Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/470/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/470/21 Провадження № 33/4820/4/22 Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Свіжого О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2021 року,- в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп. За постановою суду, 16 грудня 2020 року о 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 в м. Хмельницький, по вул. Тернопільська, 28, керував автомобілем Audi 80 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» в закладі охорони здоров`я. Тест позитивний 0,41‰ та 0,43‰ проміле. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду і закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції йому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння та не залучали двох свідків, відомості які б підтверджували його відмову на місці зупинки відсутні і матеріали справи не містять, оскільки огляд в лікарні міг бути проведений лише в разі незгоди водія від проходження на місці зупинки транспортного засобу, а тому такий огляд уважається недійсним, а протокол про адміністративне правопорушення та надані відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, не є належними доказами. Переконує, що судом першої інстанції допущено неповноту та однобічність судового розгляду, що дозволяє зробити висновок про відсутність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та захисника Свіжого О.В., на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з вимогами ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку. Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 3019 від 16.12.2020 року, з якого слідує, що 16 грудня 2020 року об 11 год. 35 хв. ОСОБА_1 в м. Хмельницький, по вул. Тернопільська, 28, керував автомобілем Audi 80 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. 1) Згідно з даними висновку лікаря-нарколога КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради ОСОБА_2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.12.2020 року, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат проведеного огляду о 12.45 год. - 0,41 % проміле, о 13.03 год. - 0,43 % проміле, з яким він був ознайомлений, що засвідчив власноручним підписом, будь-яких заперечень, на що є посилання в його апеляційній скарзі щодо незгоди з результатами медичного огляду, не висловлював, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. (а.с. 2). У процесі апеляційного розгляду було досліджено запис з нагрудної камери відеоспостереження, з якого вбачається, що у вказаний у протоколі день та час, під час керування автомобілем, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Пройшовши огляд в медичній установі на стан алкогольного сп`яніння, результат показав 0,41% проміле, після повторного проходження 0,43 % проміле. Будь-яких зауважень щодо результатів він не висловлює. Доводи ОСОБА_1 про визнання відеозапису недопустимим доказом є безпідставними, з огляду на те, що він містить всі необхідні для кваліфікації дій правопорушника обставини, а тому в апеляційної інстанції відсутні підстави вважати даний відеозапис недопустимим доказом. Відсутність моменту зупинки, на відеозаписі, не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та проходження ним відповідного огляду на стан сп`яніння у вказаний в протоколі день та час, так як факт керування ним транспортним засобом підтверджується сукупністю інших доказів. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. В матеріалах справи відсутні, апелянтом не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 є неприйнятними. Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, зокрема факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі. Інші доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, знайшли своє підтвердження, під час розгляду справи апеляційною інстанцією. Невизнання ним своєї провини в скоєнні цього адміністративного правопорушення, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи. Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідає вимогам Закону, адміністративне стягнення за це правопорушення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для її скасування чи зміни немає. Передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне правопорушення не є малозначним, а відтак визначених ст. 22 КУпАП підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и л а: Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Джі-Еф меблева компанія» в задоволенні клопотання про передачу матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 на розгляд трудового колективну. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М.Кулеша