Постанова Київський апеляційний суд № 761/42080/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/42080/20 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2010/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г., при секретарі Кузьмич Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Мальцева Д.О.,- встановив: У грудні 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. Позивач просиввизнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 14 серпня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 56 293 грн 08 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при вчиненні виконавчого напису були відсутні підстави вважати заборгованість безспірною. Відповідачем було завищено суму вимог. Виконавчий напис вчинено з пропуском строку, в межах якого міг бути вчинений такий напис. Повідомлення про порушення основного зобов`язання позивач не отримував. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 року у позові відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» зазначило, що виконавчий напис вчинено з дотриманням норм чинного законодавства. У судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності. Проте з такими висновками суду погодитися не можна. Встановлено, що 22 червня 2013 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 01512/04849LCCAпро відкриття банківського рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту. Пунктом 1.4. договору, визначено, що розмір кредитного ліміту становить 12 000 грн 00 коп. Відповідно до п. 1.7. договору, строк дії кредитного ліміту 36 місяців від дати укладення цього договору або до дати зменшення до 0 грн і не поновлення, у випадках, передбачених цим договором та правилами дії кредитного ліміту. Згідно п. 6.5. договору, строк дії цього договору: в частині кредитування рахунку дорівнює строку дії кредитного ліміту, або до дати подання клієнтом заяви про закриття рахунку та заяви про закриття кредитного ліміту або до дати припинення кредитного ліміту за ініціативою банку у порядку, передбаченому договором, але в будь-якому випадку до повного виконання клієнтом своїх кредитних зобов`язань за даним договором; в частині розрахунково-касового обслуговування рахунку, припиняється з моменту його закриття, в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Пунктом 6.8. договору передбачено, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні даного договору чи у зв`язку з ним або випливають з нього у тому числі та стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при асоціації українських банків або в Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» відповідно до їх регламентів за вибором позивача. 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис № 18616 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 56 293 грн 08 коп. Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що він не отримував жодних повідомлень про порушення основного зобов`язання. Позивач не погоджується із сумою заборгованості по кредиту та вважає її завищеною, адже на протязі 2013-2015 років ним було сплачено по кредиту 19 170 грн 00 коп. Згідно умов укладеного договору, позивач зобов`язаний був повністю погасити заборгованість по кредиту не пізніше 21 червня 2016 року, тому право вимоги у ТОВ «Вердикт Капітал» виникло 22 червня 2016 року, відтак виконавчий напис міг бути вчинений не пізніше 22 червня 2019 року. При вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом порушено вимоги Порядку вчинення окремих видів нотаріальних дій. Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 зроблено висновок, що «Велика Палата Верховного Суду погоджується, що зміст частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року … Велика Палата Верховного Суду підтверджує висновок, викладений у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, що норми частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час вчинення спірних виконавчих написів) слід застосовувати разом з нормами частини другої статті 88 цього Закону та статті 257 ЦК України, які передбачають трирічний строк від дня виникнення права вимоги, в межах якого вчиняється виконавчий напис. Право вимоги у стягувача виникло з моменту неналежного виконання зобов`язання боржником у визначений договором строк. Згідно умов п. 1.7. укладеного кредитного договору, строк дії кредитного ліміту становить 36 місяців від дати укладення договору. Отже, термін повернення кредитних коштів - до 22 червня 2016 року. Тому право вимоги до боржника виникло 22 червня 2016 року та закінчилося - 22 червня 2019 року. Виконавчий напис нотаріусом вчинено 14 серпня 2020 року, тобто понад трирічний строк, який визначений законом. Відповідно до п.п. 2.3. п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення. Тому повідомлення боржника необхідно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення. ТОВ «Вердикт Капітал» не надано жодних доказів на підтвердження направлення та отримання письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ «Вердикт Капітал» обмежилося лише посиланням на норми Закону України «Про нотаріат», Постанову Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. При цьому відповідачем жодним чином не спростовано посилання позивача на вчинення виконавчого напису з пропуском строку та на неотримання позивачем повідомлень про порушення зобов`язання. Отже, спірний виконавчий напис вчинено поза межами визначеного законом строку. Крім того, напис вчинено за відсутності визначених Переліком обов`язкових документів. Враховуючи встановлені вищенаведені обставини справи, колегія суддів вважає, що виконавчий напис від 14 серпня 2020 року № 18616 слід визнати таким, що не підлягає виконанню. Протилежний висновок суду в цій частині є помилковим. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 18 червня 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. У порядку розподілу судових витрат з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840 грн 80 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 261 грн 20 коп., а всього 2 102 грн 00 коп. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2021 рокускасувати. Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково. Визнати виконавчий напис № 18616 виданий 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 56 293 грн 08 коп., таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 102 грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2022 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.В. Кулікова С.Г. Музичко