Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 758/6247/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 758/6247/20 Суддя (судді) першої інстанції: Гребенюк В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 серпня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Піскунова О.Ю. позивач ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, працівника Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Сопілки В`ячеслава Олеговича про скасування постанови, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, працівника Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Сопілки В`ячеслава Олеговича, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА №296832 від 18.03.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору та прийняти нову постанову якою позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП. Вважає, що відповідач не встановив наявність прямого умислу на вчинення даного адмінправопорушення та виніс постанову за відсутності доказів його вини у вчиненні такого. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 31 серпня 2022 року. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи. Позивач у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити. У судове засідання відповідач не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 18.03.2020 року на спеціальну лінію « 102» надійшло повідомлення про те, що 18.03.2020 року о 15:58 за адресою АДРЕСА_1 позивача не впускає до квартири його мати ОСОБА_2 (а.с. 36). Прибувши на виклик працівником Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві винесено постанову серії ГАА №296832 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу 51 грн. у зв`язку із тим тому, що останній, здійснив неправдивий виклик, зателефонувавши на спеціальну лінію « 102» (а.с. 26). Не погоджуючись з прийнятим суб`єктом владних повноважень рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, було доведено правомірність накладення адміністративного стягнення, відповідно, вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. В силу статті 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нормами статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачене статтею 183 КУпАП. Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається з матеріалів справи, відносно позивача працівником Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення від 18 березня 2020 року серії ГАА № 296832, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 51 грн., 00 коп. (а.с. 25). Підставою для винесення постанови стало те, що 18 березня 2020 року о 15:58 год. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції. Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, настає лише в разі завідомо неправдивого виклику поліції. Тобто, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію поліції, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Наразі, з матеріалів справи убачається , що 18 березня 2020 року позивачем здійснено виклик патрульної поліції за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для виклику поліції стало те, що позивача не впускає до квартири його мати ОСОБА_2 (а.с. 36). Тобто, виклик обумовлено протиправними діями відносно позивача з боку членів сім`ї останнього щодо перешкод в користуванні останнім спільним житлом. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували твердження ОСОБА_1 та свідчили про відсутність протиправних дій з боку матері ОСОБА_2 . Так, працівниками поліції не відібрано пояснень від сусідів заявника та членів сім`ї, що мешкають разом з ним за вказаною адресою. Разом з тим, в матеріалах справи міститься довідка (а.с.50) ДОП СП ВП із обслуговування ЖМ «Виноградар» Подільського УП ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції Бондаренко С.В. за зверненнями ОСОБА_1 , згідно якої при опитуванні ОСОБА_2 ,остання підтвердила, що між нею та її сином ОСОБА_1 за місцем спільного проживання виникають сварки, в тому числі така сварка була і на момент виклику працівників поліції. Наразі, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідач повинен був з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладається тягар доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Колегія суддів зазначає, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. З огляду на зазначене, відповідачем не було вжито належних заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена, у відповідності до вимог чинного законодавства, поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також, встановлення факту вчинення особою адміністративного правопорушення. Колегія суддів вважає, що в діях позивача не вбачається умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику поліції, оскільки, такий виклик здійснений з метою попередження вчинення неправомірних дій, отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, а тому, прийнята відповідачем постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА №296832 від 18 березня 2020 року є протиправною та підлягає скасуванню. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову та закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Наразі, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 серпня 2021 року скасувати та прийняти нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАА №296832 від 18 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 31.08.2022р.)