Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/16328/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 серпня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/16328/21 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 29.11.2021 року; Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Крусяна А.В. Яковлєва О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за №156050004847від 28.07.2021 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію у розмірі відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування позову зазначено, що у період з 1976 року позивач був зареєстрований та постійно проживав в м. Одесі та у 1998 році виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де набув громадянство вказаної країни. У 1958 році позивач був документований паспортом громадянина України та в період з 1976 року працював на різних посадах в Одеському заводі пресів та автоматів, Підприємстві інвалідів «Синтез 8», МП «Фірма БФБ», МП «Мавиол», по листопад 1998 року одержував пенсію по інвалідності. Керуючись положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», представник позивача звернувся в Управління із заявою про поновлення пенсії ОСОБА_1 . Розглянувши заяву, Управління відмовило у задоволенні вказаних вимог, про що прийнято оспорюване рішення. Відмова у задоволенні поданої заяви обумовлена тим, що при зверненні за призначенням пенсії не було надано паспорт громадянина України, не надано документів на підтвердження постійного місця проживання в Україні. Посилаючись на неправомірність та необґрунтованість рішення відповідача, позивач звернувся із цим позовом за захистом своїх пав та інтересів на належне пенсійне забезпечення в судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за № 156050004847від 28.07.2021 року; Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.07.2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В іншій частині позову суд відмовив. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 454 гривні. Проаналізувавши положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції виходив з того, що не подання заявником всіх необхідних документів для призначення пенсії є підставою для органу пенсійного фонду повідомлення особи про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у визначений строк. З огляду на те, що Управління не повідомило заявника про відсутність певних документів, які необхідні для призначення пенсії, не надано строк для надання додаткових документів, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність рішення відповідача критерію правомірності, наявність правових підстав для скасування оспорюваного рішення із зобов`язанням суб`єкта владних повноважень повторно розгляду подану заяву в установленому порядку. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки ст.ст. 44, 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п.п. 2.9, 2.22, 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і помилково залишено поза увагою те, що особа, яка звертається за призначенням пенсії, зобов`язана пред`явити документ, який підтверджує місце проживання в Україні. З огляду на те, що позивачем не надано жодного документа, які б встановлювали його місце проживання в межах України, не виконано вимоги, передбачені п. 2.9 Порядку №22-1, під час прийняття оспорюваного рішення Управління діяло правомірно та обґрунтовано і у суду не виникло обставин для задоволення позову. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 у період з 1976 року був зареєстрований та постійно проживав в м. Одесі, у 1998 році виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де набув громадянство вказаної країни. У 1958 році позивач був документований паспортом громадянина України та в період з 1976 року працював на різних посадах в Одеському заводі пресів та автоматів, Підприємстві інвалідів «Синтез 8», МП «Фірма БФБ», МП «Мавиол». 21.07.2021 року представник позивача звернувся в Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії віком. До заяви додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, нотаріально завірену копію паспорту громадянина Ізраїлю, документи на підтвердження повноважень представника, трудову книжку. Розглянувши заяву, Управління відмовило у задоволенні вказаних вимог, про що прийнято рішення від 28.07.2021 року №156050004847. Рішення Управління мотивовано тим, що заявником не надано паспорт громадина України або документи, передбачених пунктом 2.22 Порядку №22-1, відсутністю документів про реєстрацію місця проживання в Україні на день звернення за призначенням пенсії. Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на його неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Частиною 1 ст. 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За правилами ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно із п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 року №22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Пунктом 1.9 Порядку № 22-1 передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку; 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи. Відповідно до п.п. 2.9, 2.22 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт громадянина України (для громадян, які мають паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій,- довідка про реєстрацію місця проживання особи, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»), тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - посвідка на постійне проживання, посвідчення на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист). За правилами п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Вірно аналізуючи приведені положення законодавства, судом першої інстанції правильно визначено, що не подання заявником всіх необхідних документів для призначення пенсії є підставою для органу пенсійного фонду повідомлення особи про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у визначений строк. Вказаних правил Управлінням не дотримано, чим не доведено правомірність свого рішення про відмову у призначенні заявленої позивачем пенсії. За таких обставин, висновок суду про наявність підстав для покладення на відповідача обов`язку повторно вирішити питання за заявою в установленому порядку є обґрунтованим та не спростовується відповідачем. З огляду на наведене, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв