Постанова Київський апеляційний суд № 759/25668/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 серпня 2022 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 759/25668/21 Номер провадження 22-ц/824/8073/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Невідомої Т.О., Нежури В.А., за участю секретаря судового засідання - Орел П.Ю. вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року, постановлену під головуванням судді Петренка Н.О., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , як до фізичної особи і співвласника ОСББ, про визнання недостовірною та такою, що порушує права співвласників ОСББ на повагу до їх гідності, честі та недоторканості, спростувавши поширену інформацію, стягнення моральної шкоди за приниження честі, гідності та ділової репутації, в с т а н о в и в : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до Святошинського районного суду міста Києваз позовом про визнання протиправними дій, вчинених службовою особою, в сфері управління ОСББ; відшкодування матеріальних втрат та моральної шкоди. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року у справі № 759/18148/20 (2/759/7059/21) роз`єднано поєднані в одному провадженні вимоги, зокрема, виділивши в самостійне провадження позовні вимоги:ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , як з фізичної особи і співвласника ОСББ про визнання недостовірною та такою, що порушує права співвласників ОСББ на повагу до їх гідності, честі та недоторканості спростувавши поширену інформацію, стягнення моральної шкоди за приниження честі, гідності та ділової репутації, а також стягнути судові витрати. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , як до фізичної особи і співвласника ОСББ, про визнання недостовірною та такою, що порушує права співвласників ОСББ на повагу до їх гідності, честі та недоторканості, спростувавши поширену інформацію, стягнення моральної шкоди за приниження честі, гідності та ділової репутації. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. 06 червня 2022 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року (а.с. 195) позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , як до фізичної особи і співвласника ОСББ про визнання недостовірною та такою, що порушує права співвласників ОСББ на повагу до їх гідності, честі та недоторканості, спростувавши поширену інформацію, стягнення моральної шкоди за приниження честі, гідності та ділової репутації, а також судових витрат, залишено без розгляду.У задоволенні заяви представника відповідача про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи на правничу допомогу, відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 10 червня 2022 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 направив апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року скасувати та закрити провадження у справі; стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги у суді першої інстанції у розмірі 3 600 грн.; стягнути з позивачів на користь відповідача витрати на правничу допомогу понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у сумі по 500 грн. з кожного позивача, та судовий збір. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою суду від 12 листопада 2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 28 грудня 2021 року, здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Так, по даній справі було проведено два судових засідання. Перше судове засідання відбулося 30 травня 2022 року, у зв`язку з чим, виходячи з положень п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позивачі мали право на подачу заяви про залишення позову без розгляду виключно до 30 травня 2022 року. Разом з тим, вказана заява була подана до суду лише 06 червня 2022 року, тобто з пропуском строку на її подання, що є підставою для відмови у задоволенні зазначеної заяви. Проте, оскільки позивачі не бажають продовжувати зазначений спір, що підтверджується поданою ними заявою та усними поясненнями позивача-1, скаржник вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі. Скаржник зазначає, що судовий розгляд справи, що триває з листопада 2020 року, нескінченна кількість позовних вимог, та в результаті заява позивачів про небажання продовжувати розгляд справи, свідчить про недобросовісність дій останніх та є підставою для стягнення на користь скаржника витрат на правничу допомогу, надану їй у зв`язку з розглядом даної справи судом першої інстанції. Перелік наданих послуг та розрахунок витрат на правничу допомогу наведено у відповідній заяві, наявній в матеріалах справи. Також, скаржник просить стягнути на її користь витрати на правничу допомогу, надану їй у суді апеляційної інстанції, докази на підтвердження понесення якої, останньою долучено до апеляційної скарги. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 липня 2022 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 липня 2022 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. 15 липня 2022 року від ОСОБА_3 на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, разом з тим, у супереч приписам ч. 4 ст. 360 ЦПК України, до відзиву не додано докази надсилання його копії учасникам справи, а тому даний відзив не враховується колегією суддів під час перегляду оскаржуваного судового рішення. У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду, без змін. Скаржник до суду апеляційної інстанції не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується звітом про доставлення судової повістки-повідомлення на її електронну адресу та електронну адресу її представника, у зв`язку з чим, виходячи з положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутність останньої. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши заперечення позивача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з наявної в матеріалах справи заяви позивачів про залишення позову без розгляду, поданої останніми 06 червня 2022 року. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов`язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18 (провадження № 61-2228св20), від 29 червня 2021 року у справі № 505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19), від 04 квітня 2022 року у справі № 441/1609/19 (провадження № 61-20050св21). Установивши, що заява про залишення позову без розгляду підписана ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була подана до початку розгляду справи по суті, суд першої інстанції, врахувавши наведені норми права, дійшов обґрунтованого висновку про залишення вказаного позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України. Відмовляючи у задоволенні заяви представника відповідача про компенсацію витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем того, що позивач діяв недобросовісно. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Частиною п`ятою статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, стороні/особі, що заявляє про компенсацію здійснених нею витрат, внаслідок необґрунтованих дій іншої сторони необхідно довести, які саме необґрунтовані дії іншої сторони були ним вчинені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяла ця сторона недобросовісно; чи недобросовісна сторона мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів іншої сторони; чи були дії недобросовісної сторони умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується тощо. При цьому, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Слід зазначити, що відповідачем не наведено обставин, які б давали змогу зробити висновок про необґрунтованість дій позивача та які зумовили понесення відповідачем заявлених нею до стягнення витрат. З огляду на наведене, відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу, а відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу. Посилання скаржника на те, що заява про залишення позову без розгляду була подана з пропуском строку на її подання, є безпідставним, виходячи з наступного. Частиною 1 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Так, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , як до фізичної особи і співвласника ОСББ, про визнання недостовірною та такою, що порушує права співвласників ОСББ на повагу до їх гідності, честі та недоторканості, спростувавши поширену інформацію, стягнення моральної шкоди за приниження честі, гідності та ділової репутації. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 117). Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 грудня 2021 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено судове засідання на 28 лютого 2022 року на 12 год. 00 хв.(а.с. 142). Згідно довідки Святошинського районного суду міста Києва складеного секретарем с/з ОСОБА_6 , дану справу, що призначена на 28 лютого 2022 року о 12 год. 00 хв. знято з розгляду у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану. Судове засідання призначено на 30 травня 2022 року на 14 год. 30 хв. (а.с. 169). Згідно протоколу судового засідання, розгляд справи призначений на 30 травня 2022 року на 14 год. 30 хв. відкладено на 07 червня 2022 року на 14 год. 00 хв. (а.с. 172). 06 червня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяву про залишення позову без розгляду (а.с. 182). Розгляд справи по суті заявлених позовних вимог не розпочався. Посилання скаржника на те, що судовий розгляд справи, що триває з листопада 2020 року, нескінченна кількість позовних вимог, та в результаті заява позивачів про небажання продовжувати розгляд справи, свідчить про недобросовісність дій позивача, є безпідставним, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а пізніше подання заяви про залишення позову без розгляду, є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, та не свідчить про недобросовісність дій позивача. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення, як і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 01 вересня 2022 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Т.О. Невідома В.А. Нежура