Постанова 4875 № 905/1936/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2022 року м. Харків Справа № 905/1936/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання апеляційну скаргу відповідача, за вх. №611 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від "24" січня 2022 р. (суддя Ніколаєва Л.В.) у справі № 905/1936/21 за позовом АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ, Донецька область, до Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоформула Центр", м.Запоріжжя, про стягнення 155 844,02 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 у справі №905/1936/21 позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» (69050, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 119, ідент. код 33921034) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302,Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8, ідент. код 00131268) штраф у розмірі 112 930 (сто дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять) грн 45 коп, неустойку у розмірі 40 654 (сорок тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн 96 коп, судовий збір у розмірі 2 303 (дві тисячі триста три) грн 78 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» звернулося до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та справу направити для розгляду за встановленою підсудністю до Господарського суду Запорізької області. В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що оскаржене судове рішення було прийняте в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Крім того скаржник посилається на те, що він не одержував заявку позивача на постачання товару в порядку п.5.1. договору, та листи, якими обмінювались сторони, не містили терміну постачання товару, а тому ними не було узгоджено кінцевої дати постачання товару - 29.10.2019, на яку посилається позивач. Також апелянт стверджує, що жодних претензій чи листів від позивача стосовно порушення термінів поставки товару не надходило, як і не надходило жодних повідомлень про необхідність усунення порушень строків поставки,поставки товару в інший строк. Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 р. апеляційна скарга залишена без руху з підстав, висвітлених в ухвалі суду. До канцелярії Східного апеляційного господарського суду від заявника апеляційної скарги надійшло клопотання стосовно виконання вимог попередньої ухвали, якими були усунуті встановлені раніше недоліки. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 поновлено відповідачу строк на звернення з апеляційною скаргою, відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено учасникам справи строк до 01.08.2022 р. включно для подання відзивів на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи з Господарського суду Донецької області та ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу,перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене. Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини справи. 15.03.2019 між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (покупець, позивач) та ТОВ «Автоформула Центр» (постачальник, відповідач) був укладений договір № 3909-ДОЭ про закупівлю товару, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: вказується постачальником в податкових накладних (далі - «товар»), 2019 року виготовлення, в кількості,комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією. Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством(п.1.4. договору). При поставці товару за цим договором сторонами будуть використовуватися вимоги Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010року, із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору(п.1.6. договору). Постачальник повинен поставити покупцю товар, якість якого відповідає вимогам діючих стандартів, технічних умов, технічним вимогам (додаток № 1 до цього договору), умовам, визначеним у специфікації (п.1.1 цього договору), та підтверджується сертифікатом якості (паспорт якості) або іншим документом заводу-виробника, що підтверджує якість товару та направляється покупцю одночасно з товаром, що поставляється (п.2.1. договору). Сума цього договору становить: 4 225 000 грн без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20% - 845 000 грн. Разом з ПДВ - 5 070 000 грн (п.3.1. договору). Ціна на товар, що поставляється, вказується в специфікації (п.1.1 цього договору) та може бути змінена в меншу або в більшу сторону у випадку зміни офіційного курсу євро, встановленого Національним Банком України (ресурс http://www.bank.aov.ua/) на дату поставки по відношенню до офіційного курсу євро,встановленого Національним Банком України (ресурс http://www.bank.aov.ua/) на18.02.2019, шляхом укладання додаткової угоди до договору (п.3.2. договору). Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору (п.4.1. договору). Строк поставки товару: протягом 180 календарних днів після відправлення письмової заявки покупцем протягом дії договору. Поставка товару на склад покупця здійснюється з обов`язковим попереднім узгодженням дня, товару, що поставляється, з покупцем (п.5.1. договору). Заявка направляється покупцем за допомогою технічних засобів зв`язку(факсом та/або електронним листом) постачальнику по реквізитам, вказаним уп.12.12. та/або у розділі 13 цього договору з обов`язковим наступним направленням рекомендованого письмового повідомлення кур`єрською поштою та/або поштовим відділенням зв`язку Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (ПАТ«Укрпошта») (пп.5.1.1. п.5.1. договору). Письмова заявка, вказана у цьому договорі вважається отриманою постачальником на 5 (п`ятий) календарний день з дати реєстрації покупцем рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку ПАТ «Укрпошта» та/або здати реєстрації письмового повідомлення кур`єрською поштою або в день особистого вручення уповноваженому представнику постачальника. Допускається відвантаження товару партіями. Мінімальна партія складає - 18 шт (пп.5.1.2. п.5.1.договору). Поставка товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами «Інкотермс» у редакції 2010 року у місце призначення поставки товару: склади АТ«ДТЕК Донецькі електромережі» у м. Краматорськ та м. Маріуполь згідно заявки на поставку (п.5.2. договору). Товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару) (п.5.5. договору). У разі не поставки, недопоставки, поставки товару з порушенням строку,передбаченого у цьому договорі, постачальник перед покупцем несе наступну відповідальність: У випадку прострочення поставки (непоставки, недопоставки) товару в межах 10 (десяти) календарних днів постачальник сплачує покупцю штрафу розмірі 5% від суми цього договору. У випадку прострочення поставки(непоставки, недопоставки) товару понад 10 (десяти) календарних днів,постачальник починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня додатково до штрафу передбаченому у п.п.7.2.1. сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленого/недопоставленого товару та/або товару, поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення (пп.7.2.1.-7.2.2. п.7.2. договору). У разі порушення постачальником строку поставки товару і/або партії товару,встановленого договором або специфікацією до договору, покупець має право в т.ч. вимагати від постачальника сплати нарахованих штрафних санкцій та/або завданих збитків. Постачальник зобов`язаний: сплатити покупцеві нараховані штрафні санкції, інші нарахування, згідно з умовами договору, та/або компенсувати покупцю понесені і документально підтверджені збитки у зв`язку з порушенням термінів поставки товару і/або партії товару; виконати всі необхідні дії для мінімізації витрат постачальника і/або покупця у зв`язку з відмовою покупця від поставки товару і/або партії товару, по якій порушені терміни поставки (п.7.15. договору). Цей договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п.11.1. договору). На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача, яка зазначена у договорі (69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, 7), заявку на поставку37 трансформаторних вводів з RIP ізоляцією за вих. № 41/3611/ис від 24.04.2019. Заявка отримана відповідачем 02.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 22.10.2019 відповідач поставив позивачу 18 вводів високовольтних на загальну суму 2 226 476,16 грн, що підтверджується видатковою накладною № 137 від22.10.2019 на суму 2 226 476,16 грн з ПДВ. 22.10.2019 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору №3909-ДОЭ від 15.03.2019, якою доповнили договір п.3.5 у такій редакції: «Товар за цим договором поставлено 22.10.2019 у кількості: ввід високовольтний з RIP ізоляцією типу Starip550-126-800 Е3, артикул 320632 (12 шт) та ввід високовольтний з RIP ізоляцією типу Starip 550-126-800 Е3, артикул 320631 (6 шт) на загальну суму 2 226 476,16 грн з ПДВ». 27.11.2019 відповідач поставив позивачу 19 вводів високовольтних на загальну суму 2 258 609,04 грн, що підтверджується видатковими накладними № 159 від27.11.2019 на суму 1 069 867,44 грн з ПДВ та №160 від 27.11.2019 на суму 1 188741,60 грн з ПДВ. Оплата поставленого відповідачем товару здійснена позивачем повністю у розмірі 4 485 085,20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №410715 від27.12.2019 на суму 2 226 476,16 грн, №1009207 від 15.01.2020 на суму 1 069 867,44грн та №1009174 від 15.01.2020 на суму 1 188 741,60 грн. З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №145-ПИР від 12.11.2020 про сплату штрафу та неустойки у розмірі 298672,18 грн за порушення строків поставки товару, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до господарського суду і зданим позовом про стягнення з відповідача 155 844,02 грн, з яких 112930,45 грн - штраф та 42 913,57 грн неустойка за порушення відповідачем строку поставки товару, встановленого у п.5.1. договору. Як зазначалося вище, позовні вимоги рішенням по справі було задоволено частково. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про їх доведеність та обґрунтованість в частині їх задоволення. Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови,які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків,передбачених законом. Відповідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України ,за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.( ч.2 ст.712 ЦК України) За приписами частини 1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України встановлює, що Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу . Як встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі укладено договір №3909-ДОЭ від 15.03.2019, згідно з яким відповідач зобов`язався поставити позивачу товар протягом 180 календарних днів після відправлення останнім письмової заявки, а позивач - прийняти та оплатити такий товар. При цьому,умовами цього договору передбачено можливість направлення письмової заявки поштовим відділенням зв`язку АТ «Укрпошта» і в цьому випадку вона вважається отриманою відповідачем на 5 календарний день з дати реєстрації позивачем рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку АТ «Укрпошта» або в день особистого вручення уповноваженому представнику відповідача (пп. 5.1.1, 5.1.2 п.5.1 договору). Таким чином, сторони досягли згоди про те, що поставка товару має бути здійснена відповідачем протягом 180 календарних днів після спливу 5 календарних днів з дати реєстрації позивачем рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку АТ«Укрпошта» або з дня особистого вручення поштового відправлення уповноваженому представнику відповідача. Тобто строк поставки пов`язується саме з отриманням відповідачем заявки (а у разі, наприклад, відмови останнього від її отримання - з реєстрацією позивачем поштового відправлення у відділенні поштового зв`язку), а не з відправленням її позивачем. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України врегульовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до вимог частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у частині 1та 7 статті 193 Господарського кодексу України. З матеріалів справи вбачається,що заявка на поставку товару направлена позивачем засобами поштового зв`язку 24.04.2019 та вручена особисто відповідачу(його уповноваженому представнику) 02.05.2019. З огляду на умови пп. 5.1.1, 5.1.2п.5.1. договору, кінцевою датою поставки товару, у даному випадку, є 29.10.2019 (180календарних днів з дня вручення відповідачу заявки). Відповідач порушив строк поставки товару та поставив другу партію товару (19 вводів високовольтних) лише 27.11.2019. Відповідно до частини 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня),яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі,передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі №912/2483/17 зазначив, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, непозбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення не грошового зобов`язання у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням зобов`язання. Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, щодо застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечити виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання таких зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання. Крім того, господарським судом були враховані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №910/23003/16, від 23.04.2019 у справі №904/3565/18, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18. За умовами п.п.7.2.1.-7.2.2. п.7.2. договору у випадку прострочення поставки (непоставки, недопоставки) товару в межах 10 календарних днів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від суми цього договору. У випадку прострочення поставки (непоставки, недопоставки) товару понад 10 календарних днів, постачальник починаючи з 11 календарного дня додатково до штрафу сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленого/недопоставленого товару та/або товару, поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення. З огляду на визначений договором строк поставки товару протягом 180календарних днів після відправлення позивачем письмової заявки, яка отримана відповідачем 02.05.2019, прострочення виконання зобов`язання останнього почалося30.10.2019 і, враховуючи фактичну поставку товару 27.11.2019, тривало до26.11.2019 включно. Розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованого відповідачу штрафу за прострочення поставки товару у межах 10календарних днів (з 30.10.2019 по 08.11.2019) складає 112 930,45 грн (2 258 609,04грн (вартість несвоєчасно поставленого товару) х 5%), перевірено апеляційним судом та встановлено, що розрахунок є арифметично правильним. Розрахунок неустойки, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу неустойки за загальний період з 09.11.2019 по 27.11.2019 на cуму 2 258 609,04 грн (вартість несвоєчасно поставленого товару) складає 42 913,57грн, перевірено апеляційним судом та встановлено, що позивачем було не вірно визначено кінцеву дату нарахування неустойки, а тому господарським судом було визначено самостійно вірну кінцеву дату прострочення відповідача, та не виходячи за межі заявленого позивачем періоду, протягом якого мало місце невиконання зобов`язання, здійснено розрахунок неустойки та встановлено, що її розмір за період з 09.11.2019 по 26.11.2019 на суму 2 258 609,04 грн (вартість несвоєчасно поставленого товару) складає 40 654,96 грн. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 112 930,45 грн та неустойки у розмірі 40 654,96 грн, а отже і про правомірне їх задоволення в цих частинах. Посилання відповідача на не підсудність вказаної справи Господарському суду Донецької області судом відхиляється з огляду на наступне. Відповідно до приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Відповідно до п.5.2 умов Спірного договору, місцем його виконання вказані склади АТ «ДТЕК Донецькі електромереж» у м.Краматорськ та м.Маріуполь відповідно до заявки на поставку, що підпадає під територіальну юрисдикцію Господарського суду Донецької області. Отже позивачем було реалізоване своє процесуальне право у відповідності до чинного законодавства та норм спірного договору та подано позов саме до господарського суду Донецької області. Що стосується посилань відповідача стосовно того, що позивач не надав даних рекомендованого листа та опису вкладення апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки, ані чинним законодавством, ані умовами договору не встановлено для позивача обов`язку направляти кореспонденцію з обов`язковим складенням описів вкладення. Крім того позивачем було направлено заявку на адресу відповідача, яка зазначена у договорі, при цьому, відповідачем не надано інших листів, що були фактично отримані ним у вказану дату від позивача. Посилання відповідача на те, що у його штатному розписі відсутня особа, яка отримала заявку, судом першої інстанції обґрунтовано не було прийнято до уваги, оскільки наданий відповідачем перелік штатних співробітників не містить дати, станом на яку він складений, а тому з нього неможливо встановити, що станом на 02.05.2019 він був актуальним. Апеляційний суд звертає увагу відповідача на приписи п. п. 90, 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, за якими, видача поштового відправлення працівником поштового зв`язку здійснюється одержувачу - адресату або особі, уповноваженій ним на одержання поштового відправлення, після підтвердження відповідних повноважень (на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку), у зв`язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що особа, якою отримано заявку, не мала повноважень на її отримання. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип,пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України). Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України) В даному випадку, судова колегія приходить до висновку. що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Судові витрати покладається на заявника апеляційної скарги. Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр», м.Запоріжжя, (за вх. №611 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 у справі №905/1936/21 залишити без задоволення. 2.Рішення Господарського суду Господарського суду Донецької області від 24.01.2022 у справі №905/1936/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя О.І. Склярук Суддя Р.А. Гетьман Суддя В.В. Россолов