Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/18490/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" липня 2022 р. м.Київ Справа№ 910/18490/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Станіка С.Р. суддів: Тищенко О.В. Шаптали Є.Ю. за участю секретаря судового засідання Салій І.О. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 19.07.2022 від позивача: Тарасенко О.В. від відповідача-1: Ленько М.М. від відповідача-2: не з`явився від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 (повний текст складено і підписано 11.06.2021) у справі № 910/18490/20 (суддя Стасюк С.В.) за позовом Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" до 1) Фонду державного майна України 2) Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Мелітопольський завод "Гідромаш" про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Громадська організація "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" (далі - позивач) звернулась до Господарського суд міста Києва (далі - суд) з позовною заявою до Фонду державного майна України (далі - відповідач-1) та Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - відповідач-2), у якій позивач просить суд: - визнати незаконною бездіяльність Фонду державного майна України, яка полягає у невключенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, окремого державного нерухомого майна - бази відпочинку "Азов", загальною площею 2693,2 кв.м., яке розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, та перебуває на балансі Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш"; - зобов`язати Фонд державного майна України включити окреме державне нерухоме майно - бази відпочинку "Азов" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1783338123203), загальною площею 2693,2 кв.м. у складі: будинку відпочинку літ. А-3 площею 1483,9 кв.м, будівлі їдальні з ґанком літ. Б площею 370,1 кв.м, сторожки літ. В площею 25,2 кв.м, навісу літ. Г площею 76,3 кв.м, складу літ. Д площею 22,2 кв.м, душу літ. Е площею 74,9 кв. м, складу літ. Ж площею 45,0 кв.м, сараю літ. З площею 7,1 кв.м, погрібу з шийкою літ. пг площею 2,5 кв.м, сараю літ. И площею 11,4 кв.м, сараю літ. К площею 10,5 кв.м, сараю літ. Л площею 41,0 кв.м, будиночку відпочинку літ. М площею 24,2 кв.м, будиночку відпочинку літ. Н площею 26,7 кв. м, навісу літ. О площею 24 кв.м, вбиральні літ. Т площею 39,9 кв. м, навісу літ. У площею 22,8 кв. м, будинку відпочинку літ. Ф площею 308,9 кв. м, вбиральні літ. X площею 1 кв.м, навісу літ. Ц площею 69,7 кв.м, трансформаторної будки літ. Ч площею 5,9 кв.м, парканів № 1, № 5, водопроводу № 2, зливної ями № 3, резервуару для питної води № 4, водонапірної башні № 6, замощення І, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46, що перебуває на балансі Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш", до переліку об`єктів приватизації державної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу Громадською організацією "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини"; - зобов`язати Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях укласти з Громадською організацією "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації окремого майна - бази відпочинку "Азов", загальною площею 2693,2 кв. м., що підлягає продажу шляхом викупу, у редакції, наданій позивачем. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що він належним чином виконав усі вимоги та умови, встановлені чинним законодавством, для набуття і реалізації його права на приватизацію шляхом викупу окремого державного нерухомого майна - бази відпочинку "Азов", яка перебуває на балансі Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" і орендується позивачем відповідно до договору оренди майна, що належить до державної власності, від 26.04.2019 №12/1-3806/д, однак відповідачі безпідставно і незаконно, порушуючи законні права та інтереси позивача, не включили це майно до переліку об`єктів приватизації державної власності, що підлягають приватизації, шляхом викупу позивачем і не уклали з позивачем відповідний договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації окремого майна - бази відпочинку "Азов". Короткий зміст заперечень відповідача проти позову Відповідач-1 заперечував проти задоволення позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що позивач належним чином не виконав усі умови, визначені частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а тому на момент подання відповідної заяви про приватизацію майна - бази відпочинку, позивач відповідно до вимог чинного законодавства не набув права на приватизацію цього майна шляхом викупу. Крім того, відповідач, обґрунтовуючи свій відзив, зазначає про те, що Фонд державного майна України, як орган наділений дискреційними повноваженнями, відповідно до своїх прав та повноважень прийняв рішення про приватизацію спірного об`єкта нерухомості шляхом його продажу на аукціоні з умовами, що унеможливлює його приватизацію шляхом викупу орендарем. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі № 910/18490/20 у задоволенні позовних вимог Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" до Фонду державного майна України та Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в в ході судового розгляду справи позивач не надав суду будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним умов Договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати. Відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено виконання передбаченої частиною 2 статті 18 Закону умови для набуття права на приватизацію орендованого ним державного майна шляхом викупу, яка полягає у тому, що орендар належно виконує умови договору оренди і відсутня заборгованість з орендної плати. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з ухваленим у справі рішенням, Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" (03.07.2021 згідно поштового трекеру на конверті у якому апеляційну скаргу надіслано до суду першої інстанції) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі № 910/18490/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийняв дану апеляційну скаргу у відповідності до вимог 119, п.1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та поновив строк на апеляційне оскарження. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що: - суд першої інстанції невірно розтлумачив пункт 5 розділу 2 Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації від 22.05.2018 №675, у якому вказано державний орган приватизації, розглянувши заяву та додані до неї документи, має право повернути її заявнику. - відповідно до п. 1 Розділу II вищевказаного Порядку, заяви заповнюють потенційні покупці державною мовою друкованими літерами за встановленою формою для об`єктів великої приватизації згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку, а для об`єктів малої приватизації згідно з додатками 3, 4 до цього Порядку та подають до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується. - на думку скаржника, саме Регіональне відділення Фонду, як державний орган приватизації, якому подана заява, був уповноважений перевірити заяву, Регіональне відділення розглянуло її встановленому порядку та не знайшло підстав для повернення Позивачу, а своїм Наказом від 28.11.2019 № 12/01-10- ЗДП прийняло рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкта державної власності - бази відпочинку "Азов", наказ є чинним, пропозиції органу управління, яким в даному випадку є Мінекономрозвитку, не є обов`язковими для Фонду. Фонд має їх розглядати, але не зобов`язаний неухильно виконувати; - скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що Фонд прийняв рішення про приватизацію ЄМК ДП "М3 "Гідромаш" наказом від 03.12.2019 №1211, також в межах передбаченого Законом і Порядком строку для розгляду поданої від імені Позивача заяви, проте це не відповідає дійсності, оскільки заява Позивача отримана Регіональним відділенням Фонду 28.10.2019; - за змістом п. 8 Розділу 4 Порядку державний орган приватизації протягом ЗО днів розглядає подану заяву і додані до неї документи та приймає рішення щодо включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляє про прийняте рішення заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління, дана процедура була проведена, оскільки 28.11.2019 Регіональне відділення Фонду прийнято наказ № 12/01-10- ВДП про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, бази відпочинку "Азов"; - Наказ Фонду № 1211 "Про прийняття рішення про приватизацію ЄМК ДП "М3 "Гідромаш" було прийнято пізніше - 03.12.2019, тобто після спливу строку для розгляду поданої Позивачем заяви, з огляду на те, що заява не була повернута Позивачу і Регіональне відділення Фонду прийняло рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, бази відпочинку "Азов", Фонд, відповідно до п. 10-11 Розділу 5 Порядку у разі відсутності підстав для відмови мав затвердити переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої "приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом; - зважаючи на прийнятий Регіональним відділенням Фонду наказ та встановлений законодавством порядок, Фонд мав включити базу відпочинку "Азов" шляхом затвердження до переліку об`єктів малої приватизації або відмовити у включенні. - жодна з визначених умов згідно з ч. 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та п. 1 розділу V Порядку № 675, не мала місце на момент виникнення спірних правовідносин у листопаді-грудні 2019 року та не має місце на даний час, скаржник не отримував відмови Фонду у затвердженні цього переліку, тобто у включенні бази відпочинку "Азов" до переліку об`єктів малої приватизації. - на думку скаржника, має місце незаконна бездіяльність Фонду з даного питання, це блокує подальші дії Регіонального відділення Фонду щодо підготовки орендованого майна до приватизації, а отже Позивач позбавлений можливості реалізувати своє законне право на придбання об`єкту державної власності шляхом викупу. Скаржник стосовно того, що долучений позивачем звіт про оцінку майна є недопустимим доказом, зазначає наступне, що в оскаржуваному рішенні вказано, що однією з умов для виникнення у орендаря права на приватизацію орендованого майна шляхом його викупу за змістом статті 18 Закону є те, що ринкова вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна має бути визначена суб`єктом оціночної діяльності, а ціна викупу орендованого майна має бути визначена за результатами його незалежної оцінки. Однак, суд першої інстанції дійшов висновку, що долучений Позивачем до позовної заяви Звіт про оцінку нерухомого майна - бази відпочинку "Азов" складений на замовлення Позивача фізичною-особою підприємцем Гундарєвою А.О, не відповідає наведеним вище вимогам Методики оцінки майна, що дає підстави для висновку про недопустимість такого доказу у справі, що оцінка майна мала бути здійснена на замовлення органу приватизації, як це передбачено п. 12 Методики оцінки майна, а не на замовлення позивача. Проте, скаржник, звертає увагу суду апеляційної інстанції, що такі висновки суду не узгоджуються з обставинами справи та зроблені без врахування положень останнього абзацу п. 12 Методики оцінки майна, тобто мало місце невірне застосування норм матеріального права. У спірних правовідносинах позивач доводить, що у нього виникло право на приватизацію шляхом викупу об`єкта, проте це право не береться до уваги Фондом, що і незаконна бездіяльність Фонду, яка полягає у незатвердженні об`єкту до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відтак, зважаючи на, відсутність рішення органу приватизації про приватизацію об`єкта позивачем шляхом викупу, вказані судом положення меж оцінки майна - не застосовуються. Рецензія на звіт про оцінку майна ФОП Гундаревої А.О. була складена 10.11.2020 Всеукраїнською громадською організацією "Союз експертів України" з висновком про те, що звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Також проведено рецензування звіту про оцінку майна та встановлено його відповідність ознакам, зазначеним в абзаці 2 або 3 п. 67 Національного стандарту № 1 "Загальна засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440. Наведене, спростовує висновки суду першої інстанції про недопустимість звіту про оцінку, як доказу та свідчить про виконання позивачем вимог ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" в частині оцінки вартості об`єкта та невід`ємних поліпшень. Стосовно твердження, яке зазначене у рішенні суду першої інстанції, що позивач не довів факту належного виконання умов договору оренди і відсутності заборгованості з орендної плати, скаржник вказує, що Акт звірки складено станом 11.11.2020 та вказано, що сплачена позивачем та нарахована Регіональним відділенням Фонду сума повністю збігається. На думку позивача, невідповідність між нарахованою сумою для сплати до бюджету (друга колонка у розділі нараховано з сумою 639 158,10 грн.) та нараховано всього (шоста колонка з сумою 612 921,18 грн.) пояснюється тим, що до суми 639 158,10 грн. було також включено оренду плату за листопад 2020, при цьому, акт складено станом на 11.11.2020, а оренда плата перераховується до 15 числа кожного місяця, тобто ще не була перерахована позивачем, але вже нарахована РВ Фонду. Позивач не відповідає за форму Акту звірки, оскільки даний документ наданий Регіональним відділенням Фонду, але суд першої інстанції недостатньо проаналізував даний Акт та дійшов передчасного висновку про наявність заборгованості позивача перед бюджетом (70% орендної плати). Висновки суду, першої інстанції, що Акт звірки підтверджує наявність у позивача заборгованості по сплаті орендної плати, не відповідають дійсності, а відсутність . заборгованості по сплаті орендної плати до Державного бюджету доведена належним чином. Твердження суду першої інстанції про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором оренди та ненадання доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед ДП "М3 "Гідромаш" не відповідають дійсності та зроблені в результаті невірного застосування норм матеріального права. Такі висновки суд зробив на підставі нарахованої у Акті звірки пені та відсутності доказів сплати 30% орендної плати ДП "М3 "Гідромаш" проте, на думку скаржника, суд першої інстанції, не врахував наступне, що ДП "М3 "Гідромаш", як учасник справи не надало жодних доказів на твердження наявності заборгованості зі сплати орендної плати, отже не спростувало твердження позивача про відсутність такої заборгованості. ДП "М3 "Гідромаш" ігнорує листи та звернення позивача щодо проведення звірки взаєморозрахунків, тобто не надає ні позивачу, ні суду доказів належного виконання позивачем обов`язку зі сплати 30% орендної плати на користь ДП "М3 "Гідромаш". Таким чином, досліджуючи питання належного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати, суд першої інстанції не врахував постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", що регулюють питання діяльності Позивача під час карантинних обмежень, та не застосував ч. 6 ст.762 Цивільного кодексу України, що призвело до неправомірних висновків про неналежне виконання позивачем обов`язку зі сплати орендної плати. Враховуючи все вищевикладене, скаржник наголосив на тому, що позивач виконав всі умови, що визначені ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна", а тому позивач одержав право на викуп орендованого майна, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу 25.08.2021 від відповідача-1 (Фонду державного майна України) через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач-1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи відповідача у відзиві зводяться до наступного, що стосовно твердження скаржника про те, що Громадська організація "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" виконала вимоги визначені у ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", відповідач-1 вказує, що суд першої інстанції вірно зазначив, що долучення позивачем до позовної заяви Звіту про оцінку нерухомого майна- бази "Азов" за адресою: Запорізька область, Якирмівський район, смт. Кирилівка, Коса Пересип 46, складений на замовлення позивачем фізичною особою підприємцем Гундарєвою А.О., не відповідає вимогам Методики оцінки майна, що дає підстави для визнання про недопустимість такого доказу у справі; Відповідач-1 зазначає щодо доводів скаржника про те, що ним виконано усі вимоги визначені у ч. 2 ст. 18 Закону України " Про приватизацію державного і комунального майна", а саме відсутність заборгованості з орендної плати, у суді першої інстанції скаржник стверджував, що виконання ним такої умови, як відсутність заборгованості підтверджується Актом звірки нарахування та надходження орендної плати за Договором оренди, який було надано скаржнику відповідачем-2, листом від 11.11.2020 №17/1-38-04531 у відповідь на запит скаржника від 06.11.2020. Однак, зі змісту наданого позивачем до суду Акту звірки підтверджується, що за період з березня 2019 року по жовтень 2020 року оренди за Договором оренди позивачу нарахована в сумі 913 082, 93 грн. до бюджету 639 158,10 грн. і пеня 7 864, 27 грн., проте фактично сплачено позивачем у сумі всього 612 921, 18 грн., з яких 605 056, 91 грн. оренди і 7 864, 27 пеня. При цьому, зазначений Акт звірки не містить жодних відомостей сплати позивачем відповідно до пункту 3.6 Договору оренди 30 відсотків розміру орендної плати за кожен місяць орендної плати за кожен місяць Балансоутримувачу на розрахунковий рахунок, також про наявність або відсутність заборгованості зі сплаті цієї частини орендної плати. Натомість, зазначений Акт підтверджує факт неналежного виконання умов Договору через несвоєчасну сплату позивачем орендної плати з порушенням встановлених Договором оренди, за що позивачу нарахована і сплачена пеня у сумі 7864, 27 грн., а також це Акт звірки підтверджує наявність у позивача заборгованості по сплаті орендної плати, в тому числі і до бюджету. Дані обставини спростовують твердження скаржника, що суд першої інстанції не належним чином дослідив Акт звірки. В ході розгляду справи у суді першої інстанції скаржником не надано суду будь-яких інших належним та допустимих доказів, які б підтвердили належне виконання ним умов Договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати. У поданій апеляційній скарзі позивач зазначив, що суд першої інстанції не врахував постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" про карантин, яка регулює питання щодо діяльності позивача під час карантинних обмежень та не застосував ч. 6 ст.762 Цивільного кодексу України, а також надає додаткові докази, які не були подані до суду першої інстанції, проте, при розгляді справи у суді першої інстанції скаржником не було подано відповідних доказів, які були долучені до матеріалів апеляційної скарги, а тому суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням вимог ст. 209, 210 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач-1 стосовно зазначення права отримання на викуп скаржником, зазначає наступне, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті. Таким чином, зобов`язання Фонду чинити дії про які просить суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції позивач, є прямим втручанням у дискреційні повноваження Фонду, а мету цього зобов`яння можна розцінювати, як уникнення позивачем таких основних принципів, як рівності змагальності та забезпечення конкурентних умов приватизації. Також відповідач-1 зазначав, що позивач належним чином не виконав усі умови, визначені частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а тому на момент подання відповідної заяви про приватизацію майна - бази відпочинку "Азов", позивач відповідно до вимог чинного законодавства не набув права на приватизацію цього майна шляхом викупу. Короткий зміст додаткових пояснень скаржника Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" 12.10.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення від Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини". У яких скаржник зазначив, що під час судового засідання 16.09.2021 у колегії суддів виник ряд питань, що стосуються обставин розгляду даної справи, одним з яких є питання наявності/відсутності заборгованості з орендної плати, яке має важливе значення для правильного розгляду даної справи, тому з метою повного та всебічного розгляду справи, за результатами судового засідання суд витребував у Позивача докази на підтвердження факту відсутності заборгованості з орендної плати перед ДП "М3 "Гідромаш". У зв`язку із вищевикладеним, скаржник надав додаткові пояснення з приводу відсутність заборгованості з орендної плати перед ДП "М3 "Гідромаш". За змістом пункту 3.1. Договору оренди орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2019 року 46 680,50 грн. Пунктом 3.6. Договору оренди від 26.04.2019 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 70 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - до Державного бюджету оплата здійснюється через органи Державного казначейства, а 30 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок, щомісяця не пізніше 15 числа відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. 30% від орендної плати за базовий місяць складає 14 004, 15 грн., які Позивач зобов`язується сплачувати на рахунок ДП М3 "Гідромаш". Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору оренди). Отже, на думку скаржника, він має сплачувати щомісяця 14 004,15 грн. (30% від 14 004,15 грн.) + інфляція. Деталі нарахування та сплати орендної плати Позивачем відображені у таблиці, яка викладена у додаткових поясненнях , що містить інформацію за період з квітня 2019(Договір оренди укладено 26.04.2019) по листопад 2020 включно (позов подано 24.11.2020). Наведена у таблиці інформація підтверджується доданими до письмових пояснень копіями платіжних доручень. Таким чином, нарахована ДП "М3 "Гідромаш" за період з квітня 2019 по листопад 2020 року орендна плата становить 329 670,59 грн. з ПДВ. за цей же період Позивач сплатив 577 328,21 грн. (на 247 657, 62 грн. більше) у зв`язку з тим, що крім орендної плати Позивач відшкодовує комунально-експлуатаційні витрати орендованого майна. Відтак, твердження Позивача про відсутність заборгованості перед ДП "М3 "Гідромаш" підтверджені належним чином, не спростовані іншими учасниками справи. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу від Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 10.02.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Щодо заяви про включення до переліку об`єктів малої приватизації Регіональне відділення повідомляє про наступне, що на виконання вимог ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", відповідно до якої, зокрема, ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці, громадська організація направила на адресу Регіонального відділення заяву від 28.10.2019 №90-01/12 про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, бази відпочинку "Азов". Листом від 31.10.2019 №07-01-06377 Регіональне відділення звернулось до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з метою з`ясування думки останнього щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизацію бази відпочинку "Азов", за результатами розгляду вищевказаного листа, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства була надана згода на включення бази відпочинку "Азов" до переліку об`єктів малої приватизації. Отже, враховуючи заяву Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" про приватизацію, а також погодження органу управління, Регіональним відділенням було винесено наказ від 28.11.2019 №12/01-10 ВДП яким було прийнято рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації бази відпочинку "Азов". На виконання Закону України "Про приватизацію державної ~ та комунального майна" та наказу Фонду державного майна України №673 від 22.05.2018, Регіональне відділення, листом від 29.11.2019 №01-01-07017 звернулось до Фонду державного майна України в якому повідомило про те що, наказом від 28.11.2019 №12/01-10-ВДП Регіональним відділенням прийнято рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, бази відпочинку "Азов", загально площею 2693, кв.м. що розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, вул. Коса Пересип, 46 та знаходиться на балансі державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" та просило затвердити вищезазначене рішення. Підсумовуючи вищенаведене, зазначає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позову, а доводи викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовують підстави для здійснення висновку, що Господарським судом м. Києва винесено рішенням від 20.05.2021 у справі № 910/18490/20 без додержання норм матеріального та процесуального права, навпаки суд першої інстанції з урахуванням всіх наявних в матеріалах справи доказів, дійшов вірних висновків, у зв`язку з чим прийняв повністю законне та обґрунтоване рішення. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2021, апеляційну скаргу Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18490/20 за апеляційною скаргою Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021, призначено до розгляду на 16.09.2021 о 13 год. 00 хв. Також, щодо клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно Конституції України реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" Пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими, у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не було вручено позивачу у день проголошення чи складання, а було отримано останнім засобами поштового зв`язку лише 15.06.2021. З огляду на викладене, наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення - є поважними, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підлягає поновленню. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі № 910/18490/20 на 28.10.2021 о 11 год. 30 хв. В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Дикунська С.Я., Шаптала Є.Ю. перебуває справа № 910/18490/20 за апеляційною скаргою Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021, розгляд якої призначено на 28.10.2021. Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.10.2021, суддю Північного апеляційного господарського суду Дикунську С.Я. звільнено у відставку, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, а тому здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо. Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, у зв`язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 19.10.2021 про звільнення судді Дикунської С.Я., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18490/20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021, для розгляду справи № 910/18490/20 за апеляційною скаргою Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 прийнято справу № 910/18490/20 за апеляційною скаргою Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.12.2021 об 12 год. 45 хв. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі № 910/18490/20 на 10.02.2022 о 12 год. 40 хв. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі № 910/18490/20 на 31.03.2022 о 10 год. 20 хв. 31.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усуненння обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом. Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом. В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 11.04.2022 по 13.05.2022 включно, перебував у відпустці, а судді з колегії суддів: Тищенко О.В. перебувала у відпустці з 14.03.2022 по 12.04.2022, з 18.04.2022 по 29.04.2022 включно, з 02.05.2022 по 27.05.2022, а суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці з 04.04.2022 по 08.04.2022 включно і вирішення питання стосовно призначення справи здійснюється після виходу суддів з відпусток. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 призначено до розгляду на 19.07.2022 об 16 год. 50 хв. в судовому засіданні справу № 910/18490/20 за апеляційною скаргою Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 заяву від Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" (адв. Тарасенко О.В.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 09.1-21/1509/22 від 12.07.2022) - задоволено, ухвалено проводити судове засідання по справі № 910/18490/20 у режимі відеоконференції 19.07.2022 об 16 год. 50 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга). Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану. Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку визначити іншу дату та час проведення наступного судового засідання у цій справі у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання У судове засідання 19.07.2022 з`явились учасники справи: представники позивача (Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини") дистанційно у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів "EASYCON" та відповідача-1 (Фонду державного майна України). Представники відповідача- 2 (Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" у судове засідання 19.07.2022 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, оскільки ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 надіслана учасникам справи за офіційними електронними адресами, які наявні в матеріалах справи, у зв`язку із відсутністю фінансування видатків, які передбачені на поштову кореспонденцію у Північному апеляційному господарському суді. У судовому засіданні 19.07.2022 представник позивача надав пояснення по суті спору та по суті апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу - задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У судовому засіданні 19.07.2022 представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, з посиланням на доводи відзиву, просив апеляційну скаргу - відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представника скаржника, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги (ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України). Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26.04.2019 між позивачем, як орендарем, і відповідачем-2, як орендодавцем, укладено Договір №12/1-3806/д оренди майна, що належить до державної власності, (далі - Договір оренди), відповідно до розділу 1. якого відповідач-2 передав, а позивач прийняв у строкове платне користування з метою розміщення турбази для організації оздоровлення, відпочинку та дозвілля державне нерухоме майно бази відпочинку "Азов" загальною площею 2693,2 кв.м. у складі: будинку відпочинку літ. А-3 площею 1483,9 кв.м, будівлі їдальні з ґанком літ. Б площею 370,1 кв.м, сторожки літ. В площею 25,2 кв.м, навісу літ. Г площею 76,3 кв.м, складу літ. Д площею 22,2 кв.м, душу літ. Е площею 74,9 кв. м, складу літ. Ж площею 45,0 кв.м, сараю літ. З площею 7,1 кв.м, погрібу з шийкою літ. пг площею 2,5 кв.м, сараю літ. И площею 11,4 кв.м, сараю літ. К площею 10,5 кв.м, сараю літ. Л площею 41,0 кв.м, будиночку відпочинку літ. М площею 24,2 кв.м, будиночку відпочинку літ. Н площею 26,7 кв. м, навісу літ. О площею 24 кв.м, вбиральні літ. Т площею 39,9 кв. м, навісу літ. У площею 22,8 кв. м, будинку відпочинку літ. Ф площею 308,9 кв. м, вбиральні літ. X площею 1 кв.м, навісу літ. Ц площею 69,7 кв.м, трансформаторної будки літ. Ч площею 5,9 кв.м, парканів № 1, № 5, водопроводу № 2, зливної ями № 3, резервуару для питної води № 4, водонапірної башні № 6, замощення І, яке розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46 (далі - нерухоме майно), що перебуває на балансі Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш". Згідно з інформацією із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 26.04.2019 №165183478 речове право позивача на користування нерухомим майном на підставі Договору зареєстроване 26.04.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно до пункту 5.7. Договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень. Пунктом 4.4 Договору оренди передбачено, що для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 №686 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.06.2019 за №711/32163. 02.08.2019 року позивач, діючи як орендар, і відповідач-2, діючи як орендодавець, уклали договір про внесення змін та доповнень № 1 до Договору оренди, відповідно до умов якого сторони внесли зміни: - до пункту 10.8. Договору оренди, виклавши його у такій редакції:" 10.8. У разі припинення або розірвання договору: поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів за згодою орендодавця, які можливо відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а невід`ємні поліпшення - власністю держави; поліпшення майна, зроблені орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає; - до пункту 10.9. Договору оренди, виклавши його у такій редакції:" 10.9. Невід`ємні поліпшення, здійснені орендарем за рахунок власних коштів без згоди орендодавця є державною власністю. Вартість невід`ємних поліпшень, здійснених орендарем за рахунок власних коштів за згодою орендодавця, підлягають компенсації у разі приватизації в порядку, визначеному чинним законодавством. 23.09.2019 року позивач, діючи як орендар, і відповідач-2, діючи як орендодавець, уклали договір про внесення змін та доповнень №2 до Договору оренди, відповідно до умов якого сторони внесли зміни до Договору оренди, серед яких сторони також погодили: -пункт 2.5. Договору оренди виключити, -пункт 6.4. Договору оренди викласти у такій редакції:" 6.4. За письмовою згодою орендодавця здавати майно в суборенду. Суборендну плату в розмірі, що не перевищує орендної плати за об`єкт суборенди, отримує орендар, а решту суборендної плати спрямовується до бюджету"; -пункт 10.1. Договору оренди викласти у такій редакції:" 10.1. Цей Договір укладено строком на 25 (двадцять п`ять) років, що діє з 26 квітня 2019 року по 25 квітня 2044 року включно". Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.11.2020 №233758172 речове право позивача на користування нерухомим майном на підставі Договору оренди зареєстроване 26.04.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зі строком дії 25.04.2044. Листом від 27.06.2019 №3242-05/26743-07 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на звернення позивача від 19.06.2019 №1906/1 повідомило його про те, що просить позивача надати завірені копії установчих документів позивача та копію укладеного Договору оренди у зв`язку з тим, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вважає доцільним здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного нерухомого майна загальною площею 2693,20 кв. м. за адресою Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46, яке знаходиться на балансі ДП "Мелітопольський завод "Гідромаш", враховуючи при цьому що: - згідно з технічним висновком ТОВ "Будлідер Парк" за результатами проведеного обстеження технічного стану і експлуатаційної придатності будівельних конструкцій та інженерних мереж корпусу літера "Ф" бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46, технічний стан приміщень оцінюється за ІІІ категорією - непридатний до нормальної експлуатації, та у разі невиконання рекомендацій може погіршитися до незворотного IV категорії - аварійного; - згідно з експертним звітом щодо розгляду кошторисної частини проектної документації від 11.06.2019 №00-0612-19/КД, виданої ДП "Укрдержбудекспертиза", документація, яка враховує обсяги робіт, передбачені дефектним актом позивача складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", загальна кошторисна вартість у поточних цінах станом на 28.05.2019 року складає 5171,475 тис. грн.., у тому числі: будівельні роботи -4243,663 тис. грн.., інші витрати 927,812 тис. грн. Зі змісту листа Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) від 07.08.2019 №17-006-04787, адресованого позивачу і державному підприємству "Мелітопольський завод "Гідромаш" вбачається, що на підставі звернення позивача та документів наданих листом від 02.07.2019 №0207/2 відповідач-2 дійшов висновку про надання позивачу згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна шляхом капітального ремонту з частковою реконструкцією корпусу літера "Ф" бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46 відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва на загальну суму 3 628 493,59 грн. Листом від 26.09.2019 №3241-13/39382-07 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на звернення позивача від 19.09.2019 №1909/1 повідомило його про те, що нерухоме майно (база відпочинку "Азов") не підпадає під критерії заборони приватизації, визначені частиною 2 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", та не відноситься до об`єктів, включених до затвердженого Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які випускають підакцизну продукцію, та за даними балансоутримувача (ДП "Мелітопольський завод "Гідромаш") не задіяні в процесі виробництва, оскільки через скрутний фінансовий стан цього підприємства протягом останніх п`яти років зазначена база відпочинку не працює і цим підприємством не використовується. Зі змісту підписаної головою та головним бухгалтером позивача ОСОБА_2. відомості розрахунку вартості здійснених поліпшень орендованого державного майна шляхом капітального ремонту з частковою реконструкцією корпусу літера "Ф" бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46 (далі - Відомість розрахунку вартості поліпшень) станом на 16.10.2019 підрядником ТОВ "ТМГ-БУД" за укладеним із позивачем договором від 09.08.2019 №0908/1 відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2019 №1 та від 15.10.2019 №2 виконано і позивачем оплачено роботи з капітального ремонту з влаштування невід`ємних поліпшень основних конструкцій та частковою реконструкцією корпусу літера "Ф" бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46 на загальну суму 32 528 821,82 грн. (в тому числі ПДВ 542136,97 грн.). Згідно з бухгалтерською довідкою позивача від 18.10.2019 (далі - бухгалтерська довідка) та Звітом незалежного аудитора ТОВ "Аудиторська фірма "Віта-Аудит" від 18.10.2018, складеним на замовлення позивача, щодо фінансування здійснених поліпшень орендованого державного майна за рахунок коштів орендаря (далі - Звіт незалежного аудитора) станом на 16.10.2019 загальна вартість фінансування виконаних робіт на здійснення капітального ремонту з влаштування невід`ємних поліпшень основних конструкцій та частковою реконструкцією корпусу літера "Ф" бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46 за рахунок власних коштів орендаря складає 32 528 821,82 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 542 136,97 грн.), за період дії договору оренди та до видачі звіту аудитора амортизаційні нарахування не нараховувалися та не використовувалися позивачем, платіжні документи відповідають вимогам Закону України "Про платіжні системи та перекази кошті в Україні" зі змінами, а копії платіжних доручень відповідають нормативно-правовим актам з питань бухгалтерського обліку, статистичної звітності в Україні та підтверджують понесені орендарем витрати на ремонт орендованого майна. Зі змісту складеного 15.10.2019 судовим експертом Галієвою О.М. на замовлення позивача висновку експерта №24/10-2019 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження (далі - Висновок експерта №24/10-2019) вбачається, що в результаті повного (закінченого) циклу ремонтних робіт корпусу літера "Ф" бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46, проведених орендарем (позивач) здійснено поліпшення загального технічного стану об`єкта, влаштування всіх нормативно необхідних інженерних комунікацій забезпечило нормативну можливість використання об`єкта за своїм цільовим використанням - база відпочинку. Зважаючи на те, що відокремлення будь-яких будівельних конструкцій та нормативно необхідних інженерних комунікацій призведе до унеможливлення експлуатації об`єкта оренди за цільовим призначенням та, як наслідок, до зменшення ринкової вартості всього об`єкта, проведені роботи є невід`ємними. Здійснення і склад ремонтних робіт корпусу літера "Ф" бази відпочинку "Азов" в складі орендованого державного нерухомого майна загальною площею 2693,20 кв.м. за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, проведених орендарем (позивачем), є невід`ємними поліпшеннями. 28.10.2019 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) від імені позивача щодо нерухомого майна - бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, подано заяву про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Зазначена заява зареєстрована у відповідача-2 під вхідним №90-01/12 від 28.10.2020. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що вона підписана і подана від імені позивача 25.10.2020 ОСОБА_2., посада якої в тексті заяви вказана як "Голова організації". Водночас, згідно з наявним у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача наявні в реєстрі відомості про те, що з 21.10.2018 (відповідно до статуту) керівником, а з 21.10.2019 (відповідно до статуту) підписантом є ОСОБА_1, а не ОСОБА_2. Листом від 31.10.2019 №01-01-06379 Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на виконання вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та наказу ФДМУ від 22.05.2018 №675 направило до Фонду державного майна України копію зареєстрованої заяви та доданих до неї документів. Листом від 14.11.2019 №3241-13/47534-06, адресованим відповідачу-1, відповідачу-2 та третій особі, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у відповідь на звернення відповідача-2 від 31.10.2019 №07-01-0637 повідомило про надання своєї згоди щодо включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, яке перебуває на балансі ДП "Мелітопольський завод "Гідромаш" - державне нерухоме мано бази відпочинку "Азов" загальною площею 2693,2 кв.м. за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46. 28.11.2019 Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) прийнято наказ № 12/01-10-ВДП, відповідно до якого із врахуванням заяви позивача від 28.10.2019 №90-01/12 і погодження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14.11.2019 №3241-13/47534-06 прийнято рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкта державної власності - державне нерухоме майно бази відпочинку "Азов" загальною площею 2693,2 кв.м., що розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46 та знаходиться на балансі ДП "Мелітопольський завод "Гідромаш", а також зобов`язано відділ приватизації та управління корпоративними правами письмово повідомити про прийняте рішення позивача і орган управління - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і не пізніше наступного дня після прийняття цього рішення надати на затвердження до Фонду державного майна України рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, цього об`єкта державної власності. Листом від 29.11.2019 №01-01-07017 Регіональне відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) надіслало до Фонду державного майна України (відповідач-1) на затвердження вищевказане рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкта державної власності - державне нерухоме майно бази відпочинку "Азов" загальною площею 2693,2 кв.м., що розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46 та знаходиться на балансі ДП "Мелітопольський завод "Гідромаш". Зі змісту відповіді відповідача-2 від 22.09.2020 №18-01-05343 на адвокатський запит адвоката Тарасенко О.В. вбачається, що рішення про внесення змін або скасування наказу від 28.11.2019 №12/01-10-ВДП відповідачем-2 не приймалося. Зі змісту відповіді відповідача-1 від 08.10.2020 №10-10-20411 на адвокатський запит адвоката Тарасенко О. вбачається, що лист Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (відповідач-2) від 31.10.2019 №01-01-06379 отримано і зареєстровано відповідачем-1 07.11.2019 за №1312/31783, а лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14.11.2019 №3241-13/47534-06 отримано і зареєстровано відповідачем-1 14.11.2019 з №9/32335. Водночас, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" листом від 29.10.2019 №3241-13/44567-03 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надало для Фонду державного майна України пропозиції щодо включення об`єктів права державної власності, що належать до сфери управління цього міністерства, до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, приватизація яких здійснюватиметься у 2019 році. Згідно з додатком до цього листа в числі таких об`єктів права державної власності визначено Державне підприємство "Мелітопольський завод "Гідромаш" (код ЄДРПОУ 002400106), згідно з відомістю про нерухоме державне майно до складу цього об`єкта державної власності поряд з іншими об`єктами нерухомості входять також будівлі (приміщення) бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип,

46. Наказом Фонду державного майна України від 03.12.2019 №1211 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" (Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Інтеркультурна, 191) шляхом його продажу на аукціоні з умовами. 16.11.2020 за вих. №1611/1 позивачем подано до відповідача-2 лист "Щодо визначення способу приватизації", в якому позивач, посилаючись на те, що ним виконано усі передбачені частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" вимоги, просив відповідача-2 визначити спосіб реалізації орендованого майна (бази відпочинку "Азов") шляхом викупу його позивачем. Листом від 20.11.2020 №17-01-06711 відповідач-2 у відповідь на заяву позивача від 16.11.2020 №1611/1 повідомив його про те, що відповідач-2 не має законних підстав щодо прийняття рішення про приватизацію та визначення способу продажу об`єкта, оскільки відповідно до Порядку, затвердженого наказом ФДМУ від 22.05.2018 №675, об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку ФДМУ (відповідачем-1), і при цьому об`єкт державної власності - державне нерухоме майно бази відпочинку "Азов" загальною площею 2693,2 кв.м., що розташоване за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, не було включено відповідачем-1 до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. За наведених обставин справи, встановлених судом в ході судового розгляду справи, та виходячи зі змісту позовних вимог позивача і вказаних ним підстав для позову, заперечень відповідачів проти задоволення позовних вимог, наданих учасниками справи пояснень, доказів і заперечень, суд дійшов до висновку про те, що спір між учасниками справи виник з приводу набуття і реалізації позивачем, як орендарем нерухомого державного майна, права на приватизацію орендованого ним майна шляхом викупу. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовано Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VІІІ (далі - Закон). Відповідно до статті 2 Закону основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику. За змістом частини 2 статті 2 Закону до переліку основних принципів, на основі яких здійснюється приватизація, поряд з іншими віднесено: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; забезпечення конкурентних умов приватизації та інші. Частиною 1 статті 4 Закону визначено, що до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Винятки з цього правила та особливості приватизації окремих видів об`єктів права державної і комунальної власності визначені частинами 2-5 статі 4 Закону. За змістом приписів статті 7 Закону Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації, які здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють серед інших такі основні повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації; здійснюють управління об`єктами державної власності, зокрема державними підприємствами та корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери управління Фонду державного майна України, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; укладають договори на проведення оцінки об`єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, а також корпоративних прав держави на території України, що належать до сфери управління Фонду державного майна України; державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства. Згідно зі статтею 10 Закону порядок приватизації державного і комунального майна серед іншого передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу. При цьому, приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації. Статтею 11 Закону встановлено, що ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України. Відповідно до частини 5 статті 11 Закону уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, за результатами аналізу господарської діяльності суб`єктів господарювання подають щороку до 1 жовтня державним органам приватизації пропозиції стосовно включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об`єктів та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частиною 7 статті 11 Закону визначено, що заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об`єкта до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об`єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації. Відповідно до частини 8 статті 11 Закону державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувач об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління. Статтею 13 Закону встановлено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об`єктів приватизації. Відповідно до частини 7 статті 11 Закону наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 №675 затверджено Порядок подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації (далі - Порядок), який визначає процедуру подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до переліків об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації (пункт 2 розділу І Порядку). Пунктами 4 і 5 розділу ІІ Порядку визначено, що заявниками можуть бути потенційні покупці - фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни) або юридичні особи (юридичні особи, зареєстровані на території України, юридичні особи інших держав), і при цьому заявник забезпечує достовірність наданої інформації та повноту поданих документів. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку заяви заповнюють потенційні покупці державною мовою друкованими літерами за встановленою формою для об`єктів великої приватизації згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку, а для об`єктів малої приватизації - згідно з додатками 3, 4 до цього Порядку та подають до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується. Пунктом 2 розділу ІІ Порядку передбачено, що право підпису заяв мають від юридичної особи - керівник юридичної особи або уповноважена ним особа, яка діє на підставі довіреності. За змістом пункту 5 розділу ІІ Порядку причинами для повернення заяви заявнику серед інших можуть бути: заява не відповідає встановленій формі; уповноважений орган управління самостійно ініціював включення об`єкта, щодо якого надійшла заява, до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації; об`єкт уже включено до переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації. Пунктами 9 - 11 розділу IV Порядку встановлено, що державний орган приватизації, який прийняв рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не пізніше наступного дня інформує Фонд про прийняте рішення. Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом. Під час розгляду справи судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, який є орендарем нерухомого майна державної власності, за погодженням із орендодавцем і Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України протягом вересня-жовтня 2019 року здійснив невід`ємні поліпшення частини орендованого майна - корпусу літера "Ф" бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, яка перебуває на балансі і у складі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш". 28.10.2019 до відповідача-2 від імені позивача щодо нерухомого майна - бази відпочинку "Азов", подано заяву про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Однак, зазначена заява всупереч вимогам пункту 2 розділу ІІ Порядку не була підписана керівником юридичної особи - позивача і при цьому в її змісті було вказано недостовірну інформацію про наявність у підписанта заяви ОСОБА_2. повноважень керівника цієї юридичної особи, в той час, коли керівником позивача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була інша особа - ОСОБА_1 . При цьому, судом першої інстанції зазначено, що позивачем в ході судового розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами факту наявності у підписанта зазначеної заяви від імені позивача ОСОБА_2. повноважень керівника або уповноваженого представника юридичної особи - позивача. Водночас, судом встановлено, що в межах передбаченого Законом і Порядком строку для розгляду такої заяви, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, діючи як уповноважений орган управління майном Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш", своїм листом від 29.10.2019 №3241-13/44567-03 надало для ФДМУ пропозицію про включення до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, приватизація яких здійснюватиметься у 2019 році, усього єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш", до складу якого поряд з іншими об`єктами нерухомості входять в тому числі і будівлі (приміщення) бази відпочинку "Азов", яку орендує позивач. У зв`язку з наведеним наказом Фонду державного майна України від 03.12.2019 №1211, тобто також в межах передбаченого Законом і Порядком строку для розгляду поданої від імені позивача заяви, прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" шляхом його продажу на аукціоні з умовами. Сукупність наведених фактів, встановлених судом в ході розгляду справи, дає підстави для висновку про те, відповідач-1 не мав законних підстав для затвердження рішення про включення бази відпочинку "Азов", яку орендує позивач, до переліку об`єктів малої приватизації державної власності на підставі зазначеної заяви, поданої від імені позивача особою, яка не мала на це повноважень, і в умовах, коли за пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як уповноваженого органу управління майном ДП "Мелітопольський завод "Гідромаш", прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш", частиною якого є орендована позивачем база відпочинку "Азов", шляхом його продажу на аукціоні з умовами. Водночас, у своїй позовній заяві позивач стверджує, що він належним чином виконав усі вимоги та умови, встановлені чинним законодавством, для набуття і реалізації його права на приватизацію шляхом викупу окремого державного нерухомого майна - бази відпочинку "Азов". Статтею 18 Закону встановлено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті. За змістом приписів частини 2 статті 18 Закону орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: -орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; -орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; -невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; -здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; -орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; -договір оренди є чинним на момент приватизації. Відповідно до частини 3 статті 18 Закону орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень. Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації. З наведеного вбачається, що до переліку умов для виникнення у орендаря права на приватизацію орендованого майна шляхом його викупу за змістом статті 18 Закону належать також те, що ринкова вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна має бути визначена суб`єктом оціночної діяльності, а ціна викупу орендованого майна має бути визначена за результатами його незалежної оцінки. Для підтвердження факту виконання зазначених умов позивач надав для суду складений на замовлення позивача фізичною-особою підприємцем Гундарєвою А.О. станом на 30.09.2020 звіту про оцінку нерухомого майна - бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46 (далі - Звіт про оцінку майна). Зі змісту вказаного Звіту про оцінку майна вбачається, що визначена оцінювачем станом на 30.09.2020 ринкова вартість бази відпочинку "Азов" складає 9 401 500,00 грн. без ПДВ, а ринкова вартість невід`ємних поліпшень будівлі літера "Ф" в загальній вартості бази складає 2 858 600,00 грн. без ПДВ. Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 891 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 224) затверджено Методику оцінки майна (далі - Методика), відповідно до пункту 1 якої ця Методика застосовується в тому числі і для проведення оцінки об`єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об`єктів малої приватизації та підлягають продажу шляхом викупу (крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"). За змістом пункту 12 Методики з метою проведення незалежної оцінки майна державні органи приватизації, які є замовниками оцінки, забезпечують відбір суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання у випадку приватизації шляхом викупу об`єктів малої приватизації державної форми власності, відбір суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для оцінки об`єктів державної власності здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна. Відповідно до пункту 18 Методики у разі приватизації об`єкта державний орган приватизації затверджує результати оцінки державного майна. За змістом приписів пунктів 16 і 17 Методики погодження, затвердження або прийняття оцінки майна органом приватизації у випадках, визначених законодавством, без залучення суб`єктів господарювання здійснюється за результатами рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки), що проводиться згідно із статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами оцінки. Обов`язковою умовою для погодження, затвердження або прийняття висновку про вартість майна (акта оцінки) є наявність висновку рецензента, що міститься в рецензії, складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства, про відповідність звіту про оцінку майна (акта оцінки) ознакам, зазначеним в абзаці другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1 на відповідний звіт про оцінку майна (акт оцінки). Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна. Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або уповноваженої ним особи. Проте, скаржник, звертає увагу суду апеляційної інстанції, що такі висновки суду не узгоджуються з обставинами справи та зроблені без врахування положень останнього абзацу п. 12 Методики оцінки майна, тобто мало місце невірне застосування норм матеріального права. У спірних правовідносинах Позивач доводить, що у нього виникло право на приватизацію шляхом викупу об`єкта, проте це право не береться до уваги Фондом, що і незаконна бездіяльність Фонду, яка полягає у незатвердженні об`єкту до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, відтак, зважаючи на, відсутність рішення органу приватизації про приватизацію об`єкта Позивачем шляхом викупу, вказані судом положення меж оцінки майна - не застосовуються. Рецензія на звіт про оцінку майна ФОП Гундаревої А.О. була складена 10.11.2020 Всеукраїнською громадською організацією "Союз експертів України" з висновком про те, що звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Також проведено рецензування звіту про оцінку майна та встановлено його відповідність ознакам, зазначеним в абзаці 2 або 3 п. 67 Національного стандарту № 1 "Загальна засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440. Наведене, на думку скаржника, спростовує висновки суду першої інстанції про недопустимість звіту про оцінку як доказу та свідчить про виконання Позивачем вимог ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про приватизацію державного та комунального майна" в частині оцінки вартості об`єкта та невід`ємних поліпшень. Відповідно до частини 3 статті 18 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень. Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації. З наведеного вбачається, що до переліку умов для виникнення у орендаря права на приватизацію орендованого майна шляхом його викупу за змістом статті 18 Закону належать також те, що ринкова вартість невід' ємних поліпшень орендованого майна має бути визначена суб`єктом оціночної діяльності, а ціна викупу орендованого майна має бути визначена за результатами його незалежної оцінки. В свою чергу, відповідно до абз. 7, п. 1, абз. 7 п. 12, п. 16, п. 17, абз. 1 п. 18 постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891 "Про затвердження Методики оцінки майна" ця Методика застосовується для проведення оцінки об`єктів державної і комунальної власності, які відповідно до ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об`єктів малої приватизації та підлягають продажу шляхом викупу. З метою проведення незалежної оцінки майна державні органи приватизації, які є замовниками оцінки, забезпечують відбір суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання у випадках приватизації шляхом викупу об`єктів малої приватизації державної форми власності. Обов`язковою умовою для погодження, затвердження або прийняття висновку про вартість майна (акта оцінки) є наявність висновку рецензента, що міститься в рецензії, складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства, про відповідність звіту про оцінку майна (акта оцінки) ознакам, зазначеним в абзаці другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р.,№37, ст. 1995) (далі - Національний стандарт № 1), на відповідний звіт про оцінку майна (акт оцінки) (п. 16). Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим суб`єктом управління об`єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна. Державний орган приватизації затверджує результати оцінки державного майна у разі приватизації об`єкта, зі змісту вищевказаних положень законодавства підтверджується, що замовниками незалежної оцінки майна повинні бути органи приватизації, які в свою чергу затверджують оцінку майна шляхом видання наказу на підставі висновку про вартість майна, додатками якого є акт оцінки або звіт про оцінку майна. В свою чергу, для підтвердження факту виконання зазначених умова скаржник подав до суду першої інстанції звіт про оцінку нерухомого майна - бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт Кирилівка, Коса Пересип, 46, складений фізичною-особою підприємцем Гундарєвою А.О. станом на 30.09.2020, але як зазначалося вище, замовником незалежної оцінки майна має бути орган приватизації (пп. 7 п. 12 постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891), проте всупереч цьому, замовником звіту про оцінку є Громадська організація "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини". Окрім того, незалежна оцінка майна затверджуються шляхом видання наказу на підставі висновку про вартість майна, додатками до якого є акт оцінки, висновок про вартість, що затверджується і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна (п. 17, постанови КМУ від 10.12.2003 № 11). Суд апеляційної інстанції зазначає, що посилання скаржника в апеляційній скарзі у розділі 4.2 на те, що в даному випадку підлягає застосуванню норма останього абзацу п. 12 Методики оцінки майна (інші випадки) є безпідставною, оскільки п. 12 Методики встановлює чіткі випадки проведення незалежної оцінки майна, де замовниками незалежної оцінки є державні органи приватизації, а в даному випадку цей випадок встановлений пп, 7 п. 12 постанови КМУ від 10.12.2003 № 1891 - приватизація шляхом викупу об`єктів малої приватизації державної форми власності, крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України "Про приватизацію державне і комунального майна". Суд першої інстанції вірно встановив і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що долучений позивачем до позовної заяви Звіт про оцінку нерухомого майна - бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, складений на замовлення позивача фізичною-особою підприємцем Гундарєвою А.О, не відповідає наведеним вище вимогам Методики оцінки майна, що дає підстави для висновку про недопустимість такого доказу у справі. Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що висновок суду першої інстанції стосовно Звіту про оцінку нерухомого майна - бази відпочинку "Азов" за адресою: Запорізька область, Якимівський р-н, смт. Кирилівка, Коса Пересип, 46, складений на замовлення позивача фізичною-особою підприємцем Гундарєвою А.О, не відповідає наведеним вимогам Методики оцінки майна, не узгоджуються з обставинами справи та зроблені без врахування положень останнього абзацу п. 12 Методики оцінки майна. Однією із умов для виникнення у орендаря права на приватизацію орендованого майна шляхом його викупу за змістом статті 18 Закону є належне виконання орендарем умов договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати. У ході судового розгляду справи позивач у суді першої інстанції та апеляційної інстанції стверджував, що виконання ним такої умови підтверджується Актом звірки нарахування та надходження орендної плати за Договором оренди, який було надано позивачу відповідачем-2 листом від 11.11.2020 №17/1-38-04531 у відповідь на запит позивача від 06.11.2020 (далі - Акт звірки). За змістом пункту 3.1. Договору оренди орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2019 року 46 680,50 грн. Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. Договору оренди нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. Пунктом 3.6. Договору оренди визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: 70 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - до Державного бюджету оплата здійснюється через органи Державного казначейства, а 30 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок, щомісяця не пізніше 15 числа відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Згідно з пунктом 3.7. Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Однак, зі змісту наданого суду позивачем Акту звірки вбачається, що за період з березня 2019 року по жовтень 2020 року орендна плата за Договором оренди позивачу нарахована в сумі 913 082,93 грн., з яких до бюджету 639 158,10 грн. і пеня 7 864,27 грн., проте фактично сплачена позивачем у сумі всього 612 921,18 грн, з яких 605 056,91 грн. орендна плата і 7 864,27 грн. пеня. При цьому, зазначений Акт звірки не містить жодних відомостей про сплату позивачем відповідно до пункту 3.6. Договору оренди 30 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок, а також про наявність або відсутність заборгованості зі сплати цієї частини орендної плати. Натомість зазначений Акт звірки підтверджує факт неналежного виконання позивачем умов Договору оренди через несвоєчасну сплату позивачем орендної плати з порушенням строків, встановлених Договором оренди, за що позивачу нарахована і сплачена ним пеня у сумі 7 864,27 грн., а також цей Акт звірки підтверджує наявність у позивача заборгованості по сплаті орендної плати, в тому числі до бюджету. Проте, скаржник стосовно твердження, суду першої інстанції, що позивач не довів факту належного виконання умов договору оренди і відсутності заборгованості з орендної плати, скаржник вказує, що Акт звірки складено станом 11.11.2020 та вказано, що сплачена Позивачем та нарахована РВ Фонду сума повністю збігається. На думку позивача, невідповідність між нарахованою сумою для сплати до бюджету (друга колонка у розділі нараховано з сумою 639 158,10 грн.) та нараховано всього (шоста колонка з сумою 612 921,18 грн.) пояснюється тим, що до суми 639 158,10 грн. було також включено оренду плату за листопад 2020, при цьому, акт складено станом на 11.11.2020, а оренда плата перераховується до 15 числа кожного місяця, тобто ще не була перерахована Позивачем, але вже нарахована РВ Фонду. Позивачем не відповідає за форму Акту звірки, оскільки даний документ наданий РВ Фонду, але суд першої інстанції недостатньо проаналізував даний Акт та дійшов передчасного висновку про наявність заборгованості Позивача перед бюджетом (70% орендної плати). Твердження скаржника про те, що висновки суду, першої інстанції, що Акт звірки підтверджує наявність у Позивача заборгованості по сплаті орендної плати, не відповідають дійсності, а відсутність заборгованості по сплаті орендної плати до Державного бюджету доведена належним чином, а твердження суду першої інстанції про неналежне виконання Позивачем своїх зобов`язань за Договором оренди та ненадання доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед ДП "М3 "Гідромаш" не відповідають дійсності та зроблені в результаті невірного застосування норм матеріального права, суд апеляційної інстанції відхиляє, у зв`язку із його необґрунтованістю. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що позивач не надав суду будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним умов Договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати. Відтак, враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено виконання передбаченої частиною 2 статті 18 Закону умови для набуття права на приватизацію орендованого ним державного майна шляхом викупу, яка полягає у тому, що орендар належно виконує умови договору оренди і відсутня заборгованість з орендної плати. Однією із умов для виникнення у орендаря права на приватизацію орендованого майна шляхом його викупу за змістом Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є належне виконання орендарем умов договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати. Відповідно до постанови КМУ від 04.10.1995 № 786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", а саме п. 17 передбачено, що у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується, зокрема за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, ЗО відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно. Відповідно до умов договору оренди від 26.04.2019 № 12/1-3806/д, а саме розділу 3 (орендна плата) встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (із змінами та доповненнями). Пунктом 3.6 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: - 70 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць - до державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства. -ЗО відсотків розміру орендної плати за кожен місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Згідно з пунктом 3.7. Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник стверджував, що виконання ним такої умови як відсутність заборгованості підтверджується Актом звірки нарахування та надходження орендної плати за Договором оренди, який було надано скаржнику Відповідачем - 2, листом від 11.11.2020 №17/1-38-04531 у відповідь на запит скаржника від 06.11.2020 (далі - Акт звірки). Проте, зі змісту наданого Позивачем до суду Акту звірки вбачається, що за період з березня 2019 року по жовтень 2020 року орендна плата за Договором оренди позивачу нарахована в сумі 913 082,93 грн, з яких до бюджету 639 158,10 грн і пеня 7 864,27 грн, проте фактично сплачена позивачем у сумі всього 612 921,18 грн, з яких 605 056,91 грн орендна плата і 7 864,27 грн пеня. При цьому, зазначений Акт звірки не містить жодних відомостей про сплату позивачем відповідно до пункту 3.6. Договору оренди 30 відсотків від розміру орендної плати за кожен місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок, а також про наявність або відсутність заборгованості зі сплати цієї частини орендної плати. Натомість зазначений Акт звірки підтверджує факт неналежного виконання позивачем умов Договору оренди через несвоєчасну сплату позивачем орендної плати з порушенням строків, встановлених Договором оренди, за що позивачу нарахована і сплачена чтим пеня у сумі 7 864,27 грн, а також цей Акт звірки підтверджує наявність у позивача заборгованості по сплаті орендної плати, в тому числі до бюджету, тому дані обставини спростовують твердження скаржника, що судом першої інстанції неналежним чином досліджено акт звірки. Також суд апеляційної інстанції вказує, що в ході розгляду справи у суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції скаржником не надано до суду будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним умов Договору оренди та відсутність заборгованості з орендної плати. Крім того, варто врахувати те, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі №916/1727/17. Відтак, враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про те, що Позивачем належними і допустимими доказами не доведено виконання передбаченої частиною 2 статті 18 Закону умови для набуття права на приватизацію орендованого ним державного майна шляхом викупу, яка полягає у тому, що орендар належно виконує умови договору оренди і відсутня заборгованість з орендної плати. Твердження скаржника про те, що ДП "М3 "Гідромаш", як учасник справи не надало жодних доказів на твердження наявності заборгованості зі сплати орендної плати, отже не спростувало твердження Позивача про відсутність такої заборгованості. ДП "М3 "Гідромаш" ігнорує листи та звернення Позивача щодо проведення звірки взаєморозрахунків, тобто не надає ні Позивачу, ні суду доказів належного виконання Позивачем обов`язку зі сплати 30% орендної плати на користь ДП "М3 "Гідромаш". Таким чином, досліджуючи питання належного виконання зобов`язань зі сплати орендної плати, суд першої інстанції не врахував постанови постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", що регулюють питання діяльності Позивача під час карантинних обмежень, та не застосував ч. 6 ст.762 Цивільного кодексу України, що призвело до неправомірних висновків про неналежне виконання Позивачем обов`язку зі сплати орендної плати. Враховуючи все вищевикладене, скаржник наголосив на тому, що Позивач виконав всі умови, що визначені ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна", , а тому позивач одержав право на викуп орендованого майна, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Суд апеляційної інстанції стосовно твердження скаржника про те, що висновки суду першої інстанції про неналежне виконання Позивачем своїх зобов`язань за договором оренди та неподання доказів на підтвердження відсутності заборгованості перед ДП "М3 "Гідромаш" не відповідають дійсності та зроблені в результаті невірного застосування норм матеріального права, зазначає наступне, що при розгляді справи у суді першої інстанції скаржником не було подано відповідних доказів, які долучені до матеріалів апеляційної скарги, а тому, суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням вимог передбачених ст. ст. 209, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України. В свою чергу, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції (п. 5 ч. 1 ст. 267 Господарського процесуального кодексу України). Проте, скаржником не зазначено поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, які долучені до матеріалів апеляційної скарги, а тому такі докази не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду. Суд апеляційної інстанції стосовно твердження скаржника про отримання права на викуп, зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті. Зі змісту ч. 1 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" вбачається, що законодавець встановив для органу приватизації право вибору способу приватизації, а саме:

1. Приватизація об`єктів державної власності шляхом продажу на аукціоні;

2. Приватизація об`єктів державної власності шляхом викупу. Водночас, вимогами законодавства передбачено, що за умови виконання ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" наділив орендаря можливістю одержати право на викуп об`єкта, тобто, орган приватизації наділений дискреційними повноваженнями прийняти одне з рішень, визначених ст. 18 цього закону, а саме прийняття рішення про приватизацію шляхом викупу або приватизація на аукціоні з умовами. Таким правом скористався Фонд, як орган приватизації, суб`єкт управління даного об`єкта та прийняв рішення про приватизацію вищезазначеного об`єкта шляхом продажу на аукціоні з умовами (наказ Фонду від 03.12.2019 № 1211). Відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" основною метою Приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику. Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації (ч. 2. ст. 2 цього закону). Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що зобов`язання Фонду вчинити дії, про які просить суд Позивач, є прямим втручанням у повноваження Фонду, а мету цього зобов`язання можна розцінювати, як уникнення Позивачем таких основних принципів, як рівності та змагальності, забезпечення конкурентних умов приватизації. Стосовно доводів скаржника щодо включення окремого майна, до переліку об`єктів приватизації шляхом викупу, суд апеляційної інстанції, зазначає наступне. Відповідно до Наказу Фонду від 05.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році" єдиний майновий комплекс державного підприємства "Мелітопольський завод "ГІДРОМАШ" включено в додаток № 2 (Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду). Згідно з ч. 5 ст. 11 ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" Мінекономіки надає пропозиції, щодо включення об`єктів державної власності, що належить до сфери управління міністерств, до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, згідно з вимогами Порядку подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації щодо включення об`єктів права державної власності до переліку об`єкті^ що підлягають приватизації затвердженого постановою КМУ від 10.05.2018 № 387, а саме листом від 29.10.2019 № 3241-13/44567-03 Мінекономіки надало пропозиції, щодо включення ДП "Мелітопольський завод "ГІДРОМАШ" (на балансі якого перебуває база відпочинку "Азов"), що належить до сфери управління Міністерства, до переліку об`єктів малої приватизації державної власності. Таким чином, дії Фонду державного майна України щодо включення об`єктів малої приватизації до переліку об`єктів, що підлягають приватизації залежать від наданих органом управління пропозицій. Оскільки, саме органом управління - Міністерством розвитку економіки, торгівлі, та сільського господарства України надано пропозицію, згідно якої базу відпочинку "Азов" запропоновано приватизувати у складі єдиного майнового комплексу ДП "Мелітопольський завод "ГІДРОМАШ", Фонд включив останню згідно з листом Міністерства економіки у складі єдиного майнового комплексу ДП "Мелітопольський завод "ГІДРОМАШ". Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що процедура, яка б дозволяла органу приватизації самостійно виключати майно зі складу ЄМК - відсутня. Стосовно твердження скаржника щодо права подання заяви про включення об`єктів права державної власності до переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, суд апеляційної інстанції, зазначає наступне. Порядок, який визначає процедуру подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до переліків об`єктів малої приватизації, встановлено наказом від 22.05.2018 № 675 "Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації" (далі порядок). Відповідно до п. 1 розділу II Порядку заяви заповнюють потенційні покупці державною мовою друкованими літерами за встановленою формою для об`єктів великої приватизації згідно з додатками 1, 2 до цього Порядку, а для об`єктів малої приватизації - згідно з додатками 3, 4 до цього Порядку та подають до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується. Пунктом 2 р. 2 цього порядку встановлено, що право підпису заяв мають, зокрема від юридичної особи - керівник юридичної особи або уповноважена ним особа, яка діє на підставі довіреності. 28.10.2019 до Відповідача-2 від імені Позивача щодо нерухомого майна - бази відпочинку "Азов", подано заяву про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, однак, зазначена заява всупереч вимогам пункту 2 розділу II Порядку не була підписана керівником юридичної особи - позивача і при цьому в її змісті було вказано недостовірну інформацію про наявність у підписанта заяви ОСОБА_2 повноважень керівника цієї юридичної особи, в той час, коли керівником позивача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була інша особа - ОСОБА_1 . Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в ході судового розгляду справи скаржником не доведено належними та допустимими доказами факту наявності у підписанта зазначеної заяви від імені позивача ОСОБА_2 повноважень керівника або уповноваженого представника юридичної особи - позивача. Доводи скаржника щодо вимоги визнати незаконною бездіяльність ФДМУ, яка полягає у невключенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Позивач просив суд першої інстанції, зокрема, визнати незаконною бездіяльність Фонду, яка полягає у невключенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, окремого державного нерухомого майна - бази відпочинку "Азов", та зобов`язати ФДМУ включити окреме державне нерухоме майно - база відпочинку "Азов", до переліку об`єктів приватизації державної власності, що підлягає приватизації, шляхом викупу. Проте, дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки організаційні основи приватизації державного майна регулюються ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" та Наказом Фонду державного майна України від 22.05.2018 № 675 "Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації". Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Частиною 2 цієї статті встановлено, що державні органи приватизації1 у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації, класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону, заяви про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об`єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. В даному випадку Позивач звернувся із відповідною заявкою до Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях. Порядок, який визначає процедуру подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до переліків об`єктів малої приватизації, затверджено наказом від 22.05.2018 № 675 "Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв про включення об`єктів права державної власності до відповідного переліку об`єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації", (далі порядок) Розділом 4 цього порядку, визначено порядок включення об`єктів права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Так, відповідно до п 8. 4 розділу Порядку встановлено, що держаний орган приватизації протягом ЗО днів розглядає подану заяву і додані до неї документи та приймає рішення щодо включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляє про прийняте рішення заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління. Пунктом 9 визначено, що державний орган приватизації, який прийняв рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, не пізніше наступного дня інформує Фонд про прийняте рішення. Згідно п. 10, Фонд за поданням державних органів приватизації, які прийняли рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, у разі відсутності підстав для відмови затверджує переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Об`єкт вважається включеним до переліку об`єктів малої приватизації з дати затвердження такого переліку Фондом (п. 11). Таким чином, зі змісту вищенаведеного можна зробити висновок, що Фонд в даному випадку затверджує перелік об`єктів малої приватизації, на відміну від органу приватизації (Регіональне відділення) який приймає рішення про включення об`єкта до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації. Натомість, Фондом було проаналізовано документи, які надійшли від Регіонального відділення по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та прийнято рішення про включення єдиного майнового комплексу ДП "Мелітопольський завод "ГІДРОМАШ" до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації згідно з пропозицією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наданих Фонду листом від 29.10.2019 № 3241- 13/44567-03. Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що у позивача не виникло порушеного права у зв`язку з тим, що Фонд не відмовляв йому у включенні окремого державного майна - бази відпочинку "Азов", оскільки останню включено до переліку згідно з листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 29.10.2019 № 3241-13/44567-03. Водночас, судом першої інстанції вірно встановлено, що в межах передбаченого Законом і Порядком строку для розгляду такої заяви, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, діючи як уповноважений орган управління майном Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" своїм листом від 29.10.2019 №3241-13/44567-03 надало для Фонду пропозицію про включення до переліку об`єктів малої приватизації державної власності, приватизація яких здійснюватиметься у 2019 році, усього єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш", до складу якого поряд з іншими об`єктами нерухомості входять в тому числі і будівлі (приміщення) бази відпочинку "Азов", яку орендує Позивач. У зв`язку з наведеним наказом Фонду державного майна України від 03.12.2019 №1211, тобто також в межах передбаченого Законом і Порядком строку для розгляду поданої від імені позивача заяви, прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Мелітопольський завод "Гідромаш" шляхом його продажу на аукціоні з умовами. Підсумовуючи вищенаведене, можна дійти до висновку, що пред`явлений позов не підлягав задоволенню, а судом першої інстанції правомірно відмовлено у його задоволені, оскільки позивач (Громадська організація "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини") не виконала вимоги п. 4 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а саме замовником звіту про оцінку є Громадська організація "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини", що не кореспондуються з нормами викладеними у постанові КМУ від 10.12.2003 № 1891, позивачем не доведено факт відсутності заборгованості з оренді, плати, зобов`язання Фонду вчинити дії, про які просить суд позивач, є прямим втручанням у дискреційні повноваження Фонду, а мету цього зобов`язання можна розцінювати як уникнення Позивачем таких основних принципів як рівності та змагальності, забезпечення конкурентних умов приватизації, базу відпочинку "Азов" включено у складі єдиного майнового комплексу ДП "Мелітопольський завод "ГІДРОМАШ" відповідно до переліку об`єктів малої приватизації, заява про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації подана не уповноваженою особою. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Концепція "майна" у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном" (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі "Броньовські проти Польщі" (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України", заява № 10972/05). У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі "легітимні очікування" та "майнові права" (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84). З урахуванням викладеного, суду необхідно при розгляді справи належним чином дослідити, чи виникли у позивача легітимні очікування щодо позитивного для позивача, з огляду на зміст позовних вимог, а саме визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту поновлення порушеного права позивача. Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав. Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, який проте є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. При цьому, слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Здійснюючи, судовий розгляд даної справи, апеляційний господарський суд установив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, не призводить у спірних правовідносинах до реального захисту та відновлення порушених прав позивача та законних сподівань у такий спосіб. При цьому, визначення судом правової природи спірних правовідносин, як і їх кваліфікація та застосування норми права, яка регулює відповідні відносини - є повноваженнями суду, які реалізуються з метою дотримання засад господарського судочинства, закріплених у ст. 2 ГПК України. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний позивачем спосіб захисту - є неефективним з огляду на вимоги наведених вище положень Цивільного кодексу України та Конвенції з прав людини та основоположних свобод та статті 1 Першого Протоколу до згаданої Конвенції. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позовних вимог. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі №910/18490/20 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги. Розподіл судових витрат Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини" на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі №910/18490/20 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 у справі №910/18490/20 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Громадською організацією "У сфері культури та мистецтв "Творча молодь Слобожанщини".

4. Матеріали справи №910/18490/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови підписано: 05.09.2022. Головуючий суддя С.Р. Станік Судді О.В. Тищенко Є.Ю. Шаптала