Постанова 4805 № 289/782/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/782/19 Головуючий у 1-й інст. Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2022 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Олянюка В.Л. апеляційну скаргу захисника Олянюка В.Л. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітньїх дітей, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - встановила: Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 березня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0.2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496 грн 20 коп. Згідно постанови суду, ОСОБА_1 28 січня 2022 року о 22 год. 52 хв. по провулку 1-му Злагоди, 8 смт. Гришківці ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6810», результат огляду становить 0,69 %о. Вищевказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5(а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На прийняте судом рішення захисник Олянюк В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а справу, щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу зазначеного правопорушення. Посилається на те, що постанова суду є необгрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню. Вказує, що з відеозапису вбачається, що працівник патрульної поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився. Із відеозапису вбачається, що після одержання результату огляду ОСОБА_1 не погоджувався з таким результатом, про що свідчить його відмова від підписання протоколу, чек роздруківки із приладу «Драгер» та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак працівники поліції продовжували запитувати ОСОБА_1 , до тих пір, поки останній погодився із результатами, що вказує на провокацію та тиск з боку працівників поліції в бік ОСОБА_1 . З огляду на конкретні обставини зазначеної справи, є очевидним, що без зазначених протиправних дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто мала місце провокація та схиляння ОСОБА_1 до погодження із результатами. Крім того, в матеріалах справи наявний акт огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, підпис в якому відсутній. Стверджує, що більше того, поліцейським не було ініційовано та проведено огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я в межах 2-х годин з моменту виявлення ознак алкогольного сп`яніння. З урахуванням викладеного зазначає, що посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП порушений порядок проведення огляду на стан сп`яніння, передбачений діючим законодавством України, що тягне за собою визнання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 недопустимим доказом по справі, у зв`язку з чим він не може бути законною підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Таким чином, вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови було порушено вимоги статей 245, 246, 251, 252, 268, 280, 283 КпАП України. В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник Олянюк В.Л. частково підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити. Прии цьому у якості підстав для закриття провадження по справі додатково зазначили, що дії ОСОБА_2 було помилково кваліфіковано не за п.2.9, а за п.2.5 ПДР України, оскільки ОСОБА_1 з результатом огляду згідно відео не погоджувався, від огляду в медичному закладі відмовляється. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст.280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Апеляційний суд вважає, що висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за тестом Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп`яніння та оформлення результатів такого огляду. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП. У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров`я. Результати огляду на стан сп`яніння водія, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, про що зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані, вірно застосовані, і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП саме за порушення за порушення ним п. 2.9(а) Правил, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає ст.ст.283,284 КУпАП. Так винуватість ОСОБА_1 підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №198616 від 28.01.2022; -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат якого становить 0,69%о від 28.01.2022; -роздруківкою результату з приладу «Драгер 6810» про наявність вмісту алкоголю 0,69 %о; -наявністю заповненого направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 28.01.2022; -долученим до протоколу відеозаписом, який міститься на диску та приєднаний до матеріалів справи, яким зафіксовано факт керування автомобілем, проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також, з якого вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатом приладу "Драгер". З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що працівники поліції змусили Баламута погодитися з результатом приладу Драгер є безпідставними та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, згідно якого Баламут погодився з результатом алкотестеру Драгер та в протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що вживає заспокійливий засіб, тому можливо прилад й показав такий результат. Надуманими є і доводи захисника про те, що внаслідок протиправних дій працівників поліції мала місце провокація і схиляння до погодження з результатом, оскільки працівники поліції при складенні протоколу повинні з`ясувати згоду чи не згоду правопорушника, щоб правильно кваліфікувати його дії при складенні протоколу. Крім того вважати що працівники поліції діяли протиправно немає підстав, оскільки їх дії не були оскаржені в установленому законом порядку та й з відео не вбачається порушення порядку огляду на стан сп`яніння Баламута. Протокол складений у відповідності до вимог інструкцій, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», зауважень до нього подано не було. Захисник Олянюк В.Л. під час апеляційного розгляду справи зазначив, що невірно було кваліфіковано дії ОСОБА_1 не за п.2.9, а за п.2.5 ПДР України, оскільки ОСОБА_1 з результатом огляду згідно відео не погоджувався, від огляду в медичному закладі відмовляється. Однак слід зазначити, що така версія про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 при складенні протоклу з`явилися під час апеляційного розгляду провадження, та враховуючи докази згоди правопорушника з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки,наявні в матеріалах справи, оцінюються судом як спосіб захситу, який не знайшов свого підтвердження. З огляду на викладене всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги його захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду у справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника та закриття провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП апеляційний суд не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою. Керуючись ст. ст. 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - постановила: Апеляційну скаргу захисника Олянюка В.Л. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 березня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: