грудня 2014 року та визначена в цілому без конкретизації на підставі чого вказана сума виникла та з яких складових (суми основного боргу, процентів, пені, штрафів тощо) складається. На законодавчому рівні під "додатковим благом" розуміється лише основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, та не включає до цієї суми боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа - платник податків ОСОБА_1 протягом 2014 року отримував доходи, які згідно з ІІК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Так, згідно відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб (далі ЦБД ДРФО) про джерела доходу та суми отриманих доходів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року АТ "ДЕЛЬТА БАНК", відображено нарахування та виплату доходу у 4-му кварталі 2014 року фізичній особі ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага "за ознакою 126", а саме прощення (анулювання) основного боргу за кредитним договором у розмірі 957 352,53 грн. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік до контролюючого органу ГУ ДПС в Одеській області за місцем проживання не надана, таким чином обов`язок щодо відображення даних щодо отриманого доходу у податкових деклараціях не було виконано, податкове зобов`язання не було визначено та не сплачено до бюджету. Згідно даних податкового розрахунку по формі І-ДФ. поданого АТ "ДЕЛЬТА БАНК", фізичною особою ОСОБА_1 у 4-му кварталі 2014 року було одержано дохід у вигляді додаткового блага (за ознакою доходу 126) на загальну суму 957 352, 53 грн. Проте, в порушення приписів п.49.1.8.4, п.49.18 ст. 49, пп.176.1 "в" ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК України позивачем не надано декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0004463305, 0004433305 від 30 січня 2020 року, податкової вимоги №20439-53 від 12 березня 2020 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Одеській області №0004433305 від 30 січня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС в Одеській області №0004463305 від 30 січня 2020 року. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС в Одеській області №20439-53 від 12 березня 2020 року. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 426,95 грн. (п`ять тисяч чотириста двадцять шість грн. 95 коп.). В апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що згідно відомостей ЦБД ДРФО про джерела доходу та суми отриманих доходів за період з 01 січня 2014 року по З1 лютого 2014 року, АТ "ДЕЛЬТА БАНК" відображено нарахування та виплату доходу у 4-му кварталі 2014 року фізичній особі ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага "за ознакою 126", а саме прощення (анулювання) основного боргу за кредитним договором у розмірі 957 352,53 грн. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік до контролюючого органу ГУ ДПС в Одеській області за місцем проживання не надана, таким чином обов`язок щодо відображення даних щодо отриманого доходу у податкових деклараціях не було виконано, податкове зобов`язання не було визначено та не сплачено до бюджету. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що доводи, покладені в основу оскаржуваного рішення, не спростовані апелянтом в апеляційній скарзі. В апеляційній скарзі надані лише абстрактні доводи про те, що позивач мав подати декларацію про майновий стан, однак, не надано обґрунтування суми, яку донараховано позивачу згідно податкових повідомлень-рішень, з урахуванням доказів поданих до суду першої інстанції (відповіді з АТ "ДЕЛЬТА БАНК"). Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: 16 лютого 2007 року між Акціонерним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11119248000,відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 46 997 євро (сорок шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім євро), що на день укладання договору складало еквівалент 311 786,79 грн. (триста одинадцять тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 79 коп.). Відповідно до п.1.2.1 кредитного договору за №11119248000 від 16 лютого 2007 року надання кредиту здійснювалось на термін з 16 лютого 2007 року по 16 лютого 2014 року. Внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні з 08 грудня 2011 року право вимоги за кредитом отримав новий кредитор - ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК", на підтвердження чого надано копію виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 грудня 2014 року у цивільній справі №1521/4997/12 задоволено позов ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" заборгованість за кредитним договором в сумі 470 186, 86 грн. у солідарному порядку. При вирішенні справи №1521/4997/12 встановлено та у рішенні Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 грудня 2014 року у цивільній справі №1521/4997/12 зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 становить 470 186,86 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом 323 039,20 грн.; суми простроченої заборгованості за відсотками 147 146,18 грн., а всього заборгованість становить 470 186, 86 грн. 08 грудня 2014 року між кредитором АТ "ДЕЛЬТА БАНК" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №2 до договору про надання споживчого кредиту №11119248000 від 16 лютого 2007 року, яким сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу за вказаним кредитним договором на суму: 50 445,33 євро (п`ятдесят тисяч чотириста сорок п`ять євро 33 цента), що склало 957 352,53 грн. (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч триста п`ятдесят дві грн. 53 коп.). ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань декларування отриманих ним доходів від АТ " ДЕЛЬТА БАНК " за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. За наслідками перевірки складено акт №595/15-32-33-05/2358221411 від 16 грудня 2019 року відповідно до висновків якого встановлено порушення: - пп.49.18.4, п.49.18 ст. 49, пп.176.1" в" ст. 176, п.179.1 ст. 179 ПК України - не надання податкової декларації про майновий стан в доходи за 2014 рік по строку 01 травня 2015року; - п.п."д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164, п.п.167.1 ст. 167, пп.168.2.1 п.168.2 ст. 168, п.179.7 ст. 179 ПК України - не сплачений податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті за результатами річного декларування у розмірі 172 213,84 грн.; - пп.1.2, п.1.4, п.1.5, пп.1.6 п.16 підрозділу 10 розділу XX, ст. 163, пп.164.1.3 п.164.1 ст. 164, п.168.4 ст. 168, п.168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПК України - донараховано військовий збір у розмірі 14 351,15 грн. За результатами перевірки прийнято: - податкове повідомлення-рішення №0004433305 від 30 січня 2020 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування" у розмірі 215 267,30 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 172 213,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 43 053,46 грн.; - податкове повідомлення-рішення №0004463305 від 30 січня 2020 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 17 938,94 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 14 351,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3 587,79 грн.; - податкову вимогу №20439-53 від 12 березня 2020 року, якою визначено, що станом на 11 березня 2020 року сума податкового боргу ОСОБА_1 становить 542 695,88 грн., в тому числі: 1) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 500 963,13 грн., в т.ч. основний платіж 172 213,84 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 43 053,46 грн., пеня 285 525, 83 грн.; 2) військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 41 732,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 14 351,15 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3 587,79 грн., пеня 23 793,80 грн. В акті перевірки зафіксовано, що відповідно до наявної податкової інформації фізична особа платник податків ОСОБА_1 протягом 2014 року отримував доходи, які згідно з ПК України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Зокрема, згідно відомостей ЦБД ДРФО про джерела доходу та суми отриманих доходів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, АТ "ДЕЛЬТА БАНК", відображено нарахування та виплату доходу у 4-му кварталі 2014 року фізичній особі ОСОБА_1 у вигляді додаткового блага "за ознакою 126", а саме прощення (анулювання) основного боргу за кредитним договором у розмірі 957 352,53 грн. Згідно даних податкового розрахунку по формі І-ДФ, поданого АТ "ДЕЛЬТА БАНК", фізичною особою ОСОБА_1 у 4-му кварталі 2014 року було одержано дохід у вигляді додаткового блага (за ознакою доходу 126) на загальну суму 957 352, 53 грн. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом фактично не було встановлено правового статусу складових суми заборгованості позивача за кредитним договором №11119248000 від 16 лютого 2007 року та додатковим договором №2 від 08 грудня 2014 року, яка була анульована кредитором (відсотки, штрафи, пеня, комісія), що є визначальним для розрахунку суми доходу позивача (суми прощеного боргу, який є додатковим благом в розумінні норм ПК України) та сплати з такого доходу податку на доходи фізичних осіб. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. 58 Конституції України, ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, пп.49.18.4. п.49.18. ст. 49, пп."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (пп.49.18.4. п.49.18. ст. 49 ПК України). Відповідно до пп."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України (у редакції, що діяла до 31 грудня 2014 року, та на момент прощення (анулювання) основного боргу за кредитним договором позивачу) передбачалось, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Колегія суддів зазначає, що з 01 січня 2015 року пп."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України викладено у новій редакції, а саме: "До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом". Тобто, з моменту отримання ОСОБА_1 додаткового блага у вигляді анульованого основну суму боргу (08 грудня 2014 року) та прийняттям податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень (30 січня 2020 року) діяло дві різні редакції пп."д" пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України. Перша редакція передбачала, що додатковим благом є основна сума боргу (кредиту) платника податку та відсотки за його користування, а наступна редакція визначала додатковим благом лише суму основного боргу (кредиту). Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи; ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Колегія суддів вважає, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, такі норми повинні застосовуватися на користь платника податків. Відтак, сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб повинна бути нарахована ОСОБА_1 , виходячи виключно із суми прощеного (анульованого) боргу за тілом кредиту. З матеріалів справи вбачається, що 08 грудня 2014 року між кредитором АТ "ДЕЛЬТА БАНК" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №2 до договору про надання споживчого кредиту №11119248000 від 16 лютого 2007 року, яким сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу за вказаним кредитним договором на суму: 50 445,33 євро (п`ятдесят тисяч чотириста сорок п`ять євро 33 цента), що склало 957 352,53 грн. (дев`ятсот п`ятдесят сім тисяч триста п`ятдесят дві грн. 53 коп.). Так, відповідно довідки АТ "Дельта Банк" №05-3423296/1 від 25 серпня 2021 року що загальна сума заборгованості за Договором про надання кредиту №11119248000 від 16 лютого 2007 року, складеному між ОСОБА_1 та первісним кредитором АТ "УкрСиббанк", права якого з 19 грудня 2011 року перешли до АТ "Дельта Банк", станом на 08 грудня 2014 року, становила 61 445,33 євро, яка складалася з: 31 290,85 Євро - сума заборгованості по тілу кредиту; 30 448 євро сума процентів за користування кредитом. Визначальним в даних спірних правовідносинах є те, що ОСОБА_1 було анульовано суму заборгованості, яка включала в себе як основну суму боргу (кредиту) та суму відсотків за користування кредитом. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час проведення перевірки відповідач керувався виключно податковим розрахунком за формою №1-ДФ і, не отримавши від АТ "Дельта Банк" податкової інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин банку з позивачем, жодних інших заходів для з`ясування вищезазначених питань не вжив, хоча це мало істотне значення для надання правильних висновків за результатами перевірки, та як наслідок, до складу загального річного оподатковуваного доходу позивача за 2014 рік було включено всю суму прощеного боргу, в тому числі суми, що не вважаються додатковим благом. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 06 вересня 2022 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.