Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/21313/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" вересня 2022 р. Справа№ 910/21313/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Майданевича А.Г. суддів: Гаврилюка О.М. Суліма В.В. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі №910/21313/21 (суддя Демидов В.О.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро консалтинг груп" про стягнення заборгованості у розмірі 184 117,21 грн, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро консалтинг груп" (далі - відповідач) про стягнення 184 117,21 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0601-01024 від 07.08.2019 у частині своєчасного здійснення розрахунків за рахунком-фактурою №1210202100349 (за період з 01.12.2020 по 31.12.2020), у зв`язку з чим, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро консалтинг груп" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 184 117,21 грн. 09.02.2022 від представника позивача до Господарського суду міста Києва надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив збільшити позовні вимоги, а саме додав: 3% річних у розмірі 682,69 грн, пеню у розмірі 830,61 грн та рахунок - фактуру № 0501202200347 на суму 630,07 грн (за період з 01.01.2021 по 31.01.2021). Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 позовні вимоги задоволено частково. Провадження у справі №910/21313/21 у частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 1 160,89 грн - закрито. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро консалтинг груп" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суму заборгованості у розмірі 171 297 грн 12 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2551 грн 47 коп. В іншій частині позову відмовлено. Закриваючи провадження у справі, суд вказав, що після надходження позовної заяви до суду відповідач сплатив борг у розмірі 1 160,89 грн у зв`язку з чим, провадження у справі слід закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Щодо збільшення позовних вимог, а саме 3% річних у розмірі 682,69 грн, пені у розмірі 830,61 грн та боргу на суму 630,07 грн за рахунком - фактурою № 0501202200347 (за період з 01.01.2021 по 31.01.2021) суд вказав, що вказані нарахування не були предметом первісної редакції позовної заяви, а тому є одночасною зміною предмета та підстав позову. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд дійшов висновку, що відповідач у порушення покладеного на нього договором обов`язку, своє зобов`язання щодо оплати за надану електричну енергію згідно з рахунком-фактурою №1210202100349 (за період з 01.12.2020 по 31.12.2020) не виконав належним чином. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 830,61 грн, 3% річних у сумі 682,69 грн та суми основного боргу в розмірі 630,07 грн та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині. Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 630,07 грн сформованого за рахунком №0501202200347 за період з 01.01.2021 по 31.01.2021. Скаржник стверджує, що вимоги про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії та штрафних санкцій взаємопов`язані між собою у зв`язку з чим, не є зміною предмета та підстав позову. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та процесуальні документи сторін Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21313/21. 22.06.2022 матеріали справи №910/21313/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 поновлено Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі №910/21313/21. Ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 29.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро консалтинг груп" заявою-приєднанням до договору про врегулювання небалансів електричної енергії надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого були затверджені наказом ДП "НЕК "Укренерго" від 03.04.2019 №204. Національна енергетична компанія "Укренерго" у повідомленні №01/29627 проінформувала відповідача про приєднання товариства до договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору - № 0601-01024 з датою акцептування - 07.08.2019 року. Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії затверджені наказами НЕК "Укренерго" від 03.04.2019 року за № 204, від 21.12.2020 року за № 709, від 05.01.2021 року за № 6, від 01.06.2021 року за № 303 та оприлюднено на офіційному сайті НЕК "Укренерго" за посиланням https://ua.energy/. Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (пункт 1.1 договору). На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п. 1.2 договору). Пунктом 1.5 договору унормовано, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго") для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.п. 2.1-2.2 договору). Згідно з пунктом 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Звертаючись з позовом, позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0601-01024 від 07.08.2019 у частині своєчасного здійснення розрахунків за рахунком-фактурою №1210202100349 за період з 01.12.2020 по 31.12.2020, у зв`язку з чим, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро консалтинг груп" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 184 117,21 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 Цивільного кодексу України). Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон). Пунктом 55 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. Згідно з частиною 1 статті 31 Закону оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії. З матеріалів справи вбачається, що функції оператора системи передачі виконує Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", що підтверджується положеннями, зокрема, пункту 2.2 Статуту позивача. Частиною 2 статті 52 Закону на оператора системи передачі покладено функції адміністратора розрахунків. Пунктом 5 частини 3 статті 52 Закону встановлено, що адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки. Умовами пунктів 12, 46 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Разом із тим, відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів. За змістом пункту 6 частини 1 статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, в тому числі шляхом укладання договору про врегулювання небалансів. Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі (частина 3 статті 3 Закону). Відповідно до частини 5 статті 70 Закону типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії є додатком № 1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 року за № 307 (далі - Правила ринку). Відповідно до пункту 1.1.2 глави 1.1, пункту 1.11.1 та пункту 1.11.8 глави 1.1 розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. За умовами пункту 5.28.1 глави 5.28 розділу V Правил ринку щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі. Пунктом 7.3.1 Правил ринку передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду. Згідно з пунктом 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа. Пунктом 7.8.1 Правил ринку визначено, що якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил врегулювання, які є додатком №10 до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року. Відповідно до п. 5.3.1 Правил ринку рахунок A-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів. Частиною 4 статті 75 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків. Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання, визначено НКРЕКП постановою від 27.06.2019 року за № 1246 "Про алгоритм розподілу коштів" та постановою від 18.06.2019 року за № 1041 "Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18.01.2019 року № 26". Суд першої інстанції встановив, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставило відповідачу рахунок-фактуру за електричну енергію з метою врегулювання небалансів №1210202100349 на загальну суму 237 397,96 грн (за період з 01.12.2020 по 31.12.2020), який СВБ (Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро консалтинг груп") зобов`язаний був сплатити протягом 7 днів з моменту отримання. Також, у зв`язку зі зміною фактичних даних комерційного обліку позивачем складений акт-коригування (врегулювання) від 16.09.2021 року № BР/20/12-0601 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2020 року № BH/20/09-№0601. Рахунок - фактура №1210202100349 від 12.10.2021 та акт-коригування (врегулювання) від 16.09.2021 року № BР/20/12-0601 надіслані позивачем на електрону адресу відповідача (energy.trader@gmail.com), що підтверджується скріншотом із особистого кабінету учасника. Акт-коригування (врегулювання) підписаний тільки з боку позивача. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату по вищевказаному рахунку у розмірі 66100,84 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №6611672701 від 21.10.2021 - 149,32 грн; №7313783301 від 22.10.2021 - 42,72 грн; № 0569767501 від 25.10.2021 - 5 047,67 грн; №0636884701 від 25.10.2021 - 17,69 грн; № 1159467401 від 26.10.2021 - 16,09 грн; № 1724790501 від 27.10.2021 - 14,49 грн; №2311341501 від 28.10.2021 - 40,95 грн; №2908294001 від 29.10.2021 - 283,05 грн; №4384067801 від 01.11.2021 - 2 159,13 грн; №4974939101 від 02.11.2021 - 310,95 грн; №5564850001 від 03.11.2021 - 33,95 грн; №6181559001 від 04.11.2021 - 207,20 грн; №6931935601 від 05.11.2021 - 31,71 грн; №9133102201 від 08.11.2021 - 3,96 грн; №9903096101 від 09.11.2021 - 958,94 грн; №0585738701 від 10.11.2021 - 229,34 грн; № 1399397601 від 11.11.2021 - 534,93 грн; №9707407701 від 23.11.2021 - 1 204,91 грн; № 0447506901 від 24.11.2021 - 20,97 грн; № 1179718301 від 25.11.2021 - 10,93 грн; № 1876864201 від 26.11.2021 - 211,38 грн; №5285413401 від 29.11.2021 - 18,47 грн; №6002692201 від 30.11.2021 - 193,95 грн; №6756399701 від 01.12.2021 - 40 104,36 грн; №7291293201 від 02.12.2021 - 1 209,94 грн; №7329506301 від 02.12.2021 - 14,51 грн; №8171091101 від 03.12.2021 - 18,63 грн; № 9893406601 від 06.12.2021 - 18,16 грн; №0806955101 від 07.12.2021 - 79,38 грн; № 1675824101 від 08.12.2021 - 22,92 грн; №3419642601 від 10.12.2021 - 70,15 грн; № 2527400301 від 22.12.2021 - 11 659,20 грн; № 1536757001 від 31.12.2021 - 1 160,89 грн. Таким чином, свої зобов`язання по сплаті наданої електричної енергії у повному обсязі відповідач не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 171 297,12 грн (237 397,96 грн - 66100,84 грн = 171 297,12 грн). Враховуючи вказане вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0601-01021 від 07.08.2019 року у розмірі 171 297,12 грн. Дослідивши платіжні доручення, колегія суддів встановила, що платіжні доручення № 2527400301 від 22.12.2021 на суму 11 659,20 грн та № 1536757001 від 31.12.2021 - 1 160,89 грн сплачені відповідачем після звернення позивача з позовною заявою (20.12.2021 відповідно до відмітки на конверті). Відповідно до пункту частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Беручи до уваги вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що, оскільки під час розгляду справи відповідач оплатив позивачу 12 820,09 грн (1160,89 грн + 11659,20 грн = 12 820,09 грн), тому провадження у справі в частині позовних вимог у розмірі 12 820,09 грн підлягає закриттю. Отже, рішення в цій частині підлягає зміні. Щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог у частині нарахування та стягнення штрафних санкцій, слід зазначити наступне. В обґрунтування вищевказаної заяви позивач послався на пункт 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України та вказав на необхідність збільшити позовні вимоги в частині основного боргу на суму 630,07 грн згідно із рахунком-фактурою №05012022000347 (за період з 01.01.2021 по 31.10.2021) та в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 682,69 грн - 3% річних та 830,61 грн - пені. Так, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постановах від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, від 27.10.2021 у справі № 916/1769/20, від 27.06.2018 у справі № 910/18802/17 вказав, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Відповідно до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог. Разом з тим, збільшенням розміру позовних вимог є збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових чи нових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Отже, при збільшенні розміру позовних вимог заявник не може заявляти ще одну чи кілька вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.08.2020 № 911/2139/19, 09.07.2020 у справі №922/404/19, від 10.12.2019 у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19. За змістом позовної заяви, позивач просив суд стягнути основну заборгованість у розмірі 184117,21 грн (за період з 01.12.2020 по 31.12.2020), яка була сформована на підставі рахунку - фактури № 1210202100349. Натомість, у заяві про уточнення позовних вимог позивач заявляє 3% річних, пеню, а також надає додатковий рахунок - фактуру № 0501202200347 на суму 630,07 грн (за період з 01.01.2021 по 31.01.2021), які не було заявлено у позовній заяві. Відтак, збільшення позовних вимог у частині нарахування відповідачу 682,69 грн - 3% річних та 830,61 грн - пені за порушення строків оплати, а також рахунок - фактура № 0501202200347 на суму 630,07 грн (за період з 01.01.2021 по 31.01.2021) не були предметом позовної заяви, тобто фактично йдеться про нові вимоги, які можуть бути заявлені шляхом подання іншого позову. Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що наведене вище виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог. Беручи до уваги вказане вище, колегія суддів зазначає, що у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог у частині нарахування та стягнення штрафних санкцій від 01.02.2022 (згідно із відмітки на конверті) слід відмовити. При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково вказав у мотивувальній та резолютивній частинах «відмовити у задоволенні позовних вимог», замість «відмовити у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог». Отже, в цій частині рішення також підлягає зміні. Таким чином, на переконання колегії суддів, пункти 2 та 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі №910/21313/21 слід змінити з урахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін. Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За наведених обставин, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі №910/21313/21 слід залишити без задоволення. Пункти 2 та 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі №910/21313/21 слід змінити. В іншій частині рішення залишити без змін. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 129, 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі №910/21313/21 залишити без задоволення.

2. Пункти 2 та 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі №910/21313/21 змінити, виклавши вказані пункти у наступній редакції: «

2. Провадження у справі №910/21313/21 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 12 820,09 грн - закрити.

4. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про уточнення позовних вимог у частині нарахування та стягнення штрафних санкцій від 01.02.2022 - відмовити.»

3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі №910/21313/21 залишити без змін.

4. Видати наказ.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

7. Матеріали справи №910/21313/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя А.Г. Майданевич Судді О.М. Гаврилюк В.В. Сулім