Постанова 4811 № 465/2865/22

Справа № 465/2865/22 Головуючий у 1 інстанції: Мартянова С.М. Провадження № 33/811/750/22 Доповідач: Белена А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді - Белени А.В., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, за апеляційною скаргою останнього на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2022 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок гривень) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість гривень) грн. 20 коп. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 04 червня 2022 року близько 23:30 год. за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, а саме виражався в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, шарпав за руки, при цьому тілесних ушкоджень не заподіяв. На постанову судді Гриб В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності скасувати та прийняти нову про звільнення його від відповідальності у зв`язку з малозначністю діяння. Апелянт свої апеляційні вимоги мотивує тим, що сама по собі істотна суперечність між мотивувальною і резолютивною частинами оскаржуваного рішення свідчить про незаконність такого. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги, думку потерпілої ОСОБА_2 , про залишення постанови суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав. Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає, зокрема, відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до положень статті 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомісті. У ст. 280 КУпАПвизначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з`ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №913629 від 05 червня 2022 року; поясненням потерпілої ОСОБА_2 , яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Підстави, які б давали можливість вважати їх сумнівними та неправдивими, відсутні. Що стосується доводів апелянта про звільнення його від відповідальності у зв`язку з малозначністю діяння, апеляційний суд вважає такі безпідставними, з огляду на наступне. Так, згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03 червня 2005 року суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати мету, мотив і спосіб його вчинення. У ст. 22 КУпАП зазначається, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням. І в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Однак, як встановлено в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: 15 липня 2021 року Франківським районним судом м.Львова. Таким чином, апеляційний суд, не вбачає можливості звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП. За таких обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови судді місцевого суду та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, про що просить скаржник в своїй апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 27 червня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Альберт БЕЛЕНА