Постанова 4815 № 569/15281/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 серпня 2022 року м. Рівне Справа № 569/15281/18 Провадження № 22-ц/4815/677/22 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С., секретар судового засідання Пиляй І. С. учасники справи: заявник, позивач ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство «Укртелеком», зацікавлена особа Відділ Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртелеком» на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 січня 2022 року у складі судді Панас О. В., постановлену в м. Рівне, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із заявою про поворот виконання судового рішення. Просив суд у порядку повороту виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року по справі №569/15281/18 ц стягнути з Акціонерного товариства «Укртелеком» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 466,80 грн. У порядку повороту виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року по справі №569/15281/18 ц стягнути з Відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) на користь ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 105, 72 грн., витрати на виконання виконавчого провадження загальну суму 214,78 грн, з яких витрати АСВП згідно з наказом Міністерства юстиції України №3917/5 від 29.12.2016 «Про встановлення розмірів плати за користування АСВП органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» 69 грн., витрати на проведення виконавчих дій 145,78 грн. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 20 січня 2022 року вказану заяву задоволено частково. Допущено поворот виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року по справі №569/15281/18 ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Стягнуто з акціонерного товариство «Укртелеком» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 1 057 грн. 20 коп.. У задоволенні решти вимог до АТ «Укртелеком» та до відділу ДВС у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) відмовлено. Ухвала суду першої інстанції вмотивована передбаченим законом правом особи на звернення із заявою про поворот виконання рішення суду, якщо таке рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, та обґрунтоване тими обставинами справи, підтвердженими належними доказами, які вказують, що боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у вигляді судового збору на користь АТ «Укртелеком», сплатив кошти в розмірі 1057,00 грн. на виконання рішення Рівненського апеляційного суду від 05.09.2019 року, яке в подальшому було скасоване на новий розгляд судом вищої інстанції. Часткове задоволення заяви та відмова у задоволенні вимог про поворот виконання рішення суду в частині стягнення виконавчого збору обґрунтована тим, що виконавчий збір, стягнутий в процесі виконання рішення суду, є у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження»витратами виконавчого провадження та не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим за наслідками апеляційного перегляду, котрі, в свою чергу, підлягають поверненню особі, що їх понесла у зв`язку із здійсненням виконавчого провадження.. Вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, із неповним з`ясуванням всіх обставин справи, неправильною оцінкою наданих доказів, Акціонерне товариство «Укртелеком» оскаржило її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим судом помилково застосовано положення ч. 9 ст. 444 ЦПК України, яка передбачає, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частини першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Зауважує, що заявник ОСОБА_1 у цій справі має статус позивача, тоді як зазначена стаття наділяє правом звернення із заявою про поворот виконання рішення саме відповідача, яким є АТ «Укртелеком», і тільки у цьому випадку суд першої інстанції вправі розглядати такі заяви. Вважає, що вирішення питання про поворот виконання рішення належить до компетенції Волинського апеляційного суду, оскільки саме ним проводився новий розгляд справи після часткового скасування постанови Рівненського апеляційного суду від 05.09.2019 року. Зазначає, що оскільки заява про поворот виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 05.09.2019р. не подавалася до Волинського апеляційного суду, очевидним є , що суд апеляційної інстанції не розглядав такої заяви. Звертає увагу на процесуальні порушення, допущені судом та вказує, що до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум не було долучено документ, який підтверджував б те, що суму, стягнуту за раніше ухваленим рішенням, списано установою банку. Додає, що із долученої заявником банківської виписки неможливо встановити, коли, яку суму коштів та за яким призначенням списано банком із рахунку заявника. З наведених підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2018 року у справі №569/15281/18 стягнуто із ПАТ «Укртелеком» на користь ОСОБА_1 25 167,34 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 704,80 грн. судового збору. Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2018 року стягнуто із ПАТ «Укртелеком» на користь ОСОБА_1 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року апеляційну скаргу відповідача було задоволено, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2018 року та додаткове рішення суду від 12 листопада 2018 року скасовано, а провадження у справі закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укртелеком» 1 057,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Понесені ОСОБА_1 судові витрати віднесені за його рахунок. Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року постанову Рівненського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та затримки видачі трудової книжки за період з 03 березня 2018 року по 17 липня 2018 року скасовано, а справу в цій частині направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року залишено без змін. Постановою Волинського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 жовтня 2018 року змінене. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на користь ОСОБА_1 16476,46 грн. середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки за період з 03.03.2018 по 17.07.2018 та 309 ,76 грн. судового збору. Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2018 року залишене без змін. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» на користь ОСОБА_1 73,25 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції. Згідно з ч. 1ст. 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Згідно з ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Згідно з ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Судом встановлено, що постанова Рівненського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року була звернута до виконання та виконана в частині стягнення з ОСОБА_1 понесених АТ «Укртелеком» судових витрат по оплаті судового збору в сумі 1057,20 грн. (ВП № 58711642). При виконанні виконавчого провадження ОСОБА_1 понесені витрати на загальну суму 214,78 грн, з яких витрати АСВП згідно з наказом Міністерства юстиції України №3917/5 від 29.12.2016 «Про встановлення розмірів плати за користування АСВП органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями» 69 грн., витрати на проведення виконавчих дій 145,78 грн.. Вказані суми 25.06.2019 року списані з карткового рахунку згідно виписки до угоди №13115197 за період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року, яка сформована 02.11.2021 05:53:43. Поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення суду та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року, справа № 1-25/2011). Виходячи з наведених норм закону та встановлених обставин справи, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскільки при скасуванні рішення та ухваленні нового, питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої ст. 444 ЦПК України, в порядку повороту виконання рішення підлягає поверненню боржнику все стягнуте з нього за скасованим рішенням (гроші) у повному обсязі, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення є обґрунтованою та підлягає до задоволення в частині стягнення на його користь сплаченого судового збору. Покликання апеляційної скарги на те, що правом на звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення наділений виключно відповідач, і позивач ОСОБА_1 не вправі таку заяву подавати у цій справі, апеляційним судом оцінюються критично. Так, питання повороту виконання судового рішення, підстав, порядку, строків його здійснення та звернення із відповідною заявою регламентоване ст. 444 ЦПК України, однак вона не містить застереження про те, що правом на подання такої заяви наділений виключно відповідач. Поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили, а його суть полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення. Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі. Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням. Зважаючи на те, що боржником у виконавчому провадженні може виступати як сторона позивача, так і відповідача у спорі, і в даному випадку саме на позивача ОСОБА_1 судовим рішенням було покладено обов`язок сплати судового збору в сумі 1075,00 грн. на користь АТ «Укртелеком», саме позивач у цьому виконавчому провадженні про стягнення судових витрат у вигляді судового збору виступає боржником, і саме його порушені права як боржника підлягають захисту шляхом застосування повороту виконання рішення. Доводи апеляційної скарги про те, що вирішення питання про поворот виконання рішення у цій справі належить до компетенції Волинського апеляційного суду, апеляційним судом відхиляються. Судом встановлено, що під час розгляду апеляційної скарги на рішення Рівненського міського суду від 12.10.2018 року ОСОБА_1 не звертався до Волинського апеляційного суду з заявою про поворот виконання скасованої постанови Рівненського апеляційного суду від 05.02.2019 року, за якою в порядку виконання постанови з ОСОБА_1 було стягнуто 1 057,00 грн. судових витрат та 214,78 грн. витрат на проведення виконавчих дій, а подана до суду заява від 20.09. 2021 року за своїм змістом є заявою про стягнення понесених судових витрат. Вимоги заявника в частині стягнення 1 409,60 грн. до задоволення не підлягають, оскільки вони за своєю природою не є тими коштами, які стягнув з своєю постановою суд, а сплачені заявником при здійсненні виконавчого провадження щодо стягнення витрат судового збору. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», відноситься до коштів виконавчого провадження. Таким чином, стягнутий в процесі виконання рішення суду виконавчий збір не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим за наслідками апеляційного перегляду, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду. Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі №296/7644/17, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин. За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртелеком» залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складено 23 серпня 2022 року. Головуючий Ковальчук Н.М. Судді: Хилевич С. В. Шимків С. С.