Постанова 4803 № 211/6609/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4947/22 Справа № 211/6609/20 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого- судді Бондар Я.М., суддів - Зубакової В.П.,Остапенко В.О. секретар судового засідання Гладиш К.І. сторони справи : стягувач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боржник ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року, яка постановлена суддею Сарат Н.О. у м. Кривому Розі (відомості щодо дати складання повного тексту судового рішення відсутні),- ВСТАНОВИВ: В листопаді 2020 року до суду першої інстанції надійшло клопотання Яковлєвського районного суду Бєлгородської області Російської Федерації про визнання і виконання на території України рішення від 07 листопада 2019 року у цивільній справі № 2-939/2019 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення компенсації моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витрат на поховання, в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 . Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року клопотання задоволено. Визнано та дозволено примусово виконати на території України рішення Яковлєвського районного суду Бєлгородської області Російської Федерації про визнання і виконання на території України рішення від 07 листопада 2019 року у цивільній справі № 2-939/2019 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення компенсації моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витрат на поховання, в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуту за рішенням Яковлєвського районного суду Бєлгородської області Російської Федерації від 07 листопада 2019 року моральну шкоду в сумі 370000 гривень 00 коп. На підставі даної ухвали видано виконавчий лист. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В мотивування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги ст. 396 ЦПК України відповідно до якої клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється якщо сторона стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі, через неналежне її повідомлення. Всупереч вимогам ст. 467 ЦПК України судом першої інстанції розглянуто клопотання в інтересах ОСОБА_2 без належного повідомлення ОСОБА_3 , який був позбавлений можливості подати заперечення та прийняти участь у розгляді даного клопотання. Крім того, під час розгляду справи Яковлєвським районним судом Бєлгородської області від 07.11.2019 року інтереси ОСОБА_3 представляв невідомий адвокат, договір з яким останнім не укладався. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, боржника ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_6 , які кожен окремо підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку. Задовольняючи клопотання про визнання та надання дозволу примусового виконання на території України рішення Яковлєвського районного суду Бєлгородської області РФ, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні визначені статтею 468 ЦПК України, підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права. Так, згідно зі статтею 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим судом. Статтею 467 ЦПК України визначено порядок розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, відповідно до якого Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п`ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а також якщо у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду. За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду. При цьому, відповідно до ч.1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Частиною 2 статті 12 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. За умовами частини 5 статті 12 ЦПК Українисуд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно частини 1 статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. Згідно з частинами 1 та 2 статті 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Частинами 3-4 статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо повідомлення боржника ОСОБА_3 про дату, час і місце судового засідання, що є порушенням норм процесуального права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому колегією суддів не надається оцінка доводам, які викладені в апеляційній скарзі, оскільки в даному випадку ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та вказані доводи апеляційних скарг можуть бути предметом розгляду в суді першої інстанції при новому розгляді скарги. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення Повний текст судового рішення складено 31 серпня 2022 року. Головуючий: Судді: