Постанова 4874 № 903/682/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2022 року Справа № 903/682/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Першко А.А. за участю представників сторін: позивача: Денисюк О.І. (адвокат) відповідача: Іщик В.А. (самопредставництво) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23 червня 2022 року у справі №903/682/21 (повний текст складено 28 червня 2022 року, суддя Вороняк А.С.) за позовом Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" до Луцької міської ради про стягнення 469300,40 грн. ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 23 червня 2022 року у справі №903/682/21 за позовом Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" до Луцької міської ради про стягнення 469300,40 грн частково задоволено заяву Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з Луцької міської ради (вул. Богдана Хмельницького,19, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 34745204) на користь Приватного підприємства МВМ Шляхбуд (вул.Старицького,21, офіс 5, м.Рівне, Рівненська область, 33013, код ЄДРПОУ 38402090) 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу. Вказане рішення обгрунтоване тим, що позивачем, на думку та переконання суду, згідно з вимогами статті 74 ГПК України було доведено надання йому адвокатом Адвокатського об`єднанням "Прищепа і Партнери" вказаних послуг на визначену угодою суму 50000,00 грн у суді першої інстанції (Господарському суді Волинської області). Водночас, беручи до уваги особливу відсутність, на думку суду, складності даної справи, кількість і тривалість засідань у справі в яких брала участь представник позивача (4 судових засідання), приймаючи до уваги позицію сторони відповідача та визначення цією стороною на її думку обґрунтованої вартості відповідних адвокатських послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат заявлених позивачем до стягнення з відповідача із 50000,00 грн до 10000,00 грн. При цьому судом також враховано, що паралельно в провадженні Господарського суду Волинської області знаходилася справа №903/643/21 за позовом Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" до Луцької міської ради про стягнення 1397560,10 грн. У справі №903/643/21 представництво інтересів позивача також здійснював адвокат Адвокатського об`єднанням "Прищепа і Партнери", яка за своєю суттю є ідентичною за змістом, обґрунтуванням вимог, законодавчого обґрунтування, викладом обставин позову та ін. Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23 червня 2022 року у справі №903/682/21 та ухвалити нове рішення, яким заяву ПП "МВМ Шляхбуд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю. Скаржник звертає увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у спростування обставин дійсності, необхідності та розумності понесених позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, а також не доведено в порядку частини 5 статті 126 ГПК України неспівмірності здійснених позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. На переконання позивача, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу не слід вважати належним доказом неспівмірності витрат. На переконання апелянта, приймаючи рішення про часткове задоволення витрат на правову допомогу адвоката, Господарський суд Волинської області повинен був встановити: пов`язаність витрат з розглядом справи - суд першої інстанції встановив дані обставини, які були підтверджені належними доказами, поданими представником позивача; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Щодо пропорційності витрат до предмета спору, апелянт зауважує, що сума витрат на правову допомогу становить 10,6 відсотка відносно ціни позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник зазначає, що зменшуючи розмір витрат на правову допомогу адвоката, судом першої інстанції не було враховано поведінку відповідача під час розгляду справи, що призвело до затягування розгляду справи. Луцька міська рада не мала наміру досудового вирішення спору та врегулювання спору мирним шляхом, про що свідчить інформація викладена у відзиві на позов, а також те, що лист ПП "МВМ Шляхбуд" від 02 серпня 2021 року адресований Луцькій міській раді, про підписання актів, довідок та оплату виконаних робіт, залишився без задоволення. На думку позивача, Господарським судом Волинської області, залишено поза увагою той факт, що правова допомога для ПП "МВМ Шляхбуд" надавалась Адвокатським об`єднанням "Прищепа і партнери", яке зареєстровано у місті Рівне. Робоче місце адвоката, як слідує з наявного у матеріалах справи Ордеру про надання правової допомоги, знаходиться у м. Рівне. Присутність адвоката у 6 (шести) судових засіданнях, а не п`яти, як вказано у додатковому рішенні, які відбувались у приміщенні Господарського суду Волинської області, що знаходиться у місті Луцьк, свідчить про те, що з метою участі у судових засіданнях та представлення інтересів Клієнта, адвокат витрачав час та кошти на прибуття до іншого міста, про що було відомо суду. Суд не мотивував своїх висновків стосовно завищеності розміру наданих адвокатом послуг та відносно чого вони є завищеними Листом №903/682/21/3945/22 від 25 липня 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 липня 2022 року залишено без руху апеляційну скаргу Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23 червня 2022 року у справі №903/682/21. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачу. 08 серпня 2022 року від апелянта надійшло клопотання на усунення недоліків,, до якого додано фіскальний чек, накладну і опис вкладення, як доказ направлення Луцькій міській раді копії апеляційної скарги з доданими до неї документами. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2022 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Мельника О.В. з 01 серпня 2022 року по 02 вересня 2022 року включно, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23 червня 2022 року у справі №903/682/21 та призначено дату судового засідання на 22 серпня 2022 року. Від відповідача Луцької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване додаткове рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. 12 серпня 2022 року від Луцької міської ради надійшло клопотання про відеоконференцію з проханням доручити її проведення одному із судів зазначеному у переліку. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2022 року задоволено клопотання Луцької міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/682/21 та доручено її проведення Господарському суду Волинської області. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2022 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Петухова М.Г. з 22 серпня 2022 року по 02 вересня 2022 року включно та подальшим перебуванням у відпустці судді Василишина А.Р. з 29 серпня 2022 року по 26 вересня 2022 року, внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. Ухвалою від 22 серпня 2022 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23 червня 2022 року у справі №903/682/21 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів. В судовому засіданні 22 серпня 2022 року, яке проводилось в режимі відеоконференції з Господарським судом Волинської області, представник позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення скасуванню. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "МВМ Шляхбуд" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Луцької міської ради про стягнення 469300,40 грн. заборгованості згідно Договору про закупівлю робіт №16 від 26 листопада 2020 року, що укладений між Заборольською сільською радою та Приватним підприємством "МВМ Шляхбуд". Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем, як правонаступником Заборольської сільської ради умов Договору закупівлі робіт №16 від 26 листопада 2020 року в частині повної оплати виконаних позивачем будівельних робіт. За результатами розгляду даної справи по суті, Господарським судом Волинської області було ухвалено рішення від 14 червня 2022 року про задоволення позовних вимог, а саме присуджено до стягнення з Луцької міської ради на користь Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" 469300,40 грн основного боргу, 7039,51 грн витрат по сплаті судового збору, а також 6864,40 грн витрат пов`язаних з проведенням експертизи. При цьому, зазначеним рішенням судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, згідно заяви позивача було призначено на 23 червня 2022 року. 21 червня 2022 року позивач подав заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн. До заяви було долучено договір №26/07-1 про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням від 26 липня 2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг №15/06-2 від 15 червня 2022 року, рахунок на оплату послуг №15/06-2 від 15 червня 2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з ЄДРПОУ. 21 червня 2022 року відповідачем подано місцевому суду клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, оскільки останні є неспівмірними із складністю справи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а також ціною позову. Господарський суд Волинської області, оцінивши подану ПП "МВМ Шляхбуд" заяву про стягнення судових витрат та винесення додаткового рішення та наявність клопотання про зменшення таких витрат, дійшов до висновку про наявність підстав для часткового стягнення судових витрат, з чим не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне. Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до частини першої статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено. У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу). З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 50000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені ПП "МВМ Шляхбуд" в зв`язку з розглядом в Господарському суді Волинської області справи №903/682/21. В підтвердження надання адвокатом Денисюк Оксаною Іванівною ПП "МВМ Шляхбуд" послуг з професійної правничої допомоги в суді під час розгляду даної справи стороною позивача надано наступні докази: договір № 26/07-1 про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням від 26 липня 2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг №15/06-2 від 15 червня 2022 року, рахунок на оплату послуг №15/06-2 від 15 червня 2022 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з ЄДРПОУ. 26 липня 2021 року між Адвокатським бюро "Прищепа і Партнери" (адвокатське об`єднання) та Приватним підприємством "МВМ Шляхбуд" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги адвокатським об`єднанням №26/07-1 (далі договір). Згідно пункту 1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати юридичну допомогу клієнту, в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Відповідно до пункту 4.1 договору вартість послуг, що надається адвокатським об`єднанням визначається фіксованою сумою та становить 150000,00 грн, з яких: 100000,00 грн, за надання професійної правничої допомоги при підготовці до розгляду та розгляді у Господарському суді Волинської області справи за позовом клієнта до Луцької міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 1397560,10 грн, за договором про закупівлю робіт № 10 від 05 жовтня 2020 року, укладеного між ПП "МВМ Шляхбуд" та Заборольською сільською радою; 50000,00 грн, за надання професійної правничої допомоги при підготовці до розгляду та розгляді у Господарському суді Волинської області справи за позовом клієнта до Луцької міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 469300,40 грн, за договором про закупівлю робіт №16 від 26 листопада 2020 року, укладеного між ПП "МВМ Шляхбуд" та Заборольською сільською радою, які клієнт сплачує адвокатському об`єднанню протягом 30 днів після підписання акта приймання-передачі наданих послуг та виставлення відповідного рахунку. Послуги адвокатського об`єднання клієнт оплачує в гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання, що фіксується в підписаних актах про надання юридичної допомоги та рахунку-фактурі, без ПДВ. Згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 15 червня 2022 року, підписаного договірними сторонами, загальна вартість наданих послуг складає 50000,00 грн, за юридичні послуги відповідно до договору за розгляд справи №903/682/21 в Господарському суді Волинської області. 15 червня 2022 року Адвокатським об`єднанням "Прищепа і Партнери" було виставлено ПП "МВМ Шляхбуд" рахунок на оплату послуг №15/06-2 на суму 50000,00 грн. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19. З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що позивачем згідно з вимогами статті 74 ГПК України було доведено надання йому адвокатом Адвокатського об`єднанням "Прищепа і Партнери" вказаних послуг на визначену угодою суму 50000,00 грн. у Господарському суді Волинської області. Водночас, місцевий господарський суд прийшов до необгрунтованого висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат заявлених позивачем до стягнення з відповідача із 50000,00 грн до 10000,00 грн. Частиною 3 статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України). Співмірність витрат це доволі суб`єктивна категорія, яка залежить від кількох чинників, та може тлумачитися судом відповідно до його дискреційних повноважень. Проте, дискреція суду в цьому випадку усічена та може бути застосована лише за клопотанням іншої сторони. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26 лютого 2015 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12 жовтня 2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30 березня 2004 року заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок Луцької міської ради має бути встановлено, що такі витрати ПП "МВМ Шляхбуд" були необхідними, а розмір є розумний, виправданий. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини, зокрема, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, пункт 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів прийшла до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, про що йшлося вище, а їх розмір є розумним, оскільки є співмірним зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 50000 грн., що є 10,65% від ціни позову (469300,40 грн.) У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. За приписами частини 6 статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до пункту 4.1 договору вартість послуг, що надаються Адвокатського об`єднанням "Прищепа і Партнери" було встановлено у договорі у вигляді фіксованої суми в розмірі 50000,00 грн. Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, колегією суддів враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Надання Луцькою міською радою оцінки акта приймання-передачі наданих послуг №15/06-2 від 15 червня 2022 року підписаного позивачем та Адвокатським об`єднанням "Прищепа і партнери" може бути підставою для відмови в стягненні необгрунтованих витрат на правову допомогу, а не для їх зменшення. Витрачений час не досліджується у випадку погодження адвокатом та клієнтом винагороди адвоката у сталій сумі. Луцька міська рада у клопотанні про зменшення витрат також не погоджувалась з критеріями формування ціни послуг адвоката, що є втручанням у відносини між клієнтом та адвокатом та знаходиться поза межами оцінки відповідача у справі. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Водночас, до клопотання Луцької міської ради про зменшення розміру витрат на правову допомогу не додано жодних доказів. Оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду мотивоване, виключно, особливою відсутністю складності даної справи та кількістю та тривалістю судових засідань, в яких брала участь представник позивача. Однак, дані обставини є суб`єктивними та повинні бути належним чином мотивовані. Місцевим судом не обгрунтовано чому саме у 5 разів необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Господарський суд Волинської області врахував, що паралельно в провадженні суду знаходилась справа №903/643/21 за позовом Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" до Луцької міської ради про стягнення 1397560,10 грн. У справі №903/643/21 представництво інтересів позивача також здійснював адвокат Адвокатського об`єднанням "Прищепа і Партнери", яка за своєю суттю є ідентичною за змістом, обґрунтуванням вимог, законодавчого обґрунтування, викладом обставин позову та ін. Суд зазначив, що здійснюючи підготовку обох позовних заяв за різними в частині доказової бази та однаковими за обґрунтуванням мотивувальної частини та законодавчої бази обставинами, адвокат Адвокатського об`єднанням "Прищепа і Партнери" використала менше часу та зусиль, ніж це було б використано при підготовці останніми різних (неоднотипних) позовів. Однак, Луцькою міською радою до матеріалів справи №903/682/21 не додано доказів, які б свідчили про ідентичність процесуальних документів у даній справі зі справою №903/643/21. Колегія суддів не вправі перевірити такі обставини, оскільки матеріали справи також не містять таких доказів. Відтак, висновки місцевого суду в цій частині є необгрунтованими. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд при використанні своїх дискреційних повноважень допустився порушення норм процесуального права. Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду бере до уваги посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом ухвалено рішення в частині судових витрат без урахування пропорційності та співмірності заявлених витрат на правничу допомогу пов`язану із розглядом господарської справи та вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу. Обставини, викладені позивачем в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи. Також, апеляційним судом враховуються положення пункт 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом. Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення. Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують висновки місцевого господарського суду викладені у додатковому рішенні, яке не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому наявні підстави, передбачені статтею 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного додаткового рішення. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23 червня 2022 року у справі №903/682/21 задовольнити. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23 червня 2022 року у справі №903/682/21 скасувати. Прийняти нове рішення. Стягнути з Луцької міської ради (вул. Богдана Хмельницького,19, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 34745204) на користь Приватного підприємства "МВМ Шляхбуд" (вул.Старицького,21, офіс 5, м.Рівне, Рівненська область, 33013, код ЄДРПОУ 38402090) 50000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу №903/682/21 повернути до Господарського суду Волинської області. Повний текст постанови складений "25" серпня 2022 р. Головуючий суддя Бучинська Г.Б. Суддя Василишин А.Р. Суддя Філіпова Т.Л.