LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд918/124/22

від 25.08.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна ене…

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2022 року Справа № 918/124/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 р. у справі №918/124/22, ухвалене суддею Романюк Ю.Г., повний текст рішення складено 25.05.2022 у справі №918/124/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення в розмірі 178 800 грн 00 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення в розмірі 178 800,00 грн. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 р. у справі №918/124/22 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" 178 800 грн 00 коп. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" 1 341 грн 00 коп. судового збору. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" 7 000 грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 р. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 у справі №918/124/22 в частині стягнення з ДП НАЕК Енергоатом на користь ТОВ Дніпрокомпресордеталь витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким зменшити зазначений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу. Листом №918/124/22/3225/22 від 16 червня 2022 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №918/124/22 з Господарського суду Рівненської області. 30.06.2022 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/124/22. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 р. у справі №918/124/22 в порядку письмового провадження. Запропоновано позивачу, у строк до 01.08.2022 р. у справі №918/124/22 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. 02.08.2022р. на електронну адресу Північно західного апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" в якому, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 25..052022 р. справі №918/124/22 у повному обсязі. Відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи ( абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України). Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у цій справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 р. у справі №918/124/22 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно західний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: 1.Зміст рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції прийняв рішення про задоволення позову. Зокрема, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог ЦК України та ГК України взяті на себе зобов`язання за договором поставки №53-122-01-21-11458 не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав у повному обсязі, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 178 800 грн 00 коп. (основний борг). Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що справедливим та співмірним є стягнення з відповідача на користь позивача 7 000 грн 00 коп. витрат на оплату професійної правової (правничої) допомоги. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи. В апеляційній скарзі Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ", не погоджується з правомірністю стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Звертає увагу суду, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі не взяв до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу, яке відповідач направив до суду 12.03.2022 разом з відзивом на позов за №3722/001-юр від 12.03.2022. Скаржник вважає, що заявлений ТОВ «Дніпрокомпресордеталь» до стягнення розмір витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 7 000,00 грн. завищеним, необґрунтованим, неспівмірним із складністю справи та безпідставним. Відтак, до позовної заяви долучено акт про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги №07/02 від 07.02.2022, однак в даному акті зазначені види робіт, які, нібито, були виконані адвокатом та значно завищенні обсяги робіт, які були виконані. Апелянт звертає увагу на те, що адвокат Гусаров Владислав Олександрович вже неодноразово представляв інтереси ТОВ «Дніпрокмпресордеталь» в господарському суді при вирішенні ідентичних спорів (стягнення суми основного боргу за поставлений товар). Підготовка до розгляду справи не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, не вимагала великого обсягу аналітичної та технічної роботи, оскільки предметом спору в даній справі була відсутність оплати за поставлений товар. Також відповідач звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач не заперечував щодо стягнення заборгованості за договором поставки, а тому спору між сторонами як такого фактично не було. Був факт визнання відповідачем порушення договірного зобов`язання в частині прострочення строків оплати за поставлену продукцію, отже дана справа не є складною. Таким чином, наведені у апеляційній скарзі доводи свідчать про те, що оскаржуване судове рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не ґрунтується на законі, а тому підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні поданого ТОВ «Дніпрокомпресордеталь» позову в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Заперечуючи доводи апеляційної скарги, представник ТОВ «Дніпрокомпресордеталь» у відзиві зазначає, що у суді першої інстанції відповідач не наводив жодного альтернативного розрахунку розміру витрат на правничу допомогу, який би він вважав справедливим та обґрунтованим у даній судовій справі, та взагалі не наводив дані про суму винагороди, до якої він просив зменшити витрати позивача. Отже, оскільки відповідач навіть не зазначав у якому ж саме розмірі дані витрати, на його думку, мають стягуватися судом, і чому саме такий, а не інший розмір витрат на правову допомогу він вважав належним чином обґрунтованим, тому його позицію з питання зменшення судових витрат позивача на правову допомогу адвоката у суді першої інстанції була цілком бездоказовою та не доведеною. Тому, позивач вважає, що і апеляційна скарга відповідача, в якій відповідач продовжує наполягати на зменшенні витрат позивача на правову допомогу адвоката є необґрунтованою. 3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом. 22.11.2021 року між ТОВ "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" (далі - постачальник) та ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" (далі - замовник) укладено договір поставки № 53-122-01-21-11458 з додатками (далі - Договір). Відповідно до умов п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника певну продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № l (додаток 1 до Договору). Предметом поставки по даному договору є продукція 42110000-3 Кільця поршневі, яка передбачена специфікацією до даного Договору. (п. 1.2. Договору). Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області (п. 1.4. Договору). Як вбачається із Договору, сторони обумовили між собою ціну та суму Договору, строки і умови поставки, кількість, асортимент та якість продукції, гарантії постачальника, порядок проведення розрахунків, тару і пакування, передачу і приймання продукції, відповідальність сторін, антикорупційні застереження, непереборну силу, дію договору та прикінцеві його положення. Так, згідно з п. 2.1. Договору ціна продукції, що поставляється, складає 149 000 грн 00 коп., крім того ПДВ 20 % - 29 800 грн 00 коп. Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 178 800 грн 00 коп. (п. 2.2. Договору). Пунктом 2.3 Договору, визначено, що кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації №1 (Додаток№1). Судом встановлено, що підписанням специфікації № 1 до Договору Постачальником та Замовником погоджено кількість та ціну за одиницю товару, а також його загальну вартість - 178 800 грн 00 коп. Згідно п.8.4 Договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до Замовника з моменту поставки продукції. У відповідності до п. п. 6.1, 6.2 Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика. У відповідності до п. 12.1. Договору останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даного договору по 30.06.2022 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків. Зазначений договір з додатками № 1 від 22.11.2021 року (специфікація № 1 та № 2) підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано. Листом вх.№ 267 від 13.12.2021 року позивач попередив відповідача про намір відвантажити товар за Договором. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору постачальник відвантажив товар для одержувача Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" на суму 178 800 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № ДК-00113 від 16.12.2021 року. Як вбачається із видаткової накладної, товар на суму 178 800 грн 00 коп., отриманий зав. скл. Веремчук О.С. за довіреністю від 20.12.2021 року. 23.12.2021 року було виготовлено ярлик на придатну продукцію № 1-8-499. Податкова накладна № 4 від 16.12.2021 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.01.2022 року за № 9412929603. Відтак судом встановлено, що враховуючи умови п. 6.1. Договору у відповідача виник обов`язок з оплати за поставлену продукцію у розмірі 178 800 грн 00 коп. до 07.02.2022 року включно (останній день оплати). Оскільки відповідачем не було сплачено за поставлений товар, з метою досудового врегулювання спору позивачем направлено для відповідача претензію № 20 від 07.02.2022 року. Однак заборгованість у розмірі 178 800 грн 00 коп. за поставлену по Договору продукцію не оплачена відповідачем у добровільному порядку. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення в розмірі 178 800,00 грн. Також, із позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача судові втрати на оплату професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 7 000 грн 00 коп. З матеріалів справи судом встановлено, що правова допомога та представництво інтересів позивача в суді під час розгляду даної справи здійснювалось адвокатом Гусаровим Владиславом Олександровичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4496 від 04.10.2019 року, на підтвердження чого останнім до позовної заяви додано копію свідоцтва, ордеру серія АЕ 1123912 від 10.02.2022 року та довіреності № 5 від 07.02.2022 року. На підтвердження понесення витрат в сумі 7 000 грн 00 коп. позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 07/02 від 07.02.2022 року, Акт № 10/02 про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги № 07/02 від 07.02.2022 року, рахунок на оплату № 1 від 08.02.2022 року на суму 7 000 грн 00 коп. та платіжне доручення № 6147 від 08.02.2022 року на суму 7 000 грн 00 коп. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 р. у справі №918/124/22 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" 178 800 грн 00 коп. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" 1 341 грн 00 коп. судового збору. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" 7 000 грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги. Судами встановлено, що позивач просив суд стягнути з відповідача судові втрати на оплату професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 7 000 грн 00 коп. Розглянувши вимогу позивача про розподіл судових витрат, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога, суд першої інстанції дійшов висновку про її задоволення, виходячи з такого. Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку. У позовній заяві позивачем зазначено попередній орієнтований розрахунок судових витрат, відповідно до якого, окрім судового збору позивач вказав на понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000 грн 00 коп. З матеріалів справи вбачається, що правова допомога та представництво інтересів позивача в суді під час розгляду даної справи здійснювалось адвокатом Гусаровим Владиславом Олександровичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4496 від 04.10.2019 року, на підтвердження чого останнім до позовної заяви додано копію свідоцтва, ордеру серія АЕ 1123912 від 10.02.2022 року та довіреності № 5 від 07.02.2022 року. На підтвердження понесення витрат в сумі 7 000 грн 00 коп. позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 07/02 від 07.02.2022 року, Акт № 10/02 про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги № 07/02 від 07.02.2022 року, рахунок на оплату № 1 від 08.02.2022 року на суму 7 000 грн 00 коп. та платіжне доручення № 6147 від 08.02.2022 року на суму 7 000 грн 00 коп. Як вбачається із матеріалів справи, 10.02.2022 року позивач та адвокат Гусаров Владислав Олександрович підписали між собою Акт 10/02 про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги № 07/02 від 07.02.2022 року. Сторони склали акт в підтвердження того, що адвокатом надані, а клієнтом прийняті правові послуги на умовах, визначених договором, а саме: - вивчення та правовий аналіз первинних документів щодо господарських операцій між ТОВ "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" та ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" за Договором № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 р; - вивчення та правовий аналіз дотримання ТОВ "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" та ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" вимог Договору № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 р; - вироблення правової позиції по справі щодо стягнення заборгованості за Договором № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 р; - з`ясування можливості та доцільності пред`явлення вимог щодо стягнення з ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" штрафних санкцій за невиконання Договору № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 р; - визначення підсудності спору, аналіз можливості пред`явлення зустрічних позовних вимог з боку відповідача ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ; - розрахунок ціни позову та суми судового збору; - складання тексту позову (проекту) і допомога клієнту в оформлені додатків до позову відповідно до вимог ГПК України. На виконання вищевказаних робіт (надання послуг) адвокатом було витрачено десять годин робочого часу адвоката, вартість однієї години роботи адвоката становить 700 грн 00 коп. розмір гонорару адвоката за надані правові послуги становить 7 000 грн 00 коп. 08.02.2022 року адвокат Гусаров Владислав Олександрович виставив рахунок на оплату за правничі (юридичні) послуги адвоката за договором № 07/02 від 07.02.2022 року у розмірі 7 000 грн 00 коп. Вказаний рахунок оплачений позивачем у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 6147 від 08.02.2022 року із призначенням платежу "за правничі (юридичні) послуги адвоката за договором № 07/02 від 07.02.2022 року без ПДВ" на суму 7 000 грн 00 коп. З матеріалів справи судом встановлено, усі подані документи від ТОВ "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" підписані адвокатом Гусаровим Владиславом Олександровичем, а саме: позовні заява № 563/22 від 14.02.2022 року, клопотання про здійснення розгляду справи № 918/124/22 у судовому засіданні 17.03.2022 року без участі представника позивача вх. № 2139/22 від 17.03.2022 року; відповідь на відзив вх. № 1071/22 від 04.05.2022 року; клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції вх. № 3050/22 від 04.05.2022 року. В матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 7 000 грн 00 коп. Так, відповідачем у відзиві викладено клопотання про зменшення витрат позивача понесених на професійну правову допомогу адвоката у справі. У вказаному клопотанні відповідач вказує, що на його переконання дана справа не є складною і це підтверджується насамперед розглядом даної справи в порядку спрощеного позовного провадження; складання позову не потребувало додаткових експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції, судова практика у даних справах є сталою. Підготовка до розгляду справи не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, не вимагала великого обсягу аналітичної та технічної роботи, оскільки предметом спору у даній справі була відсутність оплати за поставлений товар. На думку відповідача заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку не відповідає критеріям розумності, співмірності, справедливості. Також відповідач зазначає, що відповідач не заперечує щодо стягнення заборгованості за договором поставки, а тому спору між сторонами як такого фактично немає, що в свою чергу також говорить про неспівмірність та безпідставність заявленої суми витрат у розмірі 7 000 грн 00 коп. Відтак відповідач просить суд зменшити розмірі необґрунтовано завищених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 р. у справі №918/124/22 позов задоволено повністю, зокрема і в частині, пов`язаній з наданням професійної правничої допомоги. 4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин. Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки. Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, із позовної заяви вбачається, що позивач просив суд стягнути з відповідача судові втрати на оплату професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 7 000 грн 00 коп. За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до п.9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з вимогами п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне. Перегляд судового рішення здійснюється апеляційним судом відповідно правил частини 1 статті 269 ГПК України у межах доводів і вимог апеляційної скарги. При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача 178 000 грн. заборгованості за Договором №53-122-01-21/11458, місцевий господарський суд, дійшов правомірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача та задоволення їх у повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд в даному випадку переглядає рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 у справі №918/124/22 лише в частині стягнення з відповідача витрат на оплату професійної правової допомоги у розмірі 7 000 грн. Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія зазначає наступне. 07.02.2022 року між ТОВ "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" (далі - клієнт) та адвокатом Гусаровим Владиславом Олександровичем (далі - адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги № 07/02 (далі - Договір № 07/02). Згідно з п. 1.1. Договору № 07/02 адвокат зобов`язується надати правові послуги щодо аналізу документів господарської діяльності, визначення правової позиції, складання, оформлення та підготовки для подання до Господарського суду позову до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" щодо стягнення на користь клієнта боргу за договором поставки № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 року та штрафних санкцій, якщо їх стягнення виявиться можливим згідно вимог діючого законодавства та умов Договору і буде визнано доцільним клієнтом, а клієнт зобов`язується прийняти послуги та оплатити адвокату гонорар на умовах, визначених цим Договором, розмір якого за домовленістю становить 7 000 грн 00 коп. Згідно з п. 3.1 Договору № 07/02 вид правових послуг, їх обсяг та інші умови надання правових послуг, їх обсягу та інші умови надання правових послуг узгоджуються сторонами в усному порядку та відображаються в Актах наданих послуг (виконаних робіт). Факт наданих послуг клієнтові підтверджується відповідним Актом про виконання адвокатом цього Договору. Судом встановлено, що сторони обумовили між собою права і обов`язки сторін, порядок надання послуг та гонорар, строк дії договору ті інші його умови. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до виконання сторонами зобов`язань за цим Договором, але не більше ніж 31.12.2022 року. 10.02.2022 року позивач та адвокат Гусаров Владислав Олександрович підписали між собою Акт 10/02 про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги № 07/02 від 07.02.2022 року. Сторони склали акт в підтвердження того, що адвокатом надані, а клієнтом прийняті правові послуги на умовах, визначених договором, а саме: - вивчення та правовий аналіз первинних документів щодо господарських операцій між ТОВ "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" та ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" за Договором № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 р; - вивчення та правовий аналіз дотримання ТОВ "ДНІПРОКОМПРЕСОРДЕТАЛЬ" та ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" вимог Договору № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 р; - вироблення правової позиції по справі щодо стягнення заборгованості за Договором № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 р; - з`ясування можливості та доцільності пред`явлення вимог щодо стягнення з ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" штрафних санкцій за невиконання Договору № 53-122-01-21-11458 від 22.11.2021 р; - визначення підсудності спору, аналіз можливості пред`явлення зустрічних позовних вимог з боку відповідача ДП "НАЕК" "ЕНЕРГОАТОМ" в особі ВП "РАЕС" ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ; - розрахунок ціни позову та суми судового збору; - складання тексту позову (проекту) і допомога клієнту в оформлені додатків до позову відповідно до вимог ГПК України. На виконання вищевказаних робіт (надання послуг) адвокатом було витрачено десять годин робочого часу адвоката, вартість однієї години роботи адвоката становить 700 грн 00 коп. розмір гонорару адвоката за надані правові послуги становить 7 000 грн 00 коп. 08.02.2022 року адвокат Гусаров Владислав Олександрович виставив рахунок на оплату за правничі (юридичні) послуги адвоката за договором № 07/02 від 07.02.2022 року у розмірі 7 000 грн 00 коп. Вказаний рахунок оплачений позивачем у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 6147 від 08.02.2022 року із призначенням платежу "за правничі (юридичні) послуги адвоката за договором № 07/02 від 07.02.2022 року без ПДВ" на суму 7 000 грн 00 коп. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку. Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено. У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу). Колегією суддів встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу надано Договір про надання правової допомоги № 07/02 від 07.02.2022 року, Акт № 10/02 про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги № 07/02 від 07.02.2022 року, рахунок на оплату № 1 від 08.02.2022 року на суму 7 000 грн 00 коп. та платіжне доручення № 6147 від 08.02.2022 року на суму 7 000 грн 00 коп., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4496 від 04.10.2019 року, ордер серія АЕ 1123912 від 10.02.2022 року та довіреності № 5 від 07.02.2022 року. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Аналогічна правова позиція викладена в поставі Верховного Суду від 07.09.2020 р. у справі №910/4201/19. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. З матеріалів справи вбачається, що в договорі про надання правової допомоги №07/02 від 07.02.2022 року визначено фіксований розмір оплати гонорару адвоката в сумі 7000 грн. та відповідно до акту про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги №07/02 від 07.02.2022 року адвокатом Гусаровим В.О. було надано клієнту послуги саме на суму зазначену в договорі. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20 листопада 2020 року (справа № 910/13071/19) звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28 грудня 2020 року (справа №640/18402/19) зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Разом з тим, з аналізу частини п`ятої статті 126 ГПК України вбачається, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України). Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19, від 22.11.2019 р. у справі №902/347/18, від 06.12.2019 р. у справі № 910/353/19. Так, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі №910/906/18 зазначено, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Колегією суддів встановлено, що до суду першої інстанції відповідачем було подано клопотання про зменшення витрат на професійну правову допомогу. Вказане клопотання за своїм змістом є аналогічним поданій відповідачем апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 у справі №918/124/22. На думку відповідача заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку не відповідає критеріям розумності, співмірності, справедливості. Судом апеляційної інстанції встановлено, що подані позивачем докази (договір про надання правової допомоги від 07.02.2022, акт №10/02 про виконання адвокатом договору про надання правової допомоги №07/02 від 07.02.2022 р., платіжне доручення №6147 про оплату наданих послуг від 08.02.2022) у своїй сукупності з іншими матеріалами справи (протоколами судових засідань, процесуальними документами поданими представником позивача) у повній мірі підтверджують склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції на загальну суму 7000 гривень. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Враховуючи вищевикладене, приписи ст. ст. 126, 129 ГПК України, співрозмірність заявлених судових витрат зі складністю справи, реальність надання адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також те, що договором про надання правової допомоги №07/02 від 07.02.2022 року було визначено фіксований розмір суми оплати послуг адвоката, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доцільності відшкодування відповідачем на користь позивача понесених ним витрат на професійну правову допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції у сумі 7000 грн. З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається. 6.Висновки за результатами апеляційного розгляду. Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції. Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК. Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕНЕРГОАТОМ" на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.05.2022 р. у справі №918/124/22 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.3 ст.287 ГПК України. Справу №918/124/22 повернути Господарському суду Рівненської області Повний текст постанови складений "25" серпня 2022 р. Головуючий суддя Філіпова Т.Л. Суддя Василишин А.Р. Суддя Бучинська Г.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»