Ухвала КГС ВС № 910/9721/18
від 05.09.2022 · ГосподарськаУХВАЛА 05 вересня 2022 року м. Київ Справа № 910/9721/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я. розглянув матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі за позовом Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" до
1. Міністерства оборони України
2. Військової частини НОМЕР_1 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1. Державної казначейської служби України
2. Служби безпеки України
3. Антитерористичного центру при Службі безпеки України
4. Генерального штабу Збройних сил України
5. Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за участю Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди у сумі 21 411 037,02 грн ВСТАНОВИВ: 19.08.2022 Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9721/18. Одночасно, до касаційної скарги скаржником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9721/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковський О. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.08.2022. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як встановлено з матеріалів касаційної скарги, об`єктом оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9721/18, прийнята за результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021, яким частково задоволено позов ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до Міноборони України, стягнуто з Міноборони України на користь ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 20 679 411,00 грн майнової шкоди, 18 213,12 грн витрат з оплати експертизи та 310 191,21 грн витрат з оплати судового збору, в іншій частині позову до Міноборони України відмовлено; у позові ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до в/ч НОМЕР_1 відмовлено. Відповідно до прохальної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду належить сплатити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9721/18 скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 620 382,42 грн (20 679 411,00 грн * 1,5 % * 200%). Натомість, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано. Разом з тим, скаржником порушено питання щодо звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване скрутним майновим станом. Розглянувши подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Слід зазначити, що встановлений статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відтак, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою. З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. Крім того, відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 20.07.2022 (з огляду на відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказаної постанови, колегія суддів не може встановити дату складання її повного тексту). Касаційну скаргу подано для її поштового відправлення 19.08.2022, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження з урахуванням дати її винесення. Разом з тим, скаржник питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушує, зазначаючи про обставини подання вказаної касаційної скарги в межах строку на касаційне оскарження. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. У пункті 1 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності. Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9721/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання: - доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 620 382,42 грн; - копії повного тексту оскарженої постанови та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження дати отримання оскарженої постанови апеляційної інстанції (поштового конверту суду в якому надійшла саме оскаржувана постанова, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, довідка органу зв`язку тощо). Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" про звільнення від сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у справі № 910/9721/18 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді О. В. Васьковський В. Я. Погребняк