Постанова 4803 № 199/9762/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4297/22 Справа № 199/9762/21 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 серпня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2022 року, В С Т А Н О В И В: 06 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вона із 06.12.2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетрвоська від 16.07.2018 року розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина народилася з тяжким недугом синдром ОСОБА_4 , є інвалідом дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Через відсутність домовленості між сторонами щодо порядку добровільного надання матеріального забезпечення з боку відповідача на утримання дітей, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетрвоська від 02.07.2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісяця, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісяця, починаючи стягнення з 26 травня 2015 року і до повноліття дитини (а.с.1-3). Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задоволено. Змінено розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено стягувати щомісяця із ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері ОСОБА_1 у розмірі 2618,00 гривень, що відповідає прожитковому мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Відкликано виконавчий лист №199/3914/15, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісяця, починаючи стягнення з 26 травня 2015 року і до повноліття дитини, виданий на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 02.07.2015 року, по справі №199/3914/15. Стягнуто із ОСОБА_2 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судового збору на користь держави (а.с.122-124). Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду у частині задоволених позовних вимог про стягнення щомісяця із ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері ОСОБА_1 у розмірі 2618,00 гривень, що відповідає прожитковому мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття та судових витрат. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні 50 % позовних вимог позовної заяви про збільшення розміру аліментів, а саме: позов ОСОБА_1 задовольнити частково, відмовивши їй у задоволені 50 % позовних вимог. Стягувати щомісяця із ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь матері ОСОБА_1 у розмірі 1309,00 гривень, що відповідає рівню мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з позивача на користь держави судовий збір (а.с.137-140). Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із 06.12.2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетрвоська від 16.07.2018 року розірвано (а.с.5). Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свідоцтві про народження якої батьком вказаний відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 07.03.2007 року Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №338 (а.с.10). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом дитинства, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим 25.10.2011 року (а.с.12), їй встановлено діагноз синдром Дауна, затримка розвитку мовлення, вроджена вада серця, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №1277 (а.с.33) Через відсутність домовленості між сторонами щодо порядку добровільного надання матеріального забезпечення з боку відповідача на утримання дітей, рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетрвоська від 02.07.2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісяця, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 (п`ятсот) гривень щомісяця, починаючи стягнення з 26 травня 2015 року і до повноліття дитини (а.с.7-8). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 досягла повноліття, у зв`язку з чим стягнення з відповідача аліментів на її утримання припинилося, що свідчить про зміну матеріального стану відповідача. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх законності та обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками. Стаття 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Згідно з положеннями ст.ст. 180, 182, 184 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» (на момент звернення до суду з позовом), прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2395 грн., з 1 липня - 2510 грн., з 1 грудня - 2618 грн. За приписами ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. Відповідно до ч.3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зводяться до неможливості сплати відповідачем 2618 грн. на утримання своєї доньки. Однак, у матеріалах справи відсутні докази матеріального становища відповідача, які б свідчили про те, що він на час звернення до суду з цим позовом не має можливості сплачувати аліменти в розмірі, які були визначені судом першої інстанції. При вирішенні питання про доцільність збільшення розміру аліментів суд першої інстанції має враховувати як матеріальне становище позивача, так і матеріальне становище відповідача, оскільки обов`язок по утриманню дитини лежить на обох батьках однаково. Що і було зроблено судом першої інстанції. Позивач апріорі несе більші витрати на утримання дітей ніж відповідач, оскільки спільні діти сторін проживають разом із нею, відповідач не довів неможливість сплачувати збільшений розмір аліментів, тому в цьому випадку збільшення розміру аліментів є цілком законним. Ураховуючи те, що обов`язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів у сумі 2618 грн. на дитину є справедливим і обґрунтованим, оскільки такий розмір аліментів буде мінімально відповідати інтересам дитини, обставинам справи та вимогам Закону. При цьому, колегія звертає увагу, що передбачений законом мінімальний розмір аліментів, не є обов`язковою сумою для стягнення і не обмежує право суду стягувати їх у більшому розмірі, з урахуванням конкретних обставин справи. Таким чином, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 376 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, не встановлено. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: